Здається, опозиція знову потрапила в пастку. Причому власне сконструйовану. У парламенті заговорили про депутатську недоторканність. «Цей документ буде поставлено на розгляд у четвер — для того, щоб Верховна Рада прийняла рішення. Я сподіваюся, що в середу відбудеться засідання Комітету з питань правової політики, який підтримає цей документ», — сказав на погоджувальній нараді спікер Володимир Литвин.
Пісня ця не нова. Такий сценарій Рада проходила вже безліч разів. Законопроект теж не новий — його 2009 року зареєстрували тоді ще депутати Віктор Янукович і Олександр Лавринович. Документ передбачав, що можна буде ув’язнити за рішенням суду не лише депутата, але й Президента (оговорювалося лише, що узяти його під варту за підозрою в злочині без згоди ВР не можна).
1 квітня 2010 року Конституційний Суд постановив, що положення законопроекту щодо Президента — незаконні (у нього на час президентського терміну — імунітет від терміну тюремного). Тепер ВР може приймати лише урізаний варіант закону. Іншими словами, якщо зараз потрібна згода колег, щоб затримати, судити і посадити депутата, то після ухвалення закону суд і арешт можуть відбутися і без згоди ВР.
Політологи вважають, що законопроект про зняття депутатської недоторканності не набере голосів у другому читанні. Оскільки там вносяться зміни до Конституції, Раді необхідно знайти 300 голосів. Опозиція ж уже заявила, що не підтримає документа. Так, за словами бютівця Сергія Соболєва, його необхідно приймати комплексно — не лише про недоторканність депутатів, але й про недоторканність Президента і суддів.
Лідер «Фронту Змін» Арсеній Яценюк вважає, що недоторканність хочуть відмінити, щоб посадити депутатів. «Влада хоче посадити до в’язниці опозиційних депутатів, так само, як і кинула за ґрати Юлію Тимошенко та Юрія Луценка», — заявив він днями в Полтаві.
А хіба не Яценюк і попередники проводили минулу кампанію під гаслом «Ні недоторканності!».
І справді, закон небезпечний для опозиції. Багато хто вже приміряє на себе тюремний каптан. Серед них — Андрій Парубій, над яким висить «шашкова справа». Правда, сам депутат запевнив «День», що все одно голосуватиме за цей законопроект.
— Я буду голосувати за цей законопроект, як завжди голосував за будь-який законопроект, який стосується депутатської недоторканості. Це були наші передвиборчі обіцянки. Врешті-решт недоторканість призводить до того, що в парламент йде кримінал, брудні гроші і це спотворює саму суть парламентаризму. Тому я вважаю, що цієї касти недоторканих не має бути.
Опозиція вносить свій законопроект, в якому зазначено, що така сама норма має застосуватися і до судів, і до президента. Звичайно, мені більше подобається опозиційний варіант, але я буду голосувати і за інший законопроект, оскільки вважаю, що це питання має бути вирішено. Чи вони його вирішать? Відверто кажучи, не дуже вірю.
— Так, може це і добре, що не вирішать, оскільки над вами висить кримінальна справа за димові шашки?
— Якщо підрахувати всі статті, мені світить 12 років. Мене звинувачують в організації злочинного угрупування. Абсурдно і кумедно, що мене звинувачує в цьому Партія регіонів. Мене також звинувачують у перешкоджанні діяльності Верховної Ради України. Ця справа є проти мене особисто, але не по факту. Слідство вважає, що довело мою вину і їх сьогодні стримує тільки одне — недоторканість. Слідчий мені сказав, що як тільки знімається недоторканість, мені пред’являють звинувачення, справа передається в суд. І вочевидь буде ув’язнення, як запобіжний захід. Я це розумію, і знаю. Але я буду голосувати «за» незважаючи на особисті ризики.
— Якщо я не помиляюсь ви ідете на округ. В список вас не беруть.
— Так. Я готовий іти по мажоритарці, готовий до діалогу з громадою.
— Але округ — це не ваше рішення...
— Так, але я дуже сподіваюсь, що об’єднання опозиція мене підтримає. Я взагалі вважаю, що формула єдиного кандидата є надзвичайно важливою. Якщо колеги з опозиції довірять, то я, звичайно, буду балотуватися у Львові, там де я виріс. Я розумію також, що для мене непроходження несе такі самі ризики, як і зняття депутатської недоторканості.
— Нещодавно пройшов форум опозиції, на якому було презентовано програму. Багато експертів говорять, що вона утопічна, що в ній багато нереальних речей. Вас звинувачують у популізмі.
— Я нагадаю, що була зачитана не програма, а план програми. Протягом двох місяців ми будемо її обговорювати. Я особисто буду пропонувати деякі зміни і уточнення. Цей документ окреслив напрямки реформування, які бачить опозиція, а остаточна програма буде запропонована напередодні виборів, після того як вона пройде через широке експортне обговорення.
— А вже є список? І коли взагалі його мають презентувати?
— Не можу цього сказати. Зараз ідуть дуже великі переговори, узгодження. Зараз йдеться не стільки про список, а про мажоритарні округи. Це не проста дискусія. Йдуть переговори і з Кличком, і з Гриценком. Нам треба вийти на оптимальний варіант: один округ — один кандидат від опозиції.
— Що ви думаєте з приводу бойкоту, який Європа оголосила українській владі. Фактично ніхто з європейських лідерів, крім поляків, яким просто діватися нікуди, не приїде до нас на ЄВРО. Як ви вважаєте, наскільки це ефективно? Чи вплине це на владу?
— Я розумію європейських політиків. Вони це роблять швидше від безвиході. Протягом двох років вони вели дуже інтенсивні переговори з Януковичем. Європа наголошувала по яких позиціях вона бачить проблеми в Україні. Вона наголошувала, що Європейський союз це не тільки економічне співробітництво, це є співтовариство, яке базується на певних цінностях. Але українська влада залишалась глухою до тих слів і, навпаки, ще більше розкручувала репресивну машину. Вочевидь європейська спільнота не може зміритися з тим, що Україна поступово перетворюється на Білорусь. Можливо вони йому дають останній сигнал, щоб він міг оговтатися. В даному випадку їх обурення цілком співзвучно з обуренням українського суспільства.
