Справа щодо Леоніда Кучми — після завершення досудового слідства — перебуває сьогодні на стадії ознайомлення сторін. Скільки вона триватиме, невідомо. Обмеження можуть бути виставлені лише в разі явного затягування цієї процедури. Чи вигідно стороні екс-президента зволікати з ознайомленням? Як відомо, наприкінці минулого місяця Печерський районний суд Києва практично дав дозвіл на відновлення кримінальної справи щодо Миколи Мельниченка. Одна з головних цілей (позов подали адвокати Кучми) — визнати записи колишнього майора Держохорони такими, що піддавалися монтажу. Нагадаємо, що ці прилучені до справи Кучми плівки є серйозним доказом. Але на сьогоднішній день рішення Печерського суду поки не набрало чинності, оскільки захист Миколи Мельниченка оскаржив його в Апеляційному суді. На якій стадії апеляція? З цього питання ми почали наше спілкування з одним з адвокатів Миколи Мельниченка — Павлом СИЧОВИМ.
«ПЕЧЕРСЬКИЙ СУД УЗАГАЛІ НЕ МАВ ПРАВА РОЗГЛЯДАТИ СКАРГУ ПРЕДСТАВНИКІВ КУЧМИ»
— Є певна процедура. Подано апеляційну скаргу. Зараз суд першої інстанції її виконуватиме, а потім вона буде направлена для розгляду по суті. Наразі рішення Печерського районного суду про незаконність постанови ГПУ від 2005 року про закриття кримінальної справи щодо Миколи Мельниченка не набрало чинності.
— Адвокат Миколи Мельниченка Микола Неділько висловив сумнів, що скарга буде задоволена.
— Печерський суд узагалі не мав права розглядати скаргу представників Кучми, тому що вони не можуть бути суб’єктами звернення в принципі. Закон передбачає, що постанову про припинення справи може оскаржити певне коло осіб. Це сторона, проти якої було порушено справу, це потерпіла сторона, й третій варіант — це коли особа, яка притягувалася до відповідальності, померла, але її родичі мають право оскаржити постанову. Адвокати Кучми не входять до цього кола осіб. До того ж, існує певний термін подання скарги — це сім днів. Про те, що ця постанова винесена, було відомо ще 2005 року, зокрема Кучмі. Якщо взяти Кримінально-процесуальний кодекс, то постанова про припинення справи оскаржується прокурору. У цьому випадку постанову про припинення справи виніс сам генеральний прокурор.
— Як ви думаєте, чого намагається добитися сторона Кучми?
— Це їхній метод захисту. Вони хочуть показати, що Микола Мельниченко скоїв злочин, а його записи отриманні незаконно, відповідно, вони не можуть фігурувати в доказовій базі у справі щодо Кучми. Ці записи Мельниченко робив у певних умовах. На всі запитання з цього приводу він уже відповідав. Слідство в нього ці записи вилучило законним шляхом — при понятих, експертах, відтворенні.
— Як ви думаєте, чому все-таки Печерський суд прийняв рішення відновити справу проти Мельниченка?
— Суддя прийняв рішення на підставі своїх знань і совісті. Якщо Апеляційний суд це рішення скасує, то однозначно ми ініціюватимемо притягнення до відповідальності цього судді — дисциплінарної або кримінальної. Нехай у рамках розслідування дає пояснення, що ним керувало. Його рішення явно незаконне.
— Цей же суддя — Родіон Кирєєв, веде судовий процес у справі щодо Юлії Тимошенко. Як так виходить, що комп’ютер обирає одного й того ж суддю на такі відповідальні справи?
— Автоматизована система — це добре, але, як завжди, є підводні камені. Я, спілкуючись з багатьма людьми з цієї системи, чудово знаю, як відбувається цей розподіл. Є список суддів, і є певне завантаження. Просто кажучи, люди, котрі керують цією системою, можуть поставити напроти того чи іншого судді галочку, яка означатиме, що він завантажений, і залишити в цьому списку інших суддів або взагалі одного. Звісно, комп’ютер обере цього вільного суддю. Раніше сторона мала право вимагати протокол цього розподілу, але потім це право скасували.
«ЖОДНА ЕКСПЕРТИЗА НЕ ЗНАЙШЛА ОЗНАК МОНТАЖУ ЗАПИСІВ»
— Не є таємницею, що сьогодні суди й прокуратура практично підконтрольні владній вертикалі. Як у такому разі, на ваш погляд, можна сприймати одночасно рішення Генпрокуратури про прилучення плівок Мельниченка в ролі доказу у справі щодо Кучми й рішення суду відновити справу проти Мельниченка?
