Вже який день український політикум ставить собі питання: чи буде радник у Адміністрації Президента мати той же статус і вплив, що й заступник? Перетрубації в президентській канцелярії на якийсь час навіть затьмарили справу Кучми.
Як відомо, віднині замість дев’яти заступників у Сергія Льовочкіна їх буде лише три — перший і два рядових. Відповідний указ у вівторок пізно ввечері з’явився на сайті АП. Утриматися вдалося Ірині Акімовій, Станіславу Скубашевському та Олегові Рафальському. Усі інші, в тому числі Ганна Герман і Андрій Портнов, свій статус поміняли. Але, судячи з усього, ненадовго. Згідно з президентським законопроектом «Про державну службу», внесеним до Верховної Ради 25 березня, радники глави держави зараховуються до вищої групи урядовців «А-1».
До того ж, сам Сергій Льовочкін заявив, що, мовляв, усі люди як працювали, так і працюватимуть. Але тоді виникає запитання: якщо нічого не змінилося, то навіщо все це потрібно було робити? Кого обдурюємо?
«Я практично переконаний, що з погляду зарплатні та утримання апарату, який обслуговуватиме цих людей, усе залишиться в силі. Це димова завіса, імітація адміністративної реформи», — вважає депутат Володимир Фесенко.
Більшість політологів дотримується тієї ж думки — все це декоративне урізування повноважень і легкий перерозподіл ролей. Відзвітували перед громадськістю про скорочення заступників, а насправді просто поміняли таблички на кабінетах.
— Було сім заступників, тепер стане сім радників з тією ж зарплатнею, кабінетами та всім іншим. У мене немає жодної рефлексії з цього приводу, — признався Арсеній Яценюк кореспондентові «Дня» в кулуарах Верховної Ради.
— Тоді заради чого все це робилося?
— А поговорити? Звільнили якогось заступника, якісь перетрубації... У мене просте запитання: як це впливає на життя країни?
І дійсно, на життя країни це впливає мало, а проте — це дуже показовий приклад методів роботи Адміністрації Президента. Йдеться про «триденку» Марини Ставнійчук. Нагадаємо, минулої п’ятниці її призначили на посаду заступника Адміністрації Президента. Цікаво, погодилася б Марина Іванівна піти в команду Януковича, якщо б її запрошували на посаду начальника управління, а не заступника голови АП? Чи знала вона, що її призначають на три дні? Мабуть, ні. (Хоча, скоріше за все, щоб зберегти обличчя, розповідатиме, що була в курсі). Але ті служби, які готували документи, ті посадові особи, які ці документи підписували, точно знали, що у вівторок увечері буде указ про скорочення цієї посади. І все це характеризує, як ставляться до людей і до фахівців у АП.
Ще одне прізвище, яке зараз часто згадується в ЗМІ, — це Ганна Герман. За великим рахунком, із колишніх заступників не постраждав ніхто за винятком Ганни Миколаївни. Сергій Льовочкін вивів з-під її контролю прес-службу, керувати якою буде офіційний прес-секретар Дарина Чепак. Вона своєю чергою підпорядковується безпосередньо Сергію Льовочкіну.
«Це сигнал для чиновників, що Герман тепер у іншій ваговій категорії, — розмірковує бютівець Остап Семерак у розмові з «Днем». — У внутрішніх інтригах виграв Льовочкін, а програла Герман. Але іншого й не могло бути. Доки він голова Адміністрації Президента — у нього є інструменти. Можливо, це буде імпульсом для зміни голови Адміністрації. Це не виключено. Бо дуже велике коло ображених і віддалених від тіла, які рятуватимуть своє майбутнє — Шуфрич, Герман, Сивкович... Наприклад, Сивковича вигнали з уряду, а тепер виганяють із РНБО».
До речі, у секретаря РНБО тепер теж — перший заступник і два заступники. На думку експертів, цей орган зберігся як самостійна одиниця виключно завдяки тому, що він прописаний у Конституції як орган влади. Але його значення буде мінімальним.
