Наргіз АСАДОВА: — Арешт Тимошенко. Дуже різні коментатори по-різному це оцінюють. Зокрема, Радзіховський написав, що арешт Тимошенко — це сильніше за арешт Ходорковського. Як, на вашу думку, чому нинішня українська влада пішла на цей крок? Явно політизований процес.
Д. МУРАТОВ: — У нас же зараз безвізовий в’їзд в Україну. Тобто якщо я скажу правду, мене не позбавлять візи.
Н. А.: — Ні.
Д. М.: — Через тупість. Величезну, величезну тупість. За якої всі мають слухатися пахана та його хлопців. А тут Юля, яка з не менш сталевим хребтом і не менш міцними іклами, ніж у Януковича і його дуже дивної компанії, вона їх почала перетворювати на посміховисько. Чого бояться пахани? І у нас, і у них. Вони бояться, коли стають смішними. Те, на що Тимошенко перетворювала за допомогою свого твітера Януковича, і його уряд, і його голову уряду пана Азарова, — це, звісно, ввійде в історію. Як політичний скетч у соціальних мережах. Я нагадаю вам лише один епізод про те, як пан Азаров, я поважаю, але він усе життя промисловець, ну от не знає він мови. Але вона ж причепилася правильно. Вона ж причепилася згідно із законом до нього. Коли вимагала собі перекладача, оскільки Азаров не розмовляє українською. Я хочу вам сказати, що це витончений випад, ображатися на неї за це не можна. Треба було надавати перекладача.
Суддя не може бути — суддя, який веде процес, — він не може бути гарячим хлопцем, за спиною якого стоять донецькі хлопці. Він зобов’язаний був довести процес до кінця. Я не поділяю цинічну точку зору, яку, зокрема, висловлювали на «Эхо Москвы», що Юлія Володимирівна хотіла потрапити до в’язниці для підняття свого рейтингу. Так само говорять, що людина відрубала собі руку для підняття свого рейтингу, повісилася для підняття свого рейтингу, вчинила самогубство, щоб підняти свій рейтинг.
Розумієте, в’язниця — не те місце. І вона там була й знає, що це таке. І 40 днів вона 2002-го, якщо не помиляюся, відсиділа. Звісно, це не термін Ходорковського, але ця жінка чудово знає ціну тому, що там відбувається. Я вважаю, вона вела політичну боротьбу, вона вела її тими методами, які дозволила опозиція, й зіткнулися дві партії, двопартійна українська система. Партія паханщини й партія батьківщини, як називається партія Юлії Тимошенко. Хто там переможе, абсолютно не дуже зрозуміло. Але абсолютно очевидно, що люди в Україні, котрі пережили й Майдан, і троє вільних виборів, вони абсолютно в жодному разі не миритимуться, коли вирішують за них.
Ніколи більше в Україні люди не дозволять, щоб обирали за них... Вони підуть і голосуватимуть. І безглуздо маніпулювати зараз ними. Ось будуть вибори Тимошенко і Януковича або якихось інших кандидатів у президенти, й люди підуть голосувати. Не буде жодних домовленостей. Не буде підтасовувань, не буде жодних у Центрвиборчкомі людей, які сидять. Буде, як і раніше, вільне телебачення й преса.
Н. А.: — То багато хто вважає, що зараз уже невільне телебачення.
Д. М.: — Ви знаєте, просто їх там п’ять, і в результаті загальна картинка у форматі 3D або в цьому випадку 5D, звісно, виникає.
Н. А.: — А чи може Юлії Тимошенко, на ваш погляд, наскільки це реально, бути уготована доля така сама, як у Ходорковського?
Д. М.: — Утретє зараз відповім те саме. Там уже інший народ. Якщо тут будуть 1500, а зараз уже набагато більше, людей підтримувати й розуміти, що це політичні репресії проти Михайла Борисовича, Платона Леонідовича й усієї компанії ЮКОС, які там знаходяться, але ще не всі це зрозуміли. То в Україні всі це розуміють уже. Вони знають, що є результати вільних виборів, інколи неправильні, але вільних виборів.
