Для української політики останніх років звичайним явищем стала політична криза. Як і прогнозували багато експертів, черговий виток політичних суперечностей розпочався з осені. Й уже сьогодні, до середини вересня, ми маємо ситуацію, коли з гучної парламентської кризи, є два виходи — створення нової коаліції або дострокові парламентські вибори. Якщо розглядати другу позицію, до якої, до речі, схиляються багато політологів, то вже в грудні місяці цього року виборців можуть чекати «позачергові» походи до виборчих дільниць. Отже, країна знову, як і рік тому, втягнеться в передвиборну кампанію, де участь у виборчих перегонах зможуть взяти, як старі, так і нові політичні сили.
Можливо, одну з таких нових політичних сил створить нинішній глава Верховної Ради — Арсеній Яценюк. Принаймні, як пише «Коммерсантъ-Украина», за самостійної участі «Нашої України» в парламентських виборах, у першій п’ятірці списку партії залишиться тільки В’ячеслав Кириленко. Так, третій в списку НУ-НС, Арсеній Яценюк весь останній тиждень провів в активних переговорах про своє політичне майбутнє. Президент Віктор Ющенко виступив категорично проти того, щоб Яценюк залишив ряди партії і зажадав від лідера НУ-НС В’ячеслава Кириленка, докласти максимум зусиль для того, щоб нинішній спікер залишився у списку блоку. Але глава парламенту категорично відмовляється залишатися у складі «Нашої України» й розмірковує над тим, щоб створити власний політичний проект.
Крім цього, про це сам Арсеній Петрович заявив 10 вересня на прес-конференції у Вінницькій області. Він вважає, що сьогодні в Україні немає політичних партій, а є лише «політичні клуби з харизматичними лідерами». Тому, при можливому створенні нового політичного проекту, треба використати світові та європейські стандарти. На такий проект, «насамперед, має бути суспільний запит. Якщо тебе не підтримують люди, то тоді немає чого пертися в політику», — заявив А. Яценюк. Також він зазначив, що ненормальною є ситуація, коли «контрольним пакетом» партії володіють кілька осіб або коли з партії роблять закрите акціонерне товариство. Для спікера такий принцип побудови партії є неприйнятним, він вважає, що партію мають підтримувати члени самої партії. На запитання, як же буде називатися партія, глава парламенту відповів, що журналісти про це обов’язково дізнаються.
Засоби масової інформації раніше також повідомляли, що Арсеній Яценюк веде переговори про створення своєї партії з бізнесменом Рінатом Ахметовим (фракція Партії регіонів), який підтвердив готовність допомогти спікеру як фінансово, так і інформаційно. Але при цьому поставив умову, що другою людиною в партії буде нещодавно виключена з Партії регіонів Раїса Богатирьова, яка нині обіймає посаду секретаря Ради національної безпеки і оборони. З цього приводу Арсеній Яценюк сказав: «Якщо я будуватиму політичний проект, то вся Україна дізнається, хто підтримує цей проект». У той же час, однопартієць і близький друг Ахметова Борис Колесніков заявив, що йому нічого не відомо про ведення таких переговорів: «Я не спілкувався з Рінатом Ахметовим вже п’ять днів. Гадаю, це містика». Потрібно зазначити, що якщо звернутися до українського законодавства, то Яценюку потрібно створювати блок, а не партію, як це зробив рік тому Юрій Луценко, створивши «Народну самооборону». Оскільки виходячи з норм права, партія самостійно брати участь у виборах не може, хоча у спікера є інший варіант — очолити ту партію в якій він сьогодні перебуває.
Чи зможе нинішній спікер парламенту створити свою політичну силу перед можливими парламентськими виборами, наскільки реальною сьогодні є самостійна гра Арсенія Яценюка в українській політиці?
Володимир ЛУПАЦІЙ, експерт Центру соціальних досліджень:
— Приклад із Яценюком засвідчує дефіцит нових політичних імен і національних брендів в українській політиці. В Україні вже давно повністю заблоковано соціальну, економічну, політичну мобільність. Це призводить до того, що політична еліта самоізолюється і втрачає можливість розвиватися, кооптувати нових, харизматичних лідерів до свого складу. Тому тут важко оцінювати наскільки успішними можуть бути спроби Яценюка й інших політиків щодо створення власних політичних сил.
Ідеї про двопартійну систему в Україні та підняття прохідного бар’єра до Верховної Ради — це самовбивчі ідеї, якими заразилася значна частина нинішнього істеблішменту. Оскільки ключова політична проблема в Україні — це забезпечення повернення легітимності влади і власності. Ця проблема визначає політичну нестабільність в Україні. Тому Україна нагально потребує нових політичних проектів і їх проходження в парламент для того, щоб не допустити створення двопартійної системи. Для нової політичної сили креативність в парламенті буде визначатися не впливом і кількістю депутатів, а здатністю пропонувати креативні, антикризові рішення. Адже сьогодні в країні дефіцит ідей, а не грошей.
Відсутність нових політичних сил в Україні, зводить політичну боротьбу в парламенті на рівень боротьби лідерів, а не партій. Тобто, якщо є реальний суспільно-політичний попит, то гроші вкладатимуться в нові політичні проекти, цього разу Яценюка. Оскільки сьогодні український бізнес сам виявився заручником нереформованої політичної системи і партійної номенклатури. Отже, бізнес в Україні може вчинити більш прогресивно, вкладаючи в нові венчурні проекти, а не в інші розкручені бренди, за якими не стоїть жодного змісту, ані політичного, ані соціального.
