Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Останній виступ Чорновола

27 березня, 1999 - 00:00

Кіровоградські телевізійники кажуть, що вони шоковані тим, що сталося. «Ще вчора ми його слухали, бачили... Поспілкувавшись учора з Чорноволом я зрозумів, що це була надзвичайна людина. Ми говорили з ним про все — починаючи від політики i закінчуючи футболом. У нього було все: інтелект, почуття гумору... Я не знаюся на багатьох політичних течіях, для мене важлива перш за все оцінка конкретної людини. Чорновіл був людиною і політиком з великої літери», — каже Володимир Нечетов.

Заступник керівника

«ТБ-Центр» розповідає, що на своїй (останній у житті) зустрічі з кіровоградськими виборцями Чорновіл за кілька хвилин «зачарував усіх присутніх, у тому числі комуністів, які накинулися на нього з образами та звинуваченнями». «Він наводив у відповідь такі аргументи, що весь зал почав йому аплодувати», — кажуть кіровоградські журналісти.

— Я був присутній 25 березня на зустрічі В’ячеслава Чорновола зі студентами нашого університету,— розповів учора кореспондентові «Дня» Надії ЗИКІНІЙ Василь Лучик, доктор філологічних наук, завiдуючий кафедрою української мови Кіровоградського педагогічного університету ім. В.Винниченка. На превеликий жаль, вона виявилася останньою. Він справив враження людини відкритої, дотепної — жартував, посміхався, у нього був чудовий настрій.

Йшлося про рухівські справи.

В’ячеслав Чорновіл впевнений, що основне — це ідея. Але, розповідав він, з’явилися сили всередині партії, які більше стурбовані фінансовими проблемами, що призвело до розколу. Прикро, вважав В.Чорновіл, що в Русі мало молоді.

Коментуючи події в Югославії, він сказав, що Рух не схвалює акцію НАТО. «Це вперше в історії НАТО — відвертий напад на суверенну державу. Але співпрацювати Україні з НАТО треба й можна». В.Чорновіл передбачав, що 26 березня буде гарячий день в парламенті — розглядатиметься позиція України щодо натовських бомбардувань Югославії.

Марина ПИРОЖУК, Центр журналістських досліджень
Газета: 
Рубрика: