«Дожить и победить» — таке, за словами Віктора Януковича, головне завдання, що стоїть перед Партією регіонів найближчим майбутнім. Дану установку він сформулював прямо з президії розширеної політради партії. Політрада кілька годин поспіль засідала з ранку в суботу.
«По суті, точніше — за чисельністю і за представництвом це був з’їзд», — сказав пізніше один з керівників політсили, Володимир Рибак. Повноцінний форум, точніше, другий етап сьомого з’їзду, обіцяли провести в середині вересня. Поки ж головною «фішкою» суботньої програми стало підписання договору про співпрацю з партією влади РФ «Единая Россия».
Таким чином, цей папір — своєрідний кремлівський мессидж українській еліті. Чому сьогодні росіяни, точніше — особовий політресурс Володимира Путіна, надумали кинути на підтримку «демократичної опозиції» саме в особі Віктора Януковича, агітація за якого одного разу вже «вийшла боком» російському гаранту? Пам’ятається, аналогічні переговори велися навіть з Народним Союзом «Наша Україна», короткий зміст яких проанонсував у прямому ефірі московської радіостанції секретар РНБО Петро Порошенко під час першого свого офіційного візиту до білокам’яної. Відтоді згадок про знаходження точок дотику партій влади Росії й України більше не зустрічалося. Що, проте, не заважає росіянам демонструвати певні симпатії з побажанням прем’єрства Порошенка, сподіваючись, що той, у разі призначення на відповідальну посаду, за власним висловлюванням одного з єдиноросів, «зупинить Юлине свавілля щодо нашого бізнесу».
Звичайно, офіційною мовою прес-конференції, яку провели «винуватці» торжества відразу ж після завершення розширеної політради ПР, укладання договору називалося «виявом послідовності, підтвердженням схожості ідеологічних позицій двох партій, спільності в розумінні необхідного для розвитку економіки й культури». «Нас хоч о 12 ночі розбуди, ми знаємо, як поліпшити ситуацію», — не без пафосу відзначив Микола Азаров.
Ще б пак, адже «Единая Россия», як пояснив один з її лідерів пан Затулін, який весь цей час був присутній у «Зоряному»: «Партія не тільки правляча, але й ідейна». Внаслідок такої своєї специфіки єдинороси перебувають у стані хронічного сприяння поліпшенню добробуту співвітчизників, на рівень якого політика сусідів впливає не лише опосередковано, але й безпосередньо. «Жодного закулісного пакту «Ріббентропа — Молотова» за нашим договором немає», — уточнив про всяк випадок Затулін. «А рядові партійці у регіонах дуже активно співпрацюють, обмінюються різним досвідом». Те, що відбувається, за його словами, цілком природно: «Кожен має право вибирати собі друзів. Ще з часів Майдану наші ліберали — добрі друзі Ющенка, а Боря Нємцов навіть його радник; та й соціалісти нещодавно з «Родіной» про спільну діяльність домовилися. Що ж у нашому вчинку дивного?».
Але найточнішу характеристику тому, що відбулося, вже в кулуарах дав один відомий, завдяки своїй невгамовній публічній активності, народний депутат від ПР. «Ми створили союз з «Единой Россией», щоб боротися за владу в Україні!» — зазначив він.
Як саме боротися — обговорювали на розширеній політраді. Торкнулися, зокрема, питання визначення кандидатур для участі у виборчій кампанії 2006-го в ради всіх рівнів. Віктор Федорович настійно порекомендував керівникам місцевих осередків швидше визначатися з особистими симпатіями. Основний список затвердить, звичайно, з’їзд, але цілісного вигляду він набуде тільки за фактом формування іменного блоку Віктора Януковича. Абревіатура цього блоку вже стала предметом нецензурної народної творчості». Екс-кандидат запевнив: під його лідерське крило перейдуть «мінімум п’ять партій». Кожній з політсил, за узгодженням з її керівництвом, а також загальним обсягом заслуг, буде виділено певну квоту. Її перелік за прізвищами запропонують безпосередньо регіональні партійці, які, разом із закріпленим за кожною областю куратором із числа членів політради, ведуть переговори щодо блокування. Навчені гірким досвідом, «регіонали» вирішили змінити звичні вертикальні методи управління на горизонтальні: милих серцю електоральних союзників визначатимуть не ватажки партії, а її рядові активісти. У «блоковій» конфігурації регіонали, за словами Януковича, сподіваються «набрати реально 30%, але, потенційно, — понад 40% голосів».
