Верховна Рада знову працює. На цей раз — в оточенні і під охороною. Учора на площі перед парламентом зібралося близько 200 людей, які вимагали від депутатів, зокрема, відставки міністра МВС Арсена Авакова та міністра охорони здоров’я Олега Мусія, ротації військовослужбовців і повної мобілізації по всій Україні. Деякі, навпаки, тримали в руках плакати на підтримку Мусія та виступали за введення воєнного стану в Луганській і Донецькій областях.
Охороняти народних обранців приставили майже дві сотні співробітників МВС, а також представників батальйону територіальної оборони «Київ-1». Правоохоронці живим ланцюгом заблокували доступ мітингувальників до входів у будівлю ВРУ. Проблематично було туди дістатися і журналістам та самим депутатам. Останні, до речі, зрештою голосували біль-менш консолідовано, що дозволило Раді прийняти відразу кілька важливих законодавчих актів.
По-перше, своїм результативним голосуванням народні обранці попросили світ визнати так звані ДНР та ЛНР терористичними організаціями. «Тепер кожна країна буде визнавати представників «ДНР» і «ЛНР» відповідно до рішення українського парламенту. Напередодні цілий ряд країн це зробили через фінансові санкції. Тепер же у них з’явиться право виносити відповідні рішення і в рамках кримінального переслідування конкретних осіб, — коментує «Дню» позафракційний народний депутат Сергій Міщенко. — За таких умов, якщо Росія публічно підтримає чи скаже, що представники так званих ЛНР та ДНР буцімто воюють за свободу — це дасть підстави вводити нові санкції проти Росії за підтримку терористів».
По-друге, проголосували депутати і за Указ Президента про черговий етап часткової мобілізації українців. Уже — третій за останні кілька місяців. Представити проект, а, заразом, прозвітувати перед парламентом, прибув секретар Ради національної безпеки та оборони Андрій Парубій. Нагадаємо, раніше рішення Петра Порошенка про часткову мобілізацію українців на засіданні РНБО було підтримане одноголосно.
Парубій висловив сподівання, що третя «хвиля» мобілізації зможе «очистити» бойовиків і зупинить «навалу» терористів та закликав народних обранців проголосувати за законопроект. Натомість представники фракції «Батьківщина» та депутатської групи «Суверенна європейська Україна» наголосили, що розгляд такого важливого питання без попереднього обговорення є неможливим. Як варіант, лідер фракції «Батьківщини» Сергій Соболєв запропонував зібратися в закритому режимі. Проте, у результати таки вирішили, що проект закону від Президента проголосують вже зараз. «У рамках воєнного стану, безсумнівно, рішення про часткову мобілізацію було б дуже адекватним, своєчасним. Однак у нинішніх умовах ми змушені були піти на цей крок», — пояснив логіку дій своєї фракції Сергій Соболєв.
«Кожні 45 днів, фактично, необхідно пролонгувати дію Указу Президента про часткову мобілізацію. Тому рішення Ради є цілком логічним, — розповів у коментарі «Дню» депутат Сергій Міщенко. — Тим більше, зараз є необхідною і ротація військовиків: на місце тих, хто воював у зоні АТО треба ставити нових людей. Ви ж бачите, скільки пікетів відбувається щодня, матері збираються перекривати дороги, траси і пікетувати під стінами АП, Міноборони, Верховної Ради. Треба до них дослухатися — інакше люди зметуть все. Не може такого бути, щоб одні воювали, а інші — ні».
«Бойовий» дух відчувається і в самому сесійному залі. Правда, на відміну від людей, які віддають життя у війні з терористами, народні депутати випускають пар у бійках один із одним. Учора, приміром, після того як спікер Олександр Турчинов вимкнув мікрофон народного депутата від Партії регіонів Миколи Левченка, вимагаючи припинити провокації, представники фракції «Свобода» за допомогою кулаків спробували вигнати одіозного регіонала із сесійної зали. Можливо варто в зону АТО?... І хоча пізніше рішенням більшості депутатів за пропозицією Турчинова Левченка таки видалили на три засідання з сесійної зали, відчуття того, що передвиборна гонка вже почалася, а депутати не перестають піаритися навіть в умовах війни, — здається, не залишає сумнівів ні в кого.
