Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Пільгові списки і ринок

6 вересня, 2001 - 00:00

З огляду на це, Асоціація наполягає на тому, щоб тарифи на передплату та поширення періодики були єдиними, однаковими для всіх, їх розрахунок має спиратися на реальні витрати Укрпошти, Укрзалізниці та інших установ. Його має також перевіряти Антимонопольний комітет.

На думку видавців періодики, при встановленні тарифів не повинна існувати дискримінація прибуткових видань, оскільки саме вони платять податки і формують бюджет, не повинно бути також дискримінації видань за їх змістом. Остаточні тарифи мають узгоджуватися шляхом переговорів сторін господарчої угоди, тобто Укрпошти і представників видавців.

КОМЕНТАР

Віталій АБЛІЦОВ , заступник голови Державного комітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення:

— До появи списків пільговиків наш комітет не має жодного відношення. Вони з’явилися вперше у 1996 році у Постанові Кабміну до Закону «Про державну підтримку ЗМІ та соціальний захист журналістів». Ми проти будь-яких списків, ми за рівні умови для усіх учасників ринку. Деякі сили з популістських позицій хочуть повернутися назад до списків, але комітет займає в цьому питанні чітку позицію: видання газети — це комерційна діяльність, і тому тут ринок повинен диктувати свої умови. Ми не повинні підтримувати пресу подачками, а — створювати рівні умови для всіх газет, назалежно від форми власності. Для цього наш комітет наполягає на проведенні протекціоністської політики, а в її рамках — вирішити три питання. Перше — це газетний папір, ціну на який посередники сьогодні збільшують вдвічі. Фірми, які поставляють папір в Україну — «Іста» та «Август», — пропонують Держкомінформполітики укласти угоду на п’ять років, згідно з якою вони беруться поставляти нам 100 тисяч тонн, газетного паперу на рік і розмістити його на наших базах. І тоді держава буде виступати безкорисним посередником, що дозволить редакціям газет, які підпадають під визначення «вітчизняного видання», отримувати папір за цінами, за якими він приходить в Україну. Друге — це закріпити за редакціями та типографіями ті приміщення, в яких вони знаходяться, в безоплатну довгострокову оренду. І третє — найбільш радикальний крок — ми ініціюємо прийняття законопроекту про дворічні податкові канікули для новозаснованих українських видань. Усе це буде сумою заходів, необхідних для запровадження нормальних ринкових умов.

Ігор ЛУБЧЕНКО , голова Національної спілки журналістів:

— Складається враження, що люди, які працюють в цій Асоціації, чогось не розуміють. До мене прийшов їхній лист, я надіслав їм відповідь. Вчора був у В. Семиноженка й записав три варіанти проекту постанови Кабміну, кожен з яких містить три важливі пункти. Перший — залишити ті самі ціни на передплату. Другий — заборонити Укрпошті під час передплати брати додаткові платежі. Третій — провести у грудні 2001- січні 2002 року повну перевірку Укрпошти за підсумками цієї передплати, і, якщо збитки є, то міністерство фінансів повинно виділити гроші на їх покриття. Другий і третій проекти цієї постанови різняться від першого тільки першим пунктом. Для другого проекту це надбавка Укрпоштою абсолютно для всіх видань — 30% для загальнодержавних і 20% для місцевих. Для третього — передплата на газету чи журнал не може перевищувати 0.00108 гривень за кожен грам ваги. На останніх варіантах я наполягаю на всіх нарадах — це абсолютно прозора система для всіх. Підготували Володимир ДЕНИСЕНКО, Олександра ЛАВРІНЕНКО, «День»

Газета: 
Рубрика: