Більше тижня минуло від дня голосування за новий парламент, але ЦВК далека від оголошення остаточних результатів виборів. Вчора перед Центральною виборчою комісією в Києві проти фальсифікацій на виборах мітінгували прихильники трьох опозиційних сил — Об’єднаної опозиції, «УДАР» та «Свободи». «Наші вимоги до Януковича і ЦВК — визнати результати перемоги опозиційних сил, притягнути до відповідальності всіх, хто переписував протоколи і крав результати виборів», — йдеться в маніфесті опозиції, який 5 листопада виголосив Арсеній Яценюк після консультацій з Кличком та Тягнибоком.
Міжнародні спостерігачі, зокрема ОБСЄ та ПАРЄ, раніше вже називали ці вибори кроком назад. Зараз же європейські політики застерігають українських можновладців від затягування оголошення результатів виборів.
«Високий представник ЄС Кетрін Ештон і Європейський Комісар Штефан Фюле зі стурбованістю відзначають, що протягом п’яти днів після завершення голосування не були оголошені загальні результати виборів. Вони закликають владу та партії, що брали участь у виборах, вдатися до необхідних кроків для завершення обробки результатів голосування і якнайшвидшого оголошення остаточних результатів, які мають відображати справжню волю українських виборців. Скарги, що стосуються виборів, мають бути розглянуті оперативно та у повній відповідності до правил та встановлених процедур», — повідомляє прес-служба представництва ЄС в Україні.
ЦВК, звичайно, ще має час до 12 листопада, щоб розібратися зі скаргами, але процес йде дуже повільно. На жаль, робиться все, в тому числі — судами, щоб переможцями в певних виборчих округах визнавалися провладні або близькі до влади кандидати. Показовим в цьому плані став округ № 94 в Київській області. Тут ОВК спираючись на рішення Апеляційного суду, визнав недійсним голосування по 28 дільницях, що становить близько 30 тисяч виборців. В результаті опозиційний кандидат Віктор Романюк перемагаючи з великим розривом представника Партії регіонів Тетяну Засуху програв.
Драматична ситуація розгорнулася і на 132-му окрузі, що на Миколаївщині. Тут, як відомо, триває протистояння між опозиціонером від «Батьківщини» Аркадієм Корнацьким та «регіоналом» Віталієм Травянком. Перемагаючи за попередніми даними з розривом в приблизно 4 тис. голосів, Корнацького таки зробили другим. Його виборці та опозиціонери з цим не погодилися і вийшли на вулицю захищати свій вибір. Їм протистояв «Беркут». Кадри сутичок облетіли всю Україну: округ № 132 точно стане одним із символів цих виборів. Поки ситуація залишається на користь Травянко. Люди обурені фальсифікаціями. Показово, що їх вибір спотворюють, проти них діють методом сили, а не права, і вони з цим все одно не погоджуються.
Але є ще один — відомий на всю Україну округ №223 в Києві, де голоси взагалі до кінця не пораховані. Принаймні така ситуація була на вчорашній день. Змагаються тут самовисуванець близький до влади Віктор Пилипишин та представник «Свободи» Юрій Левченко. В окрузі також задіяні всі складові нинішньої післявиборчої ситуації: «Беркут», суди, молодики з посвідченнями журналістів тощо.
«Найважливішим завданням на сьогодні є відстоювання мандатів опозиційних кандидатів у депутати, яким висловили довіру українці й які перемогли провладних кандидатів, — говорить «свободівець» Ігор Мірошниченко. — Варто зауважити, що нинішні вибори підтвердили наявність громадянського суспільства. Боротьба українців за округи, де влада намагається чинити тиск через молодиків спортивної зовнішності, суди, підкуп комісій тощо, триває — люди відстоюють свій вибір. Це свідчить про те, що нація прокидається. Дуже позитивним моментом підсумків виборів є той факт, що гречка, підкуп, адмінресурс не завжди працюють. На жаль, вони все ще ефективні на сході країни, але Центральна України, не кажучи вже про Західну, не реагує на подібні дії. Це дає підстави для того, щоб дивитися в майбутнє з оптимізмом. Наступні вибори, коли б вони не відбулися, будуть значно чистішими, об’єктивнішими та стануть фатальними для чинної влади. Розмови ПР про перемогу — не більш ніж гра м’язами».
«Розбудити» націю мітингом, як вже було сказано, опозиція намагалася вчора. Окрім вимог про визнання перемоги опозиційних кандидатів та покарання фальсифікаторів, були і більш радикальні вимоги. «Ми розглядаємо варіант блокування початку роботи майбутнього парламенту, тобто позбавлення влади можливості визнати ці вибори легітимними, — наголосив представник Об’єднаної опозиції Андрій Сенченко. — Наразі вивчається процедура анулювання списків з погляду юридичних наслідків. Треба розуміти, що влада шукає альтернативні юридичні відповіді для такого рішення. Наприклад, можливе невизнання рішення з’їзду для того, щоб не визнати складання мандатів. Якщо достовірну схему буде знайдено, ми підемо таким шляхом. Якщо ні — ми спробуємо розставити крапки над «і» вже у Верховній Раді. Звісно, багато буде залежати від позиції «УДАРу» та якості самовисуванців. Утім, погоджуватися з тим, що зараз відбувається в країні, ми однозначно не будемо й робитимемо усе можливе, для того щоб якнайшвидше провести дострокові вибори президента».
