Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Підірвана довіра

Світова економіка ослаблена, але не приречена
18 вересня, 2001 - 00:00

Спад ділової активності в США може дійсно перерости у світову економічну кризу. Головним передавальним механізмом є залежність економік інших країн від експорту до Сполучених Штатів, а також від зосереджених у США світових кредитних ринків, більшість із яких знаходиться в Нью-Йорку. Чим більше економічний розвиток країни залежить від експорту до Сполучених Штатів, тим більше імовірність кризи в цій країні внаслідок економічного спаду в США. Аналогічна ситуація спостерігається й у фінансовій сфері: чим більше країна залежить від зовнішнього фінансування для виплати підлягаючих погашенню боргів, тим сильніше виявиться удар по її економіці.


Услід за пониженням споживчого попиту в Сполучених Штатах знизяться й обсяги імпортованої продукції, що боляче зачепить країни-експортери здебільшого з Азії та Латинської Америки. Розмір завданих збитків прямо залежатиме від міри залежності цих країн від експорту, а також від виду експортованої продукції. Зниження експорту викличе погіршення стану поточного рахунку країни. Це, у свою чергу, може призвести до фінансових труднощів, пов’язаних із оплатою, скажімо, зовнішнього боргу, оскільки знайти інші джерела річного доходу буде дуже складно, а замінити ними колишні дуже дорого в обстановці істотно підірваної довіри. Борговий тягар країн, що опинилися в подібній ситуації, неминуче зросте по мірі зростання вартості позик.

Країни-експортери нафти, можливо, не тільки не постраждають, але й отримають вигоду з ситуації, що склалася. Все буде залежати від того, чи закінчиться економічний спад відкритим конфліктом, що означає серйозні проблеми для нафтовидобувних країн Близького Сходу.

У будь-якому разі, удар по впевненості в завтрашньому дні, що його було завдано жахливим і безпрецедентним терористичним актом, безсумнівно, короткостроково, але серйозно вплине на реальний попит, а також виб’є фінансові ринки з колії. Але сам по собі він не може призвести до довгострокового спаду та хронічної дестабілізації фінансових ринків. Усі перераховані вище наслідки, однак, можуть стати результатом тривалого конфлікту. Отже, зараз все залежить від того, яким чином Америка відповість на завданий удар.

Отож, починається гра на вичікування. Європейські фінансові ринки стабілізувалися через небажання інвесторів продавати акції за найнижчим курсом, зареєстрованим за багато років. Більш того, ціни на облігації та золото впали, як тільки відновився спокій. Також стабілізувалися й ціни на нафту. Ведучі центральні банки, включно з Європейським Центральним Банком, пообіцяли пом’якшити грошово-кредитну політику для того, щоб запобігти світовому економічному спаду, і ввели додаткову ліквідність у фінансову систему, що повинно запобігти будь-яким проблемам, пов’язаним із розрахунками та кредитами, викликаним підривом Американської фінансової системи. Як ринки, так і політики були на висоті.

Як довго їх дії матимуть реальний ефект, залежить від довіри споживача. Деякі спостерігачі побоюються, що напади на Нью-Йорк та Вашингтон можуть відіграти роль каталізатора, який змусить затягнути пояси американських споживачів, що продовжували витрачати гроші, незважаючи на опубліковані нещодавно досить негативні статистичні дані щодо стану американської економіки. Досі споживчий попит був останнім бастіоном на шляху економічного спаду.

До терористичних актів американські економічні показники ставали дедалі більш гнітючими: економічне зростання було ледве-ледве позитивним в останні два квартали 2000 року. Дані щодо безробіття в Сполучених Штатах, опубліковані в п’ятницю, що передувала удару терористів, показали різке збільшення кількості звернень по допомогу з безробіття, що ще більше посилює побоювання, що незабаром споживачі почнуть зменшувати свої витрати, підштовхуючи таким чином економіку країни до кризи. Зараз існує серйозна небезпека того, що після подій 11 вересня люди перестануть витрачати гроші в тому ж обсязі, що й раніше, що тільки посилить поточний спад.

Все ж таки до терористичних актів одностайний прогноз зводився до відновлення економічного зростання від 0,2% валового внутрішнього продукту в другому кварталі 2001 року до 1,5% завдяки послідовному зниженню відсоткової ставки Федеральної резервної системи і зниженню податків на суму майже 40 мільярдів доларів. І поки немає явної підстави для спростування цього прогнозу. В той час як такі галузі, як страхування, туризм та авіаперевезення, ймовірно постраждають, інші можуть опинитися у вигідному становищі. Наприклад, дуже швидко виросли акції європейських підприємств суспільного користування та фармацевтичних компаній. Вигоду матимуть і будівельна, енергетична та оборонна галузі промисловості. Навіть у галузях, що сильніше за всіх відчули удар, ціни на акції відновилися після серйозного первинного падіння.

В історії світової економіки існує дуже мало доказів того, що подібні потрясіння можуть спричинити стан депресії в економіці. Швидше, все відбувається навпаки. Так, під час війни у Перській затоці незабаром після первинного падіння курсів на фондових біржах знову відновилася тенденція до підвищення. Навіть у разі різкого економічного спаду можна буде стверджувати, що така корекція давно очікувалася й що сильне потрясіння краще, ніж повільне болісне пристосування. Були потрібні місяці, щоб штучний підйом цін активів (особливо в США) нарешті дав про себе знати. Це буде надзвичайно болісно для власності з високою часткою позикових коштів, але може виявитися корисним для внесення необхідної ринкової корекції. Таким чином, різкий спад може надати саме ту очікувану всіма корекцію.

Однак якщо підвищення цін на нафту триватиме, спад у країнах, що є великими споживачами нафти, може бути тривалішим. Хоч ОПЕК і заявив безпосередньо після подій у США, що не має наміру скористатися ситуацією, яка склалася, й збільшить видобуток нафти для стабілізації ринку.

Стабілізація цін на нафту насправді може виявитися вразливою тільки з огляду на великомасштабні військові дії з боку США. Якщо удар у відповідь американської армії припадатиме на основні нафтовидобувні регіони Близького Сходу, ціни на нафту збільшаться так само, як і під час війни у Перській затоці 1991 року. Однак у випадку, якщо Афганістан прийме основний вогонь на себе, що цілком ймовірно, вплив цін на нафту, можливо, буде менш драматичним.

Отже, на сьогодні здається малоймовірним, що терористичний удар по США 11 вересня викличе світову економічну кризу.

Проект Синдикат для «Дня» Бріджит ГРАНВІЛЛЬ — керівник Міжнародної економічної програми Королівського інституту міжнародних відносин у Лондоні (КІМО). Думки, викладені в статті, належать автору й не обов’язково відображають позицію КІМО.
Газета: 
Рубрика: