Верховна Рада України в четвер встигла-таки затвердити закон про вибори народних депутатів на пропорційній основі. Трапилося це за півгодини до півночі, — розгляд дев’яти із зайвим сотень поправок зайняв разом із перервами понад 12 годин. Слід віддати належне народним обранцям — із якою завзятістю противники закону затягували процес його прийняття, наполягаючи на розгляді абсолютно непринципових і непрохідних поправок (із 925 їх підтримали лише 6), і з такою самою самовідданістю прихильники закону терпіли всі «регламентні знущання» колег. Зрештою, згідно з результатами, виданими «на гора» системою «Рада», «за» висловилися 255 депутатів, «проти» — 4 із 305, які брали участь у голосуванні. Не голосували фракції «Наша Україна» та БЮТ. Передбачається, що ухвалений закон набуде чинності з 1 жовтня 2005 року.
Згідно з новим законом, вибори до парламенту відбуваються тільки за списками партій і блоків у багатомандатному загальнодержавному округу. Прохідний бар’єр для партій і блоків знижено з 4% до 3%. Виборча кампанія збільшена з 90 до 120 днів, грошова застава для партій — із 255 тис. грн. (15 тис. неоподатковуваних мінімумів) до 512,5 тис. грн. (2,5 тис. мінімальних зарплат). Закон також скорочує час голосування в день виборів на одну годину та вводить використання прозорих урн для голосування. Фінансують проведення та підготовку виборів виключно за рахунок коштів держбюджету та виборчих фондів партій і блоків, кандидатів у депутати від яких зареєстрував Центрвиборчком. Виборчий фонд партії або блоку поповнюється за рахунок власних коштів партій, а також добровільних внесків фізичних осіб. Одноразовий добровільний внесок фізичної особи до виборчого фонду не може перевищувати 400 мінімальних розмірів зарплати (на сьогодні — 82 тис. грн.). Закон забороняє робити добровільні внески іноземним громадянам або особам без громадянства, а також анонімним жертводавцям. Кандидатів у депутати може висувати партія, зареєстрована не пізніше, ніж за рік до дня виборів, або виборчий блок, якщо партії, які входять до нього, відповідають цій умові. Черговість кандидатів у списку визначають на партійному з’їзді або конференції. Передвиборна агітація, згідно з новим законом, починається за 70 днів до дня виборів і закінчується о 24.00 в останню п’ятницю перед днем голосування. При цьому закон забороняє розміщувати носії політичної реклами в громадському транспорті.
Одним словом, остання серйозна перешкода на шляху до здійснення політичної реформи взята. Великотрудний процес затвердження «пропорціоналки» не обійшовся без скандалу. Зі слів координатора парламентської більшості Степана Гавриша, в ході голосування по закону загалом сталися збої в системі «Рада». Унаслідок чого голоси близько двох із половиною десятків народних депутатів, які підтримали документ, не були враховані, повідомив пан Гавриш кореспонденту «Дня». При цьому координатор більшості припустив, що, оскільки раніше таких інцидентів із «Радою» не траплялося, збій був спровокований «зацікавленими силами». Щоправда, якими саме, координатор не уточнював. За його словами, найближчим часом у парламенті буде створено спеціальну комісію, яка займеться розслідуванням даного інциденту. «Ми повинні мати впевненість, що таке не станеться, коли голосуватимуть зміни до Конституції», — сказав Степан Гавриш. В інтерв’ю «Дню» координатор більшості також висловив упевненість у тім, що проект закону про внесення змін до Конституції за остаточного голосування, яке, швидше за все, відбудеться на пленарному тижні 6 — 9 квітня, набере не менше 300 голосів.
А на сьогодні комуністи та соціалісти, які ставили прийняття закону про вибори до Верховної Ради на пропорційній основі умовою своєї підтримки політичної реформи, можуть бути задоволені. Прийнято вважати, що на користь політреформи дружно висловиться парламентська більшість, проте нині це якраз під питанням. Багато залежатиме від того, чи будуть не задоволені нині мажоритарники керуватися при голосуванні національними інтересами, чи ж міркуваннями дрібної помсти, а також від того, як поводитимуться фракції «Наша Україна» і БЮТ. Тезу про те, що останні однозначно блокуватимуть прийняття змін до Конституції, навряд чи варто приймати за аксіому: в розмові з кореспондентом «Дня» «нашоукраїнець» Юрій Ключковський припустив, що у разі постатейного голосування змін до Основного Закону його фракція може приєднатися до процесу.
