Підготовка перед «парламентським боєм-2012» триває. Для регіоналів це серйозний бар’єр. Від того, чи візьмуть вони його, залежатиме можливість і надалі монополізувати владу, а отже, використовувати ресурси країни. Завдання для ПР, безперечно, ускладнюється ростом невдоволення результатами більш ніж дворічної політики. На тлі тотальної риторики про модернізацію країни в реальності відбувається, швидше, косметичний ремонт. Тож чи вирішить питання славетний адмінресурс і повернення до змішаної системи виборів? Питання залишається відкритим. Опозиція — окрема тема. Їй однозначно буде важко. Але коли це опозиції в Україні було легко? Вибори для них — можливість нарешті продемонструвати, на що вони здатні, окрім критики.
«Батьківщина» та «Фронт Змін» підуть на вибори єдиними списками і з визначеними кандидатами по мажоритарці. «УДАР» Віталія Кличка йтиме окремою колоною. У владі укрупнення за рахунок «Сильної України» Сергія Тігіпка відбулося ще раніше. Комуністи долатимуть бар’єр самостійно. Відомі вже й голови виборчих штабів головних політичних гравців: Клюєв — Партія регіонів; Турчинов — «Батьківщина» та «Фронт Змін». Виборчі правила більш-менш зрозумілі, якщо влада, звісно, не забажає внести зміни, як це було нещодавно. Ми попросили прокоментувати перебіг майбутньої виборчої кампанії, хід самих виборів, їхні результати людей неординарних, та би мовити, «екзотичних» персонажів, які часто у своїх коментарях, заявах використовують нестандартні підходи.
КОМЕНТАРІ
«ЗАРАЗ — МАКСИМАЛЬНИЙ РІВЕНЬ ІСТЕРИКИ»
В’ячеслав ПІХОВШЕК, політичний аналітик, журналіст:
— Об’єднання опозиції не відбулося: об’єдналися лише дві політичні партії. Одразу після виборів, після того, як виборчі завдання буде вирішено, вони розпадуться на дві парламентські фракції. Ніхто не збирається розпускати «Фронт Змін» або «Батьківщину».
Прогноз дуже простий: зараз — максимальний рівень істерики перед парламентськими виборами. Розкрутка на кшталт: «Якщо ви не проголосуєте за нас, Україна практично зникне з карти світу». Утім, після виборів вони почнуть поливати одне одного брудом.
Гадаю, жодних несподіванок від виборів чекати не варто. Люди, які зафіксували собі місця в мажоритарних округах, робитимуть усе можливе, щоб нові обличчя не потрапили до українського парламенту.
Вибори за змішаною системою вже проводилися 2002 року, результат їх зрозумілий: половина обралися за мажоритаркою, половина — за списком. Це ані прогрес, ані регрес, це — просто рух по колу.
«ПЕРІОД МИРНИХ РОЗМОВ ІЗ ПОЛІТИКАМИ ВЖЕ ПОЗАДУ»
Дмитро КАПРАНОВ, видавець, письменник:
— Про вибори варто говорити, напевне, не в сенсі результатів — тих, що порахує банда, яка засідає на майдані Лесі Українки, а по суті — чи вдасться перетягнути ковдру на себе виборцям і замість лохуватого електорату виставити більш зрозумілу й жорстку позицію. Річ у тім, що період мирних розмов із політиками вже позаду. Мирні розмови призвели до того, що політики повністю зневажають своїх виборців, вважають їх лохами, відбуваються порожніми обіцянками. Єдиний спосіб навчити політиків поважати виборців — тримати своє слово. Усі думають, що відповідальність — це якщо наступного разу мене не виберуть. Ні, відповідальність — це коли тебе витягнуть за ноги з кабінету раніше, ніж закінчились твої повноваження. І от, власне, оцю структуру відносин є шанс у нас закріпити. Шанс цей лежить поза межами виборчих змагань. Він лежить у межах формування, структурування українців як народу. Мається на увазі не націю, а народу України, його політично-активної частини, який і робить погоду в державі. Зараз є шанс мирного привчання політиків поважати своїх виборців. Із точки зору підрахунку голосів і фальсифікації, все це для України звичайне, тому, з погляду формальності, так званого права, нічого незвичайного чекати не варто. Щодо політтехнологій... Що, вони брехатимуть більше, ніж раніше? Ні. Буде менше сварок і збурень всередині політичних коаліцій — саме так і буде.
