Засоби масової інформації повідомили про результати неформальної зустрічі президентів України та Росії. Як "великий крок уперед" двох "стратегічних партнерів" характеризується продеклароване бажання цілковитого скасування податку на додану вартість на взаємні поставки продукції.
Не нагадуватимемо, хто першим запровадив ПДВ на продукцію сусіда. В будь-якому випадкові, теоретично взаємне скасування ПДВ має стимулювати товарообмін між двома країнами й пожвавити економічні стосунки. На практиці, все трохи інакше. Запровадження ПДВ на українські товари російською стороною було набагато боліснішим, аніж аналогічний крок України. Неконкурентоспроможність української продукції на світових ринках і однозначна зацикленість на російському ринкові призвели до жорстоких втрат українських експортерів сільгосппродукції (передусім цукру й спирту), а також підприємств машинобудування та військово-промислового комплексу. Поступ у здійсненні економічних реформ і ряд інших чинників дозволяють Росії цілком обійтися як без українського імпорту, а також знизити експорт в Україну. На відміну від України, РФ досить легко переорієнтувалася на ринки інших країн, в тому числі і з продукцією традиційної кооперації ще в час існування єдиної союзної держави.
Своєю чергою, гнітюча енергозалежність від Росії погіршує й так безрадісні показники торгівельного балансу України. За даними вітчизняного Кабінету Міністрів, внаслідок запровадження Росією ПДВ на українські товари обсяг річного експорту України 1997 р. зменшиться на 2,4 млрд. дол. При цьому негативне сальдо торгівельного балансу України зросте наприкінці року до 1,4 млрд. дол. Лише за 9 місяців поточного року експорт у країни СНД і Балтії (де провідне місце посідає Росія) спав на 26,6%, а імпорт - лише на 9%.
Природно, скасування ПДВ на взаємне постачання продукції полегшить долю українських експортерів цукру й спирту й дещо пожвавить сферу виробництва даних продуктів. Окрім цього, підприємства машинобудування, що перебувають у стадії повільного вмирання, зможуть ще трохи пожвавити свою діяльність. Одночасно Україна насичуватиметься дешевшою та якіснішою російською продукцією, яка почне витісняти боязкого вітчизняного виробника.
Є ще одна важлива особливість. Президенти обох держав фактично висловили лише намір скасувати ПДВ на взаємне постачання продукції й дали відповідні доручення урядам. Хоч механізм виконання таких доручень непередбачувано тривалий. Принаймні, після аналогічного бажання пана Єльцина, що виникло при відвідинах Києва навесні цього року, справа з мертвої точки не зрушила. Враховуючи вплив російських економічних структур (типу "російської спілки цукровиробників") на уряд РФ, останній довго вивчатиме ситуацію, висуватиме додаткові вимоги й робитиме безліч інших речей, перш ніж намір президентів втілиться в життя.
Але, незважаючи ні на що, телевізійні картинки вітчизняних і російських каналів дозволяють зробити висновок про те, що подібні неформальні зустрічі цілком корисні як для сусідніх держав, так і для самих президентів.
