КОМЕНТАРІ
Експерти «Дня» — про початок нового політичного сезону.
«НІХТО НЕ МИРИТИМЕТЬСЯ З ПРОЦЕСАМИ ЗГОРТАННЯ ДЕМОКРАТІЇ»
Володимир ПРИТУЛА, експерт проекту «Кримський політичний діалог»:
— Однозначно новий політичний сезон, що настає, буде складніший та гостріший, ніж попередній. По-перше, відбувається системне падіння рейтингу влади та її спроможності в ефективному управлінні суспільно-політичними процесами. Ті тенденції, які вже проявилися, говорять про те, що потенційно влада може обрати два способи своїх дій: вона піде або шляхом закручування гайок та обрання дій за російським та білоруським сценаріями, або ж президент Янукович дозріє до ширшого суспільного діалогу. Однак ті кроки, які зараз здійснює влада, говорять про те, що швидше за все влада обере перший шлях, бо для реалізації другого потрібно припинити цей ганебний суд над Тимошенко, з якого уже сміється весь світ, та припинити переслідування правих партій, на що владний політикум поки не здатний.
Тому, швидше за все, події підуть шляхом визрівання суспільного протесту, прискорення самоорганізації суспільства на спротив авторитаризму та проявам диктатури, скороченням прав і свобод громадян. Тенденції будуть формуватися під упливом таких чинників, як згуртування розрізненої опозиції, втрата владою важелів ручного управління суспільством, погіршення економічної ситуації, ускладнення відносин з європейськими та світовими організаціями та посилення ізоляції України. Це очевидно. Оскільки від цієї влади не можна очікувати нічого іншого як засудження Тимошенко — перший крок, намагання ухвалити тенденційний та вигідний для себе виборчий закон — другий крок, який відкриватиме дорогу необмеженим фальсифікаціям на наступних виборах. Ні опозиція, яка більш-менш згуртується під впливом цих чинників, ні міжнародна юридична та політична громадськість не миритиметься з цими процесами згортання демократії, що може привести до зміни владної конфігурації в Україні.
«НАЙВИЩА АКТИВНІСТЬ СПОСТЕРІГАТИМЕТЬСЯ НАВЕСНІ»
Віталій МАСНЕНКО, доктор історичних наук, професор Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького:
— Я вважаю, що цей політичний сезон буде достатньо активним, але, можливо, його активність зростатиме поступово. Тобто не варто очікувати активності восени, чекати на якісь акції протесту. На мою думку, найвища активність спостерігатиметься навесні. Тут є ряд факторів, які пов’язані не лише з політичною ситуацією, а й із соціально-економічною, фінансовою ситуацією в державі. І ті труднощі, які в нас існують, дещо нівелюються, наприклад, гарним урожаєм і тим, що не буде надто істотного зростання цін, принаймні, на сільськогосподарську продукцію. Але все ж таки фінансові труднощі будуть поступово зростати, й їхній пік слід очікувати десь на весну. І, відповідно, політична активність тоді теж буде зростати. Говорити про якісь конкретні вияви, форми активності важко. У більшості своїй вони, очевидно, будуть традиційні, хоча насправді можуть бути якісь і сюрпризи. Які саме — поки важко сказати.
Щодо ситуації в уряді, то я думаю, що певні зміни будуть відбуватися. Наскільки я розумію, це пов’язано не з внутрішньою ситуацією, а з тим, що нинішня влада в Україні буде мати все відчутніший тиск зовні — від Європейського Союзу, Сполучених Штатів Америки тощо. І саме цей тиск, мабуть, і буде підштовхувати до певних, можливо, косметичних кроків, якихось змін, які будуть проявлятися. Можливо, буде відставка Табачника. Хоча важко спрогнозувати, коли і як це відбудеться. Якщо ж говорити про тиск із боку Росії, то він теж буде продовжуватися. Тут справді нинішній владі не позаздриш у тому сенсі, що вона, починаючи свою діяльність, зробила дуже багато авансів Росії, але виявилося, що все це не задовольняє нинішню російську владу. А поступатися вже немає чим. Бо якщо втрачати ті рештки самостійного прийняття рішень, будемо потрапляти в економічну, фінансову залежність. Тому, мені здається, намагання влади не йти повністю на поступки російській стороні свідчать про те, що вже досягнута якась така межа, і українська влада це розуміє.
