Такої ініціативи я чекав від «Об’єднаної опозиції». Не дочекався. Тому за день до зібрання на Михайлівській площі (де українцям «подарували» програму обіцянок) оприлюднив своє звернення до Комітету опору диктатурі (КОД), не до «Об’єднаної опозиції». Зробив це свідомо, бо відчув присмак фальшу: намагання, забувши про народ, привласнити магічне слово «об’єднана» лише своєю депутатською фракцією. Для чого? Щоб реалізувати Програму «Справедлива держава, чесна влада, гідне життя» чи розв’язати свої кулуарні вузькопартійні проблеми й знову забронювати для себе місця у ВР?
Так, слова Програми заслуговують на безмежну всенародну підтримку. Але відкриймо для вас, «об’єднаних» (із ким?), велику таємницю: ви не маєте всенародної підтримки тому, що не маєте повної довіри — особливо після того, як намагалися створити «ширку», як привели до ВР тушок; нас насторожує те, що ви, перебуваючи при владі, нічого путнього не зробили, та й наразі так чи так залишаєтеся пов’язаними з нею (і не тільки через тушок); нас турбує те, що, заявляючи про захист національних інтересів і боротьбу з українофобами, національний спектр у Програмі представляєте дуже невиразно...
Ви не зважаєте, що «не той тепер Миргород». Адже «маленький українець» за 20 років постійного «піклування» про нього трішечки підріс і хотів би відчути позитивні зміни й у вашому зрості. Але в Програмі — усе те ж красномовне навішування локшини на вуха примітивними обіцянками-цяцянками на кшталт «бандитам — тюрми» чи «плохиші обіцяють підвищення пенсії на 100 грн, а ми — аж на 324», що наразі викликає лише усмішку...
Ми сумніваємося у вашому щирому бажанні служити людям, а не собі. Чому? Та дуже просто: для реалізації представленої Програми потрібна всенародна підтримка й конституційна більшість у парламенті, а ви замикаєтеся в своїй партійній шкарлупі й не пропонуєте механізмів гарантованої перемоги і підґрунтя для виконання Програми. Складається враження, що переконлива перемога, конституційна більшість вам не потрібна, бо тоді доведеться відповідати й виконувати передвиборчі обіцянки й зобов’язання. А так, нічого не змінюючи, працюватиме своєрідний «перпетуум мобіле» для консервації становища і влади двох кланів («...Кайданами міняються, правдою торгують...»)
Переконайте нас, що ваші заяви відповідають намірам, що ви не тільки намагаєтеся втриматися й далі борсатися на поверхні політичного моря, а й виконати свою Програму. Як? Прислухайтеся принаймні до свого лідера — Юлії Тимошенко: «Треба зробити громадянське суспільство впливовим учасником усіх політичних процесів. Нам необхідно розірвати замкнене коло монополії політиків на державотворення. Профспілки, творчі союзи, громадські організації, студентські й галузеві спілки мусять дістати право на участь у формуванні правил життя у своїй країні та право контролю за діяльністю влади». Вона за ґратами, а ви, поки ще «не перестукуєтеся», зробіть реальні кроки, прислухайтеся до неї, зверніться до громадських організацій, залиште для них 100 мажоритарних місць, дайте їм можливість самим, через опитування (це пропонує В. Кличко), визначити народних авторитетів усеукраїнського рівня. Прийняття вами нашої пропозиції буде вчасним і вагомим «кроком назустріч людям»: вона допоможе громадськості відчути себе впливовим учасником виборів, об’єднати партії КОДу, згуртувати всі демократичні сили держави, здобути конституційну більшість, створити в Раді фракцію Старійшин — палату Мудрості, яка стане оберегом нашої державності. Ви ж, продемонструвавши цим єдність із народом, повернете довіру більшості людей, що суттєво підвищить ваш рейтинг.
А політики й соціологи хай не лякають складністю і ціною такого опитування. Для прискорення реалізації ідеї створення в парламенті фракції Старійшин використаємо досвід ВР щодо голосування за скороченою процедурою. На першому етапі низка громадських організацій, незалежних профспілок (зокрема й справжніх чорнобильців, афганців, представників малого бізнесу, а не «реєстрових» козачків) запропонує 200 знаних у масштабах України видатних людей із беззастережним авторитетом і досвідом, які все життя були взірцем безкорисливого служіння інтересам України. Потім, використовуючи сучасні інформаційні інтернет-технології, запитаємо: «Кого з цих запропонованих кандидатур ви хотіли б бачити народними депутатами ВР?» Кожен може вибирати з представлених добродіїв чи дописати своїх, але загалом — не більш ніж 100 кандидатур». Опитування у всеукраїнському масштабі (а не за округами) має бути здійснено до 24 серпня, тобто до офіційного оголошення початку виборчої кампанії. І якщо ви погодитеся із цією ініціативою, то суспільство делегує вам право (яке тишком-нишком намагаєтеся монополізувати) розподілити кандидатів за округами й визнає вас опозицією, об’єднаною з народом.
А якщо ви не долучитеся до цієї ініціативи, то є інший шлях її реалізації — самовисування (після проведеного громадськістю опитування) відповідно до Закону «Про вибори народних депутатів України». Так, доведеться внести на рахунок Центральної виборчої комісії грошову заставу — дванадцять мінімальних розмірів заробітної плати, яка становитиме 13416 грн. Гадаю, що таку суму наші майбутні старійшини заготовили й без вагань використають на «похорони» ...регіоналів.
Окремо про феномен партії «УДАР» — бо невідомо, кого вона приведе. Очевидно, що люди хочуть бачити нові партії, нові обличчя. А на лідера «УДАРу» Віталія Кличка покладають великі надії: національний герой, чемпіон світу, молода людина, яка поєднує силу з мудрістю. Особливо ж імпонує його пропозиція через праймериз — попереднє опитування з метою визначати найдостойнішого — залучити до виборчого процесу громадськість, дати людям можливість усупереч принижуючого їхню гідність партійного рейдерства «знизу» висувати на округах своїх кандидатів, а не спущених із партійних висот (це ми уже проходили). І ще: людям хочеться вірити в силу свого богатиря, який одним ударом зможе нокаутувати безлад...
Але ж у політиці інші, не спортивні прийоми, а удар буває тепловим, у результаті може статися «запаморочення від успіхів»: це коли «Об’єднана опозиція» прислухається до нашої пропозиції, а «УДАР» і після цього не знайде спільної мови з нею щодо погодження єдиного списку мажоритарників.
Бо об’єднуватися потрібно негайно, до виборів — інакше розпорошені сили опозиції зазнають краху. Це той випадок, коли курчат треба рахувати до осені, коли запізніле додавання трьох позитивних величин дасть негативний, від’ємний результат, а з яєць можуть вилупитися щурята. Партійна арифметика підступна: наприклад, «Об’єднана опозиція» навіть у центральних і західних округах набирає 28%, «УДАР» — 16, «Свобода» — 7, а регіонали — 29. ...І опозиційні кандидати в мажоритарних округах разом із опозиційними партіями знову «пролітають» над обездоленим занедбаним краєм.
У буддизмі є санскритський термін — «Дхарма» (Універсальний закон буття), який уміщає в себе декілька чеснот: справедливість, доброчесність, моральність тощо. Бути дхармічним — значить відчувати, думати, діяти правильно, а правильне те, що сприяє духовній еволюції. ...Будь-який народний депутат має бути дхармічним...