«Якщо зараз опозиційні депутати складуть повноваження — обнулюють списки, тобто взагалі вийдуть із виборчого процесу, тоді наслідком матиме наступне: їх мандати, які припадають на них по набраним відсоткам у багатомандатному окрузі, просто будуть розподілені між Партією регіонів та КПУ, — коментує «Дню» професор права Віктор Мусіяка. — А що стосується одномандатних округів, то там будуть проведені нові виборі, або депутатом може стати наступний, тобто той, хто набрав другий результат після переможця-опозиціонера. З іншого боку, якісь правові наслідки можуть бути лише після оголошення результатів виборів ЦВК. Які, якщо опозиція піде на такий крок? Ст. 82 Конституції говорить про те, що Верховна Рада України є дієздатною і повноважною тільки тоді, коли до неї обрано не менше 300 народних депутатів. Якщо опозиціонери складають свої повноваження (їх там, здається, 182 мандати), стає зрозумілим, що 300 голосів немає. Тоді Верховна Рада не зможе розпочати свою роботу до того часу, поки не будуть дообрані депутати по одномандатних округах. Але тут є одна річ. В цій же ст. 82 говориться, що перше засідання має відбутися не пізніше 30 днів після оголошення результатів виборів. А дострокові чи повторні вибори можуть бути проведені протягом 60-ти днів, а це означає, що дообрати депутатів немає можливості. Тридцятиденний термін сплине, що дасть підстави вважати, що вибори не дали результат, і Президент може оголосити про дострокові вибори».
Пізніше лідер фракції БЮТ Андрій Кожемякін заявив, що остаточне рішення щодо ймовірного обнуління опозиційних списків буде ухвалено після офіційного оголошення результатів виборів. «Як тільки буде остаточне рішення ЦВК, тоді об’єднана опозиція разом зі своїми партнерами сяде і ухвалить рішення остаточно. Обнуляти списки до того, як ти став народним депутатом — це взагалі дурна ідея, і нашим колегам треба порадитися з юристами. Якщо ж вони стануть депутатами, а потім напишуть заяви, то треба буде дивитися по ситуації», — сказав він.
«Яким чином можна позбутися мандату? Просто заяви депутата не вистачить, вона має бути розглянута у Верховній Раді, — продовжує Мусіяка. — Якщо новообраний парламент не провів першого засідання, значить він ще не вступив в повноваження — діє рада попереднього скликання. А старий парламент не може розглядати питання про припинення повноважень мандатів депутатів нової Ради. Як говорив один відомий політик: якщо «заболтать» питання, то тут можна крутити як завгодно. Але якщо дотримуватися юридичної точки зору, то по суті дострокові вибори можуть бути оголошені тільки при політичній волі Президента. Що стосується заяви про дострокові президентські вибори. Тут все залежить від волі Президента. Тут треба шукати підстави. Наприклад, в 1993 році Кравчук пішов на цей крок добровільно, в протилежному випадку це складно».
Про що свідчить заяви опозиції з політичної точки зору?
«На жаль, це в черговий раз свідчить про безпорадність опозиції, — говорить політолог Костянтин Матвієнко. — Нашу опозицію від цілковитої поразки врятував розумний виборець. Тобто виборець чудово розуміє, що собою являє Партія регіонів разом із комуністами. Тому він незважаючи на те, що кампанія опозиції була беззмістовною, млявою, врятував її високим рівнем її підтримки. В свою чергу, опозиція відчула підтримку виборців, вона відчула, що перемога вислизнула у неї з рук (гадаю, у неї є розуміння того, що ця перемога вислизнула з її рук через її власну нездарність), тоді вона зробила дуже дивний крок, заявивши про обнуління списків. Знаєте, одна з перших заповідей користування зброєю наступна: зброю дістаєш тоді, коли збираєшся з неї стріляти. Просто лякати сенсу немає, тому що противник може повестися іншим чином і вистрелити першим. Опозиція дістала зброю точно, не збираючись з неї стріляти. Що значить обнулити списки? Вони що заявлять, що у них раптом ніхто не прийшов до Верховної Ради?».
Матвієнко вважає, що у опозиції є право вимагати можливість сформувати уряд. «Замість того, щоб не заходити у Верховну Раду, у опозиції зараз є сильніший крок, — говорить політолог. — За списками вони взяли більше 50%, таким чином опозиція може казати, що рівень їх підтримки серед тих, хто взяв участь у виборах більше 50%. Це дає їм моральне право звернутися до кожного з мажоритарних кандидатів з пропозицією увійти до коаліційної більшості і від імені цієї більшості за підписами всіх депутатів звернутися до Президента з вимогою призначення прем’єра від цієї більшості і формування уряду народної довіру. Зрозуміло, що ПР на це не піде. Хоча, враховуючи те, що 2013 рік для регіоналів буде провальним, відтак її рейтинг дедалі більше буде падати, зараз було б краще піти в нішу опозицію, а потім критикувати владу і штовхати свого лідера на наступний президентський термін. Але ПР на це не піде. Відповідно, опозиція має сформувати опозиційний уряд на чолі з Тимошенко і міністром внутрішніх справ Луценко. Цей тіньовий уряд має не так, як уряд Соболєва, нічого не робити, а повинен працювати. Питань багато: бюджет наступного року, зростання цін... Чи піде таким шляхом опозиція? Ні, не піде».