Сесія, що відкривається, проходитиме в непростих умовах: приблизно до середини її роботи в країні з'явиться новий президент. Крім того, нинішній глава держави вже позбувся права видавати укази з економічних питань, що також не може не вплинути на роботу ВР.
Кореспондент «Дня» Тетяна ШУЛЬГАЧ поцікавилася в народних депутатів, наскільки, на їхню думку, це вплине на роботу парламенту.
Дмитро ТАБАЧНИК, позафракційний:
— Треба вести мову не про конкретного президента, а про інститут президентства. Після завершення трирічних Перехідних положень Конституції інститут президентства в Україні втратив право видавати укази з неврегульованих економічних питань. Я не думаю, що ця проблема буде напряму пов'язана з питаннями реструктуризації парламенту, виникнення більшості. Скоріше, це буде активізувати процес доопрацювання положень Конституції і спроби з боку виконавчої і законодавчої влади ініціювати на найближчих сесіях парламенту свої проекти про внесення поправок, змін, доповнень до Конституції.
Про подібне напрацювання таких проектів веде мову й Олександр Ткаченко. Подібні ідеї і тенденції є і в Кабінеті Міністрів, і в Адміністрації Президента. Загалом же вони нікого не повинні хвилювати, якщо будуть проходити в цивілізованих рамках, тому що будь-який документ після трьох років його життя повинен уточнюватися і доопрацьовуватися, і, напевно, не виняток і Конституція. Я думаю, що відбуватиметься подальша конкретизація повноважень і Президента, і Кабміну, і парламенту. Питання ж зосередження економічної політики в руках Кабміну, який несе за це відповідальність, я вважаю доцільним. На мій погляд, уряд повинен мати законодавчий механізм, іноді оперативніше реагувати на зміни економічної ситуації. Наприклад, між сесіями ВР, у період канікул, між розглядом законів у першому і другому читанні Кабмін міг би вносити документи, що мають законодавчу силу, хоч би тимчасово, до затвердження або відхилення парламентом. Це серйозне поле роботи, яке необхідно заповнювати в Конституції.
А з приводу того, що тому або іншому президентові тепер доведеться домовлятися з парламентом, то, по-перше, є можливості коаліцій, наприклад, як у Франції та Австрії — п'яти-, шести-, семипартійні. Мені здається, що виникнення парламентської більшості неможливе без переділу влади і відповідальності. Якщо йдеться про коаліційний уряд, значить, виконавча влада, її керівництво — президент і прем'єр повинні ділитися частиною влади з тими фракціями, які направляють своїх представників у парламент. У нас же виконавча влада розуміє виникнення парламентської більшості дещо спрощено: в парламенті є велика частина, яка не має ніяких прав, але поділяє відповідальність за ті або інші кроки в економіці.
Тарас СТЕЦЬКIВ, «Реформи — конгрес»:
— Реструктуризація після президентських виборів відбудеться у будь-якому випадку, не залежно від того, хто виграє. Думаю, вона не буде мати якогось стратегічного характеру, будуть якісь тактичні перегрупування. Що стосується указів — Президент втратив право видавати економічні укази з питань, неврегульованих Конституцією. Президент тепер може лише видавати укази на виконання Конституції та законів України, тому реально все зараз буде відбуватися у правовому полі. Інше питання, що Кучма все-таки буде дозволяти собі ще видавати укази, які знову ж таки будуть суперечити Конституції, й, у випадку обрання нового президента, ці укази доведеться «почистити». Я думаю, що це зробить Верховна Рада. Тобто повноважень у Президента стало менше, оскільки закінчилася дія перехідних положень. Але інших повноважень є достатньо, щоб ефективно керувати країною.
Леонід КОСАКIВСЬКИЙ, фракція партії «Громада»:
— Реструктуризація парламенту після президентських виборів, безумовно, відбудеться. Перша вже відбулася в період обрання спікера. Зараз відбувається друга — групування навколо певних кандидатів під час президентської кампанії. І після обрання буде нова. Дії нинішнього Президента показують, що в нього немає послідовної економічної політики, він не використав можливості співпраці з Верховною Радою. Зараз він просто наштампував указів, які лобіювали певні члени його команди. Більшість зрозуміла, що ці укази — не благо, а велика біда для України й відкриття можливостей для перекачування певних фінансових потоків і ресурсів на потреби, в тому числі, й президентської кампанії. ВР з великою кількістю голосів відхиляла ці укази, а відтак, певним чином, відбулася консолідації депутатського корпусу незалежно від політичних поглядів.
За Конституцією, Президент мав право видавати економічні укази три роки. Я думаю, що в будь-якого президента, якщо він захоче реально працювати, вистачить можливостей це робити, а у нинішнього Президента завжди не вистачало повноважень.
Геннадій УДОВЕНКО, фракція Народного руху:
— Я не думаю, що в цьому складі парламенту може відбутися якась реструктуризація. Уже сформована ліва частина, яка, по- моєму, вже ніяк не переформується. Є група депутатів, які зможуть до когось прилучитися в разі обрання нового Президента.
Щодо закінчення повноважень Президента видавати економічні укази, то, з одного боку, Президент своєю діяльністю заповнював вакуум у парламенті, і багато які його укази дійсно мають позитивне значення для економічного розвитку нашої держави, для виходу з економічної кризи. Тепер ця його функція закінчилася, але це не означає, що Президент буде відігравати меншу роль у формуванні економічного курсу. Він через Кабінет Міністрів може вносити ті ж пропозиції. Це може лише подовжити процес розгляду цих указів.
Я думаю, що буде певний негатив для народного господарства нашої держави через те, що тепер Президент не зможе вносити економічні укази. У той же час Конституція є Конституція і ми повинні звикати, що це наш головний закон.