Взагалі, влада відчуває погіршення свого становища і намагається робити певні політичні маневри. Зокрема, та ж ідея, що «Сильна Україна» має об’єднатися з Партією регіонів чи Народною партією. Хоча це достатньо незграбні кроки. Вони не підвищать рейтингу Партії регіонів, а натомість буде зменшуватися рейтинг тієї ж «Сильної України». Ми спостерігаємо, що влада, яка не має популярності в суспільстві, не може проводити ефективні реформи. І все, що пропонується нинішньою владою, як на мене, більше нагадує не реформи, а контрреформи — як-от в освітній сфері, пенсійній тощо. Це є свідченням втрати позицій нинішньою владою. І біда України в тому, що опозиція зараз просто не може реально запропонувати якусь альтернативу, хоча саме зараз має бути період зростання активності. Причому не суто декларативної активності, а з конкретикою в тих чи інших напрямках реформування суспільства. І тут якраз можна було б досягти якогось успіху.
«ПОДІЇ 24 СЕРПНЯ БУЛИ ЛИШЕ ПОЧАТКОМ»
Степан БАРНА, депутат Тернопільської обласної ради:
— Загалом політсезон розпочнеться з баталій у Верховній Раді. Багато нюансів пов’язано, зокрема, з 24 серпня. Зараз піддалися допитам майже двадцять депутатів Верховної Ради від опозиції, Тимошенко арештована. Усе це не може залишитися без уваги парламентарів. Це спричинить певну дискусію, якщо не вживати термін більш радикальний — певну революцію в парламенті. Зрозуміло, що парламентську трибуну будь-яка опозиція буде використовувати як спосіб донесення своєї думки через ЗМІ. Щодо Закону про вибори, то прийняття його стане рішенням того, наскільки демократичними будуть вибори в Україні в 2012-му році. А це зараз складно сказати тому, що немає чіткої позиції всередині провладної більшості, адміністрації Президента і в міжнародній політиці, тому, що не відомо, яка буде оцінка тих, чи інших ініціатив більшості в парламенті. Щодо земельної і пенсійної реформ, то в багатьох моментах все також залежатиме від перспектив провладної більшості. Якщо вони побачать певні проблеми, динаміку падіння рейтингу, то однозначно ці питання вирішуватимуться максимально швидко. Думаю, що політичний сезон буде достатньо гарячим, бо фактично розпочнеться парламентська виборча кампанія і до цього треба готуватися. Теоретично все це мало би активізувати протестні настрої на осінь, враховуючи те, що літо завжди є пасивним. Події, які відбулися 24 серпня, були лише початком, який мусить з часом прорости в структуризацію опозиційних сил у вигляді Комітету опору диктатурі та переходу до організованої якоїсь спільної дії. Ми вже маємо конкретні факти про те, що зараз починає відбуватися така структуризація по областях. Особливо в Західній Україні формуються регіональні підрозділи Комітету опору диктатурі і це є свідченням того, що протестний рух набирає організованого характеру. Що стосується перспектив відставки нинішнього уряду, то ні для кого не таємниця, та й голова адміністрації Президента Сергій Льовочкін заявив про те, що такі зміни відбудуться однозначно. Тим більше — стоїть питання принципово по Дмитру Табачнику, який вже остаточно дискредитував діючу владу в Україні. Уже для того, щоб зняти частково цю напругу, Микола Азаров і Віктор Янукович підуть на жертву в особі Табачника. Ну, і не виключено, що за всі ті промахи, які відбулися сьогодні в економіці, соціальному житті країни, хтось повинен понести відповідальність для того, щоб на старті виборчої кампанії відбулося якесь оновлення команди Президента. Думаю, що зміни відбудуться і на посадах міністрів, голів обласних держадміністрацій по всій країні.