Про важливість зміцнення місцевих осередків — «майже міні-штабів у кожному населеному пункті» — говорив і новопризначений начальник штабу ПР, екс-комуніст Василь Хара. Вибір, потрібно відзначити, дещо несподіваний, як і поява на цьому посту Тараса Чорновола. Останній, незважаючи на зміну амплуа, «не при справах», безсумнівно, не залишиться. А ось Віталія Гайдука й Едуарда Прутника з політради, «згідно з добровільним бажанням, а також власноручно написаною заявою», виключили, замінивши їх на більш відданих партії — Скубашевського, Кириченко, Хомутінніка, Шкірю й того ж Хару. Пізніше пан Янукович недвозначно натякнув: мовляв, виключені обрали для себе «інший політичний шлях, але на наші особисті стосунки це жодним чином не вплинуло».
Загалом можна сказати, що в керівництві ПР завершено єдині зміни. Пішли всі, хто сумнівався в перспективі бренда Януковича. А ось у зовнішній партійній політиці все, як і раніше. Партнерами обрано добре відомі одіозні фігури.
КОМЕНТАРІ
Нагадаємо: раніше угоди про партнерство уклали СПУ й російська «Родіна», «Народна воля» Бабурина і ПСПУ. Після союзу з СПУ «Наша Україна», перетворившись на владу, за словами Петра Порошенка, розглядала в якості партнера «Единую Россию».
«День» поцікавився думкою з цього приводу кількох вітчизняних політиків та експертів щодо російсько-українських партсоюзів.
«На першому етапі після президентських виборів настав момент похолодання у відносинах з Росією. Тож дуже важливо, що знаходяться партнери на рівні бізнесу та міжпартійному рівні», — вважає народний депутат України Антон Кіссе (позафракційний). На його думку, «відносини на рівні політичних партій заслуговують на схвалення, тому що за цими партіями стоять громадяни України та Росії». Ми в той же час повинні убезпечитися від усяких спроб вплинути на результати виборів з-за кордону, зазначає парламентарій, а це можливо двома шляхами. По-перше, унеможлививши таке втручання законодавчо, по-друге — належним чином реагуючи, в тому числі через МЗС, на заяви представників іноземних політичних сил, у яких є ознаки посягання на державний суверенітет України, переконаний Кіссе.
«В утворенні українсько-російських партійних пар присутній піарівський момент, — деякі наші партії орієнтуються на тих, хто в Україні продовжує жити за «московським часом», і прагнуть продемонструвати це саме таким чином», — вважає народний депутат України Олег Зарубінський.
Член парламентської фракції УНП Степан Хмара твердо переконаний: угоди на зразок тієї, яку уклала СПУ з «Родіною», суперечать нашим національним інтересам, шкодять безпеці України. На думку пана Хмари, домовлятися про співробітництво з людьми, «які сплять і бачать відродження російської імперії», принизливо та ганебно для українського політика. «Це виходить за межі політики. Це — справа честі», — наголосив Степан Хмара. «Так само для мене принизливо — і просто як для українця, і як для депутата, що Президент бере собі іноземних радників, у той час як в Україні є достатньо незадіяного інтелектуального потенціалу», — сказав пан Хмара.
«Утворення подібних «пар» — свідчення того, що стара дружба адміністративних еліт розпалася, і в політичних взаєминах двох країн утворився вакуум, який заповнюється міжпартійними зв’язками», — висловив «Дню» своє бачення феномену політолог Вадим Карасьов. Крім того, на його думку, сьогодні Україна стає цікавим предметом для спостереження з боку російських еліт. «Те, що в нас сталося під час помаранчевої революції, цікаве з точки зору аналізу ситуації в Росії напередодні виборів майбутніх років», — вважає експерт. Політолог також відзначив, що не лише українські партії проросійської орієнтації прагнуть до співробітництва зі своїми російськими побратимами з іміджевих причин, — існує й зворотна тенденція. «Я не виключаю, що в Росії багато сил, які знаходяться в опозиції, в майбутньому будуть використовувати бренд української революції для того, щоб заявити про власну революційність», — каже Вадим Карасьов. Хоча, на думку політолога, коли йдеться про міжпартійні відносини представників двох країн, можна говорити «скоріше про символи, ритуали, ніж про якесь втручання в український виборчий процес», нашим партіям, підкреслює В.Карасьов, «слід було б виявляти більше делікатності та прискіпливості у виборі партнерів з російського боку». «Сама по собі ставка на проросійськи орієнтований сегмент електорату може виявитися невиграшною з точки зору національного електорального простору», — додає політолог.
ДО РЕЧІ
Підписання угоди про співпрацю між Партією регіонів України та партією «Єдина Росія» свідчить про початок виборчої парламентської кампанії, вважає прем’єр-міністр Юлія Тимошенко. «Це, безумовно, відмахування початку виборчої кампанії. Така вже абсолютно формальна відмашка. Виборча кампанія до парламенту почалася», — сказала Ю. Тимошенко журналістам у суботу в Києві. «Що стосується впливу будь-яких країн на виборчу кампанію в Україні, то ми з вами маємо досвід і знаємо, що такі впливи закінчуються погано і для тих, хто отримує, і для тих, хто впливає», — цитує прем’єра Інтерфакс-Україна.