«ЯНУКОВИЧ ДЕДАЛІ БІЛЬШЕ СТАЄ НЕЗРУЧНОЮ ФІГУРОЮ...»
Дмитро КОРЧИНСЬКИЙ, лідер партії «Братство»:
— На мій погляд, влада діє поки що більш ефективно, ніж опозиція. Остання дарма проголосувала за новий виборчий закон, який більш вигідний владі. Влада піклується про те, щоб на її електоральному полі не було конкурентів. А опозиція насправді своїми об’єднавчими процесами зменшує кількість голосів, які вона отримає. Адже окремо «Батьківщина» та «Фронт Змін» взяли б більше, ніж разом.
Але найголовніше — це те, що відбудеться після виборів, а не те, що відбуватиметься під час виборчої кампанії. Безумовно, жодна людина в Україні не вірить в те, що вибори пройдуть чесно. Навіть, якби Янукович дуже захотів провести вибори чесно, йому б це не вдалося. Відповідно, ми всі з нетерпінням чекаємо, що буде після виборів, і чи вдасться розкачати ситуацію до того стану, що вона буде загрозливою для режиму.
Річ у тім, що, з одного боку, за списком опозиції пройде дуже багато людей, які потім перейдуть на бік Партії регіонів, але, з другого, й за списками ПР пройде багато потенційних опозиціонерів, вони перейдуть в опозицію, щойно зрозуміють, що Януковича більше не треба підтримувати. А це може статися невдовзі після виборів. Янукович — дуже незручна фігура для росіян, європейців, для багатьох в Україні й стає дедалі більш незручним для знакових олігархів. Зростає кількість ображених і незадоволених в його оточенні. Відповідно, на якомусь етапі всі зрозуміють, що значно вигідніше боротися з Януковичем, а не служити йому.
Як довго триватиме режим Януковича, залежить від величезної кількості чинників. Але, видається, що недовго: він сильно похитнеться після парламентської виборчої кампанії.
«МІШАНА СИСТЕМА ПРИМУСИТЬ ПОЛІТТЕХНОЛОГІВ СПУСТИТИСЯ З НЕБЕС ТЕОРІЇ НА ЗЕМЛЮ...»
Дмитро ДЖАНГІРОВ, журналіст:
— У демократичних країнах світу представлені різні системи виборів. Демократичними чи не демократичними вибори робить не виборча система, а люди, які її застосовують. Мішана система виборів підбадьорить вітчизняних політтехнологів, примусить їх спуститися з небес теорії на землю, де проживає електорат. З філософської точки зору, певна користь є, але, за великим рахунком, для України кращий варіант — пропорційні вибори зі списками по областях. Схожі системи діють у Росії, Австрії: є центральний список, є обласні списки.
Я думаю, у опозиції буде хороший сумарний результат у відсотковій частині, але вони будуть роздроблені. Об’єднана опозиція, «Батьківщина» на чолі з Арсенієм Яценюком, набере значно менше, ніж планувалося. Зважаючи на прорахунки об’єднаної опозиції і перерозподіл голосів, пройде Тягнибок і, хоч як парадоксально, є шанси у Королевської. Швидше за все, пройде Кличко. Але мій прогноз такий, що в ході кампанії його партія втрачатиме голоси на користь інших опозиціонерів. Пройдуть комуністи. За попередніми даними, правляча партія має доволі невисокий відсоток на Півдні і Сході. Але люди в цих регіонах, які упродовж півтора року відходили від ПР, ні до якої іншої партії не прийшли. Більшість із них повернеться до регіоналів через відсутність альтернативи. Швидше за все, це виллється у те, що явка на Півдні і на Сході буде низькою. Але з урахуванням тих, хто пройшов за мажоритарними округами, тобто не лише представників Партії регіонів, а й бізнесменів, умовно нейтральних, але лояльних до влади кандидатів, ПР отримає значну надбавку, і їм вдасться створити більшість. Вона не буде стійкою і послідовною, але парламент залишиться за Партією регіонів. Після виборів серед об’єднаної опозиції розпочнеться тертя між бютівцями, фронтовиками, партією «Реформи і порядок».
