Севастополь — місто прибране, вмите морем, дисципліноване, як офіцер у святковому мундирі, тому завжди трохи урочисте. Однак в цей день його урочистість була особливою — центральна площа імені Нахімова зустрічала всіх українськими піснями, які тут не часто почуєш, та шеренгами українських матросів. Минулої неділi тут відзначали День Військово-морських сил України.
ЛИПЕНЬ — ОСОБЛИВИЙ МІСЯЦЬ В ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОГО ФЛОТУ
Відтепер, згідно з Указом Президента України, День Військово-морських сил Збройних сил України буде відзначатися щороку у першу неділю липня. «Попереднє святкування цього дня 1 серпня було пов’язане з першими масштабними навчаннями за участі більшості його сил та засобів «Море-96» і вперше було відзначене в 1997 році, — розповів «Дню» керівник прес-центру ВМСУ, капітан першого рангу Микола Негибченко. — Проте українські військові моряки вважали, що які б важливі події не відбувалися у нашій сучасній історії, але розглядати їх відокремлено від загальноісторичного контексту розвитку національного військового флоту було б не правильно. До того ж, практично завжди цей день збігався з Днем ВМФ Росії, який святкується в останню неділю липня, отже українські моряки досі не мали свого окремого професійного свята. Тому вони просили керівництво країни з допомогою істориків визначити найбільш важливі події в історії українського флоту, яка зовсім не обмежується останнім періодом незалежності України, і призначити свято в честь найбільш видатної події.
При визначенні сьогоднішньої дати Дня Військово-морських сил України було враховано два основні принципи: по- перше — світова традиція встановлення дня Військово-морського флоту, по-друге — історична достовірність і вагомість дати. День національного флоту обов’язково мав бути пов’язаний з періодом державної незалежності та мати обов’язкове підтвердження в архівних джерелах. Тому історія становлення та розвитку вітчизняного військового флоту розглядалася крізь призму історії державотворення в Україні, яка нараховує чотири періоди: це, по-перше, праукраїнська держава — Київська Русь; по-друге, козацька держава (ХVII ст.); по-третє, державні утворення доби національно-визвольної боротьби 1917 — 1921 рр. (УНР періоду Центральної Ради, Українська держава доби Гетьманату, УНР доби Директорії); і по-четверте, сучасна Україна після 24 серпня 1991 року. За всі ці періоди найбільш визначними датами, які пов’язані зі створенням національного флоту, є: весна-літо 907 року — морський похід та перемога київського князя Олега під Константинополем; весна- літо 1616 р. — морський похід та перемога козацької флотилії гетьмана Петра Сагайдачного під Кафою, Синопом та Трапезундом. Ввійшли в історію також: ухвалення Центральною Радою «Тимчасового закону про флот Української Народної Республіки», підняття на кораблях Чорноморського флоту прапорів Військового українського флоту, затверджених «Тимчасовим законом про флот Української Народної Республіки», формування постійно діючого з’єднання Військово-морського Флоту Української держави — бригада тральщиків у липні 1918 року. Завдяки діям бригади у період із липня по грудень 1918 року, жодне українське торговельне судно не підірвалося на мінах. Нам пам’ятний також липень 1992 р. — перехід сторожового корабля СКР-112 під юрисдикцію України; липень-серпень 1996 р. — перші оперативно-тактичні навчання Військово-Морських сил України під прапором Верховного Головнокомандувача Збройних сил України — Президента України. Таким чином, зі всіх найбільш відомих дат в історії українського морського флоту, саме на липень припадають дати, які підпадають під загальну концепцію розвитку національного Військово-морського флоту, — від козацької чайки до сучасного флоту, а найвагомішою з історичних подій є морський похід та перемога київського князя Олега під Константинополем в 907 році (червень-липень), яка й обрана визначальною. Також, врахувавши пропозиції Національної академії оборони України, Севастопольського військово-морського інституту імені П.С. Нахімова, ради ветеранів ВМС, військова рада ВМС Збройних сил України запропонувала Президентові встановити день святкування у вихідний день, а саме на першу неділю липня...»
