Важливо, що прогресивні європейці, такі, як Едвард Лукас, звертаються до питання формування нової еліти в Україні з середовища студентів, молодих науковців та бізнесменів. Хоча Едвард Лукас поки що в меншості, хочеться вірити, що завдяки позиції таких, як він, Європа краще розумітиме Україну, звертатиме більше уваги на її історію і її проблеми.
Треба сказати, що процес формування нової української еліти насправді відбувається — не так швидко, як хотілось би, і не з миттєвим результатом, можливо, тому він мало помітний в Європі. Проте людей у «верхах», які по-справжньому зацікавлені у формуванні нової (по суті, а не за формою) політичної еліти, в Україні ще небагато. Тому годі чекати, що для молодіжного середовища вже завтра будуть створені умови та правила, які дозволять жити інакше. «День» не випадково витрачає час і ресурси для інтелектуальних розмов в студентських аудиторіях. Вони не тільки носять просвітницький характер, а й стають своєрідним тестом на здатність до нового типу мислення. Таким чином «День» знайшов незмінних партнерів у нелегкій справі виховання нової української еліти — Острозька академія і МІМ-Київ. Це ті середовища, де на наше переконання, відбувається концентрація необхідних умов для процесу ідентифікації нового типу українців — духовна аура, матеріальна база, люди з необхідними знаннями і головне, прагнення змін.
Вже майже чотири роки під патронатом «Дня» діє Острозький клуб вільного інтелектуального спілкування молоді, влучно названий в одній із статей «лабораторією української єдності». «Лабораторія» — тому що не всі ідеї «ОК» відразу знаходять відгук у суспільстві. За допомогою «пробних кроків», спілкування, дискусій молоді люди шукають підступ до вирішення українських проблем. Звичайно, розуміння дійсності та вміння знаходити спільну мову далося не відразу. Довелося об’їздити десятки регіонів України, провести багатогодинні зустрічі для того, щоб дійти до, здавалось би, простого рішення, нарешті сформульованого на «круглому столі» «ОК» в Чернівцях наприкінці минулого року: «Ми хочемо бути іншими!». Іншими в розумінні «ОК» означає знати свою країну не з телеекрану, а методом польових досліджень, подорожуючи від міста до міста, зустрічаючись з місцевими громадськими організаціями, укріплюючи горизонтальні зв’язки, підтримуючи розумні ініціативи.
Тож, коли основна ідеологічна платформа напрацьована, прийшов час формалізації діяльності «ОК». (До подиву багатьох, Острозький клуб проіснував, активно діючи, майже чотири роки без будь-яких формальних зобов’язань, виключно на ініціативі молодих людей). Минулої п’ятниці у Києві зібралися засновники «ОК» для того, щоб вирішити питання створення Всеукраїнської громадської організації «Острозький клуб вільного інтелектуального спілкування молоді». Необхідність юридичного статусу назріла з кількох причин. Це і досить велика та розгалужена мережа «ОК», що включає близько двадцяти регіонів країни, і ідеї майбутніх проектів, для реалізації яких потрібні відповідні документи, і запрошення до співпраці від інших організацій. «Чотири роки діяльності Острозького клубу даремно не пройшли. Той інтерес, який виявляють до нашої діяльності, не випадковий. Не переоцінюючи те, що ми зробили, хочу сказати, що мало хто ще робив щось розумне, осмислене і самодіяльне. Звичайно, є й інші громадські організації, і вони теж дуже цінні. Проте акцент на інтелектуальне спілкування молодих людей, які мають нові погляди, — це те, що вас відрізняє», — сказала підчас зустрічі з засновниками «ОК» головний редактор «Дня» і (відтепер офіційно) почесний голова Ради засновників Лариса Івшина.
Діяльність Острозького клубу помітив і один з найвпливовіших у світі українців, член Римського клубу, засновник всесвітнього форуму у Давосі Богдан Гаврилишин. Він особисто виявив бажання поспілкуватися з учасниками «ОК» та обговорити перспективи подальшої діяльності. Тож минула п’ятниця для учасників Клубу стала важливою ще й через зустріч із справді знаковою постаттю в новітній історії України Богданом Гаврилишиним. Більше про це читайте в інтерв’ю з Богданом Дмитровичем у наступних номерах «Дня».
Едвард Лукас говорить, що у Європі втома від України тільки посилюється. Якщо бути відвертими, то від тієї України, яку бачиш, не заглиблюючись у процеси, що відбуваються далеко всередині країни, втомилися і самі українці. Те, що ми сьогодні чекаємо від дружніх нам европейців, — не поглиблювати українські комплекси, а глибше розуміти наши проблеми та сприяти нашим можливостям.