За словами опитаних «Днем» депутатів, атмосфера в Раді сьогодні їм більше нагадує чергову політичну «тусовку», аніж серйозну роботу головного законодавчого органу країни: народні обранці безтурботно проходжаються кулуарами ВРУ, на публіку клеймлять одне одного, а позаочі — ручкаються і мудрують, як не допустити розпуску парламенту та перенести дату позачергових виборів ВРУ.
«ЗАРАЗ ВСЕ ВИГЛЯДАЄ ТАК, ЩО ЗБИТИЙ ЛІТАК СТАВ СЕРЙОЗНИМ ШОКОМ ДЛЯ ЄВРОПИ, ЯКИЙ НАРЕШТІ ВІДКРИВ ЇЙ ОЧІ»
Олексій МЕЛЬНИК, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова:
— Необхідність закону про часткову мобілізацію була очевидною, але швидкість прийняття його трохи запізніла, бо одна з головних проблем — неможливість проведення ротації в зоні АТО. Адже це ненормально, коли деякі бійці знаходяться там по 4 місяці. Це живі люди і їх не можна так сильно експлуатувати, навіть якби це були не бойові дії, а просто табірні умови.
Окрім цього, цим законом передбачається мобілізація не тільки людських ресурсів, але й можливість залучення державою для потреб армії, всіх видів техніки — вантажної, будівельної — і це розширює можливості держави використовувати ресурси для здійснення АТО за рахунок як держустанов, так і бізнесу.
Визнання «ДНР» та «ЛНР» терористичними організаціями на міжнародному рівні є логічним рішенням, адже після цього вступає в силу цілий пакет міжнародних конвенцій та угод про боротьбу з міжнародним тероризмом. Тобто, за наступним кроком потрібно чітко визначати тих, хто до них причетний — від їх лідерів, які підпадають під міжнародну відповідальність, до всіх тих, хто забезпечує фінансування чи інші види підтримки міжнародного тероризму. До цієї боротьби насамперед включаються організації, які протидіють фінансуванню тероризму, створюється перелік причетних до тероризму російських банків чи інших установ. В разі, коли розглядається введення санкцій, одразу визначається доцільність чи причетність тих чи інших організацій до предмету санкцій, ефект, який справлятиме введення санкцій на країни, які їх вводять. Але у даному випадку, якщо якийсь з російських банків визнається спонсором тероризму, то далі ці ефекти не обговорюються.
Наразі, при всій очевидності того, що Росія стала державою-спонсором тероризму, є один суттєвий нюанс. До Росії не можна застосувати такий самий широкий пакет санкцій як, наприклад, до Ірану чи «Хамасу», тому що є фактори — і ядерна зброя, і багато інших аспектів, які, на жаль, заважають на сьогодні ізолювати РФ. Тут також постає питання енергетичної безпеки Євросоюзу та співпраці Росії стосовно іранських програм ядерного озброєння, конфлікту в Сирії.
Зараз все виглядає так, що збитий літак став серйозним шоком для Європи, який нарешті відкрив їй очі. Це зараз помічається в риториці європейських лідерів, які до цього намагались дипломатично та неоднозначно висловлюватись, або ж взагалі зберігали мовчання щодо справжньої ролі Росії в сьогоднішніх подіях в Україні. Крім того, навіть змінилась манера подачі у західних ЗМІ — твердження стали більш категоричними, а факти подаються як факти. Це є позитивними сигналами про те, що ситуація змінилася кардинально.
Але чи призведе це до кардинально нових рішень — наразі говорити важко. Адже ми бачимо, що деякі країни Європи намагаються проводити несумісну політику — впливати на Росію та вести з нею бізнес. Франція, наприклад, вирішила, що один «Містраль» вони залишають в резерві, а один все одно поставлять Росії. Це індикатори того, що європейські лідери знову намагаються згладити ситуацію до якоїсь середньої позиції. Це тривожні сигнали.
Підготував Дмитро КРИВЦУН
Девід КЕМЕРОН, прем’єр-міністр Великобританії:
Світ хоче бачити зміну позиції Росії щодо ситуації в Україні. Поставки зброї та військ через кордон мають бути зупинені. Так само, як і підтримка сепаратистів. Також ми вимагаємо поваги територіальної цілісності України. Що ж до санкцій, моя позиція чітка: ЄС повинен вжити подальших кроків. І Росія має знати, якщо не буде радикальних змін у поведінці, — будуть відповідні дії. І країни Європейського Союзу повинні продемонструвати реальну солідарність, донести це до Росії
(24tv.ua)
