В Міністерстві оборони — нові кадрові призначення. Щоправда, вони прямо не спричинені наслідками влучення військової ракети в цивільний будинок у Броварах. Але ці кадрові рішення Президента можуть сформувати новий розклад сил на воєнному Олімпі.
Тепер у міністра оборони України Олександра Кузьмука є новий заступник — з питань військової політики та військового співробітництва. Ним став генерал-полковник Віктор Банних. Указ iз цього приводу Президент підписав ще 23 квітня, проте й досі ця інформація є чомусь, скажімо так, напівофіційною. Майже два роки навколо цієї посади точилися різні чутки і висувались різні прогнози. А вперше про необхідність такої людини під боком у військового міністра заговорили ще після відвідин України ще минулим генсеком НАТО — Хав’єро Соланою. Це мало стати одним з елементів демократичного контролю — позаяк розумілося, що цю посаду заступника міністра має обійняти саме цивільний