«ПСЕВДОЕКОНОМІЧНІ ЛЕКЦІЇ ВІТРЕНКО МОРЯКАМ НЕ ПОТРІБНІ»
Пам’ятним буде цей день для 90 українських молодих лейтенантів — випускників Севастопольського військово-морського інституту. Міністр оборони України Анатолій Гриценко вручив їм дипломи та новенькі погони. Після покладання квітів до меморіалу захисникам Севастополя, вони пройшли перед севастопольцями урочистим маршем, а вже з наступного дня поїхали служити на кораблі та військові частини українських ВМС. «Україна планує й далі розвивати співробітництво своїх Збройних сил і, зокрема ВМС, на міжнародній арені, — сказав для журналістів міністр оборони Анатолій Гриценко. — Зокрема, Україна має досягнути в цьому відношенні такого ж рівня, як і Росія, яка значно обігнала Україну і «дружить» із НАТО більше нас».
«Два флоти повинні існувати в одному морі без конфліктів, без медійних війн», — підкреслив міністр оборони Анатолій Гриценко. Одночасно, відповідаючи на питання журналістів, міністр заявив, що «прискорення виведення Чорноморського флоту може бути уточнено тільки російською стороною. Україна не буде форсувати, на мій погляд, виведення Чорноморського флоту з нашої території раніше. Період до 2017 року зафіксований. Це те, що не обговорюється. Однак до цього часу ми разом повинні забезпечити абсолютно комфортне функціонування Чорноморського флоту на нашій території», — відзначив глава оборонного відомства України.
Не могли залишитися поза увагою військового керівництва в цей день і нещодавні події у Феодосії, які, на думку віце-адмірала Ігоря Тенюха, принесли велику шкоду бойовим навчанням українських ВМС. «З вини партій, які організували протести, ми фактично втратили обладнання на сотні тисяч доларів, а наші військові моряки змушені й далі жити на навчаннях в «польових умовах», чого вже нема ніде в світі», — сказав «Дню» Головнокомандувач ВМС України.
І. Тенюх також прокоментував ультимативну пропозицію лідерки Прогресивної соціалістичної партії України Наталії Вітренко у відповідь на лист батальйону морської піхоти, який надрукував «День» (№ 100), провести суботник «силами 50 прогресивних соціалістів». Цей лист Наталія Вітренко надіслала наприкінці минулого тижня «Дню»: «Попри те, що я вражена лакейським духом, що панує серед Вас, Вашим бажанням служити НАТОвським господарям і виконувати їхні вказівки, замість того, щоб захищати свою Батьківщину та свій народ, — я приймаю Вашу пропозицію приїхати до Вас на суботник, — звертається Н. Вітренко до морських піхотинців, які служать на Старокримському полігоні. — Я вважаю своїм громадянським обов’язком політика допомогти армії впорядкувати свій полігон. А може, і підказати Вам, як у мирних умовах упорядкувати свій побут, якщо українське командування не в змозі Вас навчити цього. 22 липня, в суботу, о 7-й ранку 50 прогресивних соціалістів на чолі зі мною приїдуть до Вас на полігон, щоб узяти участь у суботнику, але за однієї умови: що допомога Вам із нашої сторони буде не лише фізична (до якої ми готові), а й інтелектуальна. Після робіт із облаштування полігона Ви погоджуєтеся в повному складі (крім чергових військовослужбовців) прослухати мою лекцію як доктора економічних наук, академіка, народного депутата України двох скликань — про порочність курсу соціально-економічних реформ, яка проводиться в Україні, про катастрофічні наслідки для України при вступі в НАТО та про перспективи України при реалізації моїх програм і пропозицій. Пропозицій про те, як врятувати країну, вивести її з кризи, зробити боєздатною армію, повернути повагу з боку суспільства до солдатів і офіцерів як захисників Батьківщини. Я, безумовно, обґрунтую неминучий крах США та перспективи розвитку України в союзі з Росією й Білоруссю. Друга, інтелектуальна частина суботника, — це обов’язкова умова нашого приїзду до Вас на суботник».
Відповідь лідерка ПСПУ зажадала отримати не пізніше 8 липня. «День» публікує реакцію головнокомандувача ВМС Ігоря Тенюха на пропозицію Н. Вітренко: «Які б вони не були прогресивні, але вони не в змозі зробити за суботник того, що мали виконати близько 250 американських будівельників с потужною технікою за кілька тижнів. Тим більше бойовому навчанню не допоможуть її псевдоекономічні лекції. Те, що вона завжди каже, ми вже пережили і пішли значно далі. Можемо порадити пані Вітренко краще послухати лекції політиків тих країн, які досягли вершин світової економіки зовсім не на тих засадах, які вона пропагує, і тоді, може, вона усвідомить свою помилку».
