У інтерв’ю Deutsche Welle підполковник КДБ Білорусі у відставці Валерій Костко аналізує ситуацію в країні після виборів президента, а також роль і місце білоруських спецслужб у боротьбі за владу.
На думку підполковника КДБ у відставці Валерія Костка, боротьба за утримання влади, якою зайняті спецслужби Білорусі, підміняє в країні боротьбу політичну. У інтерв’ю Deutsche Welle Костко пояснив публікацію в газеті адміністрації президента «Беларусь сегодня», в якій опозиція та іноземні спецслужби звинувачуються в спробі державного перевороту в ніч з 19 на 20 грудня, спробою прикрити порушення закону.
Deutsche Welle: — Як ви можете прокоментувати появу в газеті «Беларусь сегодня» публікації, в якій ще до закінчення слідства в рамках кримінальної справи про масові заворушення в Мінську 19 грудня розсекречені документи білоруських спецслужб, що нібито компрометують опозицію і нібито вказують на причетність до того, що сталося, іноземних спецслужб?
Валерій Костко: — Коли не вистачає аргументів для прикриття очевидних порушень прав людини й виборчого законодавства, влада намагається ще до закінчення слідства використовувати методи, що виходять за рамки закону, щоб всіх переконати в наявності в опозиції змови й планів захоплення влади.
Це відбувається через нерозуміння політичним керівництвом ролі й місця спецслужб і процесуального порядку розслідування кримінальних справ. Зараз треба будь-яким способом довести, що влада мала рацію.
Річ у тім, що в Білорусі немає нормальних виборів, а є боротьба спецслужб, які переслідують свої вузькокорисливі інтереси. Дії як білоруських, так і іноземних спецслужб доводять, що йде гра за участю осіб, які володіють певними навиками агентурно-оперативної роботи. Хоча очевидно, що не було жодних змов проти нинішньої влади, просто активність проявляють ті, хто вміє працювати за допомогою таких методів.
— Дії спецслужб яких держав ви маєте на увазі, в газеті «Беларусь сегодня» називалися польські та німецькі.
— Із самого початку було зрозуміло, що головну боротьбу між собою вестимуть спецслужби Білорусі та Росії, оскільки російський інтерес до країни дуже великий. Можливо, намагалися втручатися якісь спецслужби інших держав. Але вони не впливали на цю боротьбу. Це не той рівень, щоб заважати двом основним гравцям — КДБ Білорусі та зовнішній розвідці Росії.
— Говорять, що, досягнувши жорсткої реакції ЄС і США на ситуацію довкола виборів у Білорусі, перемогли російські спецслужби. А судячи з розмаху репресій у країні — переміг білоруський КДБ. Хто тоді взяв гору в цій боротьбі?
— Я гадаю, що переміг білоруський народ, який починає усвідомлювати згубність участі спецслужб у політиці. А для них це, швидше, піррова перемога, яка ні КДБ, ні їхнім російським колегам не дала серйозного результату.
Багатьом зараз стало зрозуміло, що реальної політичної боротьби в Білорусі не було. Були лідери, за якими не стояли команди. Не було опозиційних ідей, крім ідеї «Геть Лукашенка!». Але це гасло боротьби з конкретною особою, а не політична боротьба за устрій суспільства — за диктатуру або за демократію.
На виборах 19 грудня все звелося до міжусобної боротьби, в якій усі кандидати поводилися по-різному. Чому? Якщо проаналізувати, то виходить, що кожен, не бажаючи того, працював на користь конкретної спецслужби, а не на користь ідеї демократії.
— То хто ж зараз керує державою Білорусь — спецслужби чи президент Лукашенко?
— Формально в країні всі рішення приймає Лукашенко, який сподівається використати спецслужби в своїх інтересах. Але рішення президента приймаються на основі інформації спецслужб. А вони, у свою чергу, переслідують свої цілі й використовують Лукашенка для ухвалення вигідних їм рішень.
Механізм полягає саме в тому, що інформація, подана певним чином, може вивести людину з нормального психічного стану, коли вирують емоції й відключається розум.
Лукашенко — це образ влади. А ті, хто протягує вигідні для себе рішення, якоюсь мірою керують країною. Частина влади в країні належить спецслужбам, і вони прагнуть зберегти цей вплив, тому що почуваються володарями цілого народу.
— Що таке сьогодні Комітет держбезпеки Білорусі?
— Спецслужби в будь-якій країні повинні займатися розвідкою, контррозвідкою й захистом таємниць. Вони для того й створені, щоб аналізувати, прогнозувати й розробляти пропозиції.
У Білорусі КДБ перестав бути спецслужбою і виконує функції політичного розшуку. Ця організація, використовуючи методи спецслужб, займається придушенням інакомислення, безпекою трону, тобто чим завгодно, крім виконання своїх безпосередніх функцій.
— Чи впливають на діяльність КДБ Білорусі економічні інтереси окремих його співробітників?
— На цьому світі все взаємопов’язано, нічого не буває просто так. Якщо аналізувати кримінальну справу, заведену проти слідчого прокуратури Світлани Байкової, яка розслідувала корупційні схеми на кордоні, то навіть із відкритих публікацій у ЗМІ можна зробити висновок, що фінансовий інтерес у певних держструктур, безумовно, є.
Отриманням вигоди зайнятий не лише КДБ. І чиновники, і правоохоронні служби задіяні в таких схемах. Але головна мета — це утримання влади. Коли дивишся на те, як це відбувається, стає очевидним — ця ракова пухлина неприйнятна для суспільства.
Але зміни будуть, їх передвісником стали події 19 грудня, коли влада усвідомила, що сили стають слабшими, що народ починає розуміти необхідність змін. Саме тому й застосували таку неадекватну силову акцію проти мирних демонстрантів.
Вихід із ситуації, що склалася, один — чесні й прозорі вибори. Коли ніхто нікого не прослуховуватиме, всі матимуть рівний доступ до ЗМІ й можливість донести свої погляди до виборців.