— Прокуратура й суди у нас контролюються не владою, а окремими людьми. Хоча керуватися вони повинні лише законами. Є випадки маніпуляції, й ми це самі бачимо. Якщо говорити конкретно про справу Мельниченка або в цілому про справу Гонгадзе, то своєї актуальності вона не втрачає. Це резонансна справа. Україна свого часу взяла на себе зобов’язання перед усім світом — розслідувати справу Гонгадзе. Вона дуже гальмувалася, коли при владі був Кучма, навіть коли президентом був Ющенко, але сьогодні — після десяти років — зрушення дійсно є. Те, що за допомогою суду певні сили намагаються пригальмувати, заплутати й спрямувати справу в інше русло, — це очевидно. Вони чомусь вважають, що їм це допоможе. Навіть якщо вони притягнуть Мельниченка до відповідальності, це їм нічого не дасть, тому що записи визнані автентичними. Адже у закордонних експертів інший підхід до дослідження: вони йдуть від зворотного. Вони приїжджали до Києва, щоб вивчити, яким чином проводилися ці записи, досліджували акустичну обстановку в кабінеті президента. І дійшли висновку, що версія, яку відстоює Микола Мельниченко, не може бути спростована. Це означає одне: записи монтажу не піддавалися. На плівках є лише фрагмент, де йшлося про Гонгадзе, до й після цього Кучма розмовляв з іншими людьми на інші теми. Є свідчення цих людей, які підтверджують, що вони говорили. Жодна експертиза не знайшла ознак монтажу. Під час очної ставки Мельниченка й Кучми, сторона останнього говорила, що технології дуже розвинені, тому можна змонтувати все що завгодно, мовляв, жодна експертиза потім не доведе, що це фальшивки. Проте, ці люди далекі від технічних пізнань, тому що записи здійснювалися більш як десять років тому. Тоді таких технологій не було. Ці розмови записувалися на звичайний диктофон. Тому заяви сторони Кучми, що плівки піддавалися монтажу, — це спосіб сформувати громадську думку, щоб дати можливість уникнути відповідальності.
— Як спосіб формування громадської думки можна розглядати й фільм Андрія Кончаловського, й статті в ЗМІ, й передачі на телебаченні. Це є тиском на Генпрокуратуру?
— Я не можу сказати, що сьогодні хтось тисне на Генпрокуратуру. Вона взагалі цього тиску не повинна боятися. Це тиск у першу чергу на Миколу Мельниченка. Мета: формування негативної громадської думки — це недовіра головному свідкові.
— До речі, адвокати Кучми звернулися до ГПУ з клопотанням прилучити фільм «Битва за Україну» Кончаловського до матеріалів справи. По-перше, які у вас склалися враження від самого фільму, а по-друге, чи слід його прилучати до справи?
— У цьому фільмі Кончаловський дає свої коментарі. Абсолютно безглузді. Одразу видно, що він відпрацьовує гроші, які йому заплатили. Так, це цікаво подивитися, але тим, хто на цьому знається, все зрозуміло. Що стосується різних телепередач, статей, то Микола Мельниченко неодноразово заявляв, що якщо ви вже говорите про мене, то дайте мені самому можливість сказати й надрукувати. Вони не хочуть, щоб він розповідав людям, як це було насправді, тому що обиватель, почувши правду від Мельниченка, не віритиме жодним Кончаловським, жодним зверненням колишніх генпрокурорів. Люди самі все зрозуміють. Що стосується залучення фільму в ролі доказу, це спосіб захисту. До того ж, фільм не є доказом. Просто таким чином, сторона Кучми намагаються все заплутати.
— Ви сказали, що суди та прокуратура контролюються окремими людьми, а не владою. Ви б зарахували оточення Кучми до влади?
— Я скажу так: вони досі мають важелі впливу.
— Зокрема й на суди?
— Думаю, так.
— А на Генпрокуратуру?
— Річ у тім, що керівництво Генпрокуратури практично все помінялося. Можливо, і є якась ланка в ГПУ, що вхожа до керівництва й має можливість «підкласти» свою думку. Але навряд чи вона грає ключову роль.
— Цікавий факт: зміна керівника Головного управління з розслідування особливо важливих справ Генеральної прокуратури Олександра Каліфіцького (слідча група якого вела розслідування справи Гонгадзе) на Андрія Курися, збіглося із заявою Леоніда Кучми про необхідність порушити кримінальну справу проти Мельниченка. Як прокоментуєте?
— Наскільки я стикався з прокурором Каліфіцьким у справі Гонгадзе, можу сказати, що людина він грамотна, знає й не порушує закони. Я не думаю, що його «прибрали» через те, що він активно розслідував резонансні справи. У всякому разі, в це хочеться вірити. Інакше ми живемо в неправовій державі.
«ПРОТИ ЛИТВИНА ТАКОЖ БУДЕ ПОРУШЕНО КРИМІНАЛЬНУ СПРАВУ»
— З одного боку, Кучма добивається відновлення справи проти Мельниченка, а з другого — зараз у Васильківському міськрайонному суді розглядається справа за позовом спікера Володимира Литвина до Мельниченка про вимогу визнати недостовірною поширену інформацію про причетність спікера до справи про вбивство журналіста Георгія Гонгадзе. Що це означає?
— Не знаю, які стосунки зараз у Кучми й Литвина, але глава Верховної Ради — це політична фігура. Він хоче відбілити своє ім’я. Причому використає для цього всі засоби. Хоча в мене є впевненість, що проти Литвина також буде порушено кримінальну справу.
— Адвокат Микола Неділько нещодавно заявив, що під час засідання Васильківського міськрайонного суду йому намагався погрожувати представник апарату Верховної Ради Анатолій Селіванов, зокрема сказавши: «Думай про себе, а не про Мельниченка». На ваш погляд, про що це може свідчити?
— Такі погрози, якщо вони прозвучали, можна розцінювати як тиск на суд. До речі, якщо є в цьому необхідність, Микола Неділько може звернутися до відповідних органів і йому нададуть охорону.
— Досудове розслідування кримінальної справи проти Леоніда Кучми завершене наприкінці квітня цього року. Досі сторони —потерпіла та підозрювана, ознайомлюються з матеріалами справи.
— Це багатотомна справа. Згідно із законом, обмежувати в ознайомленні не можна. Проте, коли явно видно, що людина затягує (наприклад, прочитала 20 сторіночок за день), тоді слідчий має право обмежити термін ознайомлення.
— Побутує думка, що сторона екс-президента спеціально зволікає. Вам щось відомо про це?
— Вони, напевно, хочуть тягнути час доти, доки їхній клієнт не помре природною смертю.
— Яку роль гратимуть плівки Мельниченка в суді?
— Це «залізобетонний» доказ, який підтверджує провину людини. Хоча висновки експертизи для суду від початку не є доказом. Суд оцінить і прийме рішення.
— Якщо, наприклад, суд не визнає плівки автентичними (доказом), що далі?
— Він має мотивувати, чому.
— Проти Леоніда Кучми порушено кримінальну справу за статтею 166 пункт 3 Кримінального кодексу в редакції 1960 року — «Перевищення влади або службових повноважень, що мало тяжкі наслідки», чинного на момент скоєння злочину. Але відомо, що термін давності за цією статтею становить 10 років, тобто він сплив восени минулого року. Яким може бути рішення суду?
— Дійсно, навіть якщо суд засудить Кучму, відбувати покарання він не буде. Зате йому буде дана юридична оцінка як людині, політику та тій системі, яку він створив за роки свого правління. Справедливе рішення суду стане великим позитивом для суспільства. Це буде добрим уроком для всіх, хто зараз при владі й хто ще прийде до влади: якщо народ вас обрав для того, щоб ви керували країною, будьте ласкаві, не вбивайте окремих його членів. Не робіть так, щоб народ убожів і страждав.
«НЕ МОЖУ СХВАЛИТИ ПОВЕДІНКУ НІ ТИМОШЕНКО, НІ КИРЄЄВА»
— Справа проти Кучми — це своєрідний тест для всіх (журналістів, громадських діячів, суспільства), наскільки вони змінилися. Як ви думаєте, чи стане ця справа своєрідним очищенням для суспільства?
— Українське суспільство пройшло цей тест ще 2002-го, потім 2004-го. У нас суспільство, слава Богу, вміє самоорганізовуватися. Але лідери постійно дискредитують себе. Це призвело до великого розчарування людей.
— Сьогодні також проходять суди над представниками попередньої влади, зокрема над Юлією Тимошенко, Юрієм Луценком, Валерієм Іващенком... Судовий процес над Тимошенко ми мали можливість дивитися в прямому ефірі. Ви як адвокат як оцінили цей процес?
— Процес, за великим рахунком, не почався. Те, що ми бачимо, назвати процесом, не можна. Суддя намагається розпочати процес, а сторона, що звинувачується, заважає. Був би більш досвідчений суддя, він би уникав усіх прийомів, які використовує Тимошенко. Він же на них постійно наражається. Я розумію, що він несе величезне моральне навантаження. У цій ситуації взагалі говорити про якісне правосуддя складно. Прагнення Тимошенко захиститися призводить до того, що вона поводиться некоректно — не по відношенню до Кирєєва, а по відношенню до правосуддя в цілому. Я схвалити таку поведінку не можу. Як і не можу схвалити поведінку Кирєєва.
— Сьогодні владу часто звинувачують у вибірковому правосудді по відношенню до своїх опонентів. Як ви вважаєте?
— Можу сказати з погляду обивателя, тому що не знайомий з цими справами. На перший погляд, так воно і є, видно прагнення нинішньої влади розправитися зі своїми опонентами. При цьому влада використовує законні методи.
— Однією з причин порушення кримінальної справи проти Кучми називають прагнення продемонструвати відсутність вибіркового правосуддя.
— Тінь кримінальної справи над Кучмою висіла давно. Я думаю, сьогодні у влади є об’єктивне бажання завершити нарешті цей процес.