«ПОЛІТИЧНА СИТУАЦІЯ ДАЄ ОПОЗИЦІЙНИМ ПОЛІТИКАМ ЩЕ ОДИН, ДЛЯ ДЕКОГО, МОЖЛИВО, Й ОСТАННІЙ, ШАНС ЗГУРТУВАТИСЯ»
Тарас ЛІТКОВЕЦЬ, політолог, старший викладач кафедри політології Волинського національного університету імені Лесі Українки, ведучий політичних новин на FM-радіостанції «Луцьк»:
— Політична ситуація, яка склалася нині в Україні, дає опозиційним політикам ще один, для декого, можливо, й останній шанс згуртуватися. Інакше правляча партія проковтне їх, як «Сильну Україну». Адже Партія регіонів не сприймає і не терпить, як бачимо, ніякої опозиції. Об’єднання і згуртування навіть, як кажуть, за п’ять хвилин до розстрілу, дуже реальне нинішнього політичного сезону, коли владі, за різними соціологічними дослідженнями, довіряє лише 15—20% українців. Українці втомилися не так від політики, як від самих політиків. Рейтинг більшості з них дуже низький. Звичайний «маленький українець», як любив називати свій електорат Віктор Ющенко, вже втратив чи не всі надії на покращання свого життя. І саме влада, на відміну від опозиції, ще має інструменти, які б могли змінити життя людей на краще.
Без сумніву, що судовий процес над Тимошенко тяжітиме над усіма політичними силами, буде визначальним у політичному процесі осіннього сезону. Народні депутати, які мають стати до роботи найближчим часом і навіть обіцяють вже цієї осені розпочати роботу над державним бюджетом на наступний рік, повертаються у певну визначену політичну реальність. У зв’язку з процесом Тимошенко ситуація стає все більш конфронтаційною, і якщо під судом ми бачили спочатку лише прихильників екс-прем’єр-міністра, то згодом там з’явилися і її противники. Тобто це ми вже переживали, коли людей ділили на правий і лівий берег Дніпра... Восени на Україну очікують переговори з Росією, суд над Тимошенко теж може цьому завадити. Як і відносинам держави з Міжнародним валютним фондом. Цей політичний сезон покаже світові, якою Україна буде в найближчому часі. Проте при ситуації, коли опозиція фактично в загоні, люди дивляться, що нинішня влада начебто не така вже й погана. Тому масові протести я не передбачаю. Тим більше, що і «Свобода», і «Фронт Змін» мають один і той же конкуруючий електорат. Якби «Свобода», мавши добру підтримку на останніх виборах, зуміла вийти з символічного політичного «гетто» на Заході України і активно просунутися у центр та на схід, вона могла б конкурувати і владну партію. Але для цього їй, на мою думку, треба трохи відійти від суто націоналістичних закликів. В інших регіонах люди їх не розуміють не тому, що вони такі погані патріоти, а тому, що вони просто їх ще не розуміють. Проте економічна складова програми у «Свободи», котру найперше сприймають «маленькі українці», які створюють велику більшість, ще дуже слабка.
«МАСОВІ АКЦІЇ ПРОТЕСТУ НЕМИНУЧІ»
Петро КОЛОДІЙ, в. о. голови Львівської обласної ради:
— Думаю, що новий політсезон буде гострим. Насамперед тому, що розпочинається виборча кампанія до Верховної Ради. Це об’єктивно загострює конкуренцію між владою й опозицією, між політичними силами, впливає на рішення політиків. Далі очікують новий виток світової економічної кризи, що також відіб’ється на політичному житті. До того ж неминуче подальше загострення відносин із Росією — через неоколоніальний диктат останньої. Додайте до того стрімку втрату рейтингу Президентом і панівною партією з одночасним курсом на політичні репресії та формування поліцейської держави.
Чи варто очікувати нових акцій протесту? Якщо політики влади не поділяє більшість громадян, а влада висуває щораз цинічніші ініціативи, масові акції протесту неминучі. Українців не влаштовує соціально-економічна політика влади, яка б’є по кишені найширші верстви — дрібний бізнес, найманих працівників, пенсіонерів — і одночасно сприяє ще більшому збагаченню олігархів. Не влаштовує культурна політика, змістом якої є українофобія. Не влаштовують політичні переслідування і вже регулярні поліцейські провокації. Головне для успіху протестів — урахувати помилки, зокрема податкового Майдану-2010.
Щодо відставок у нинішньому уряді, то вони, на мою думку, доволі вірогідні. (На когось же доведеться списувати невдачі влади!) Крім того, у разі посилення тиску з боку Росії можливі відставки найбільш проросійських міністрів. Додайте до того наростання суперечностей у самій партії влади, підкилимну боротьбу кланів і груп, персональне суперництво — і відповідь на запитання про відставки стане очевидною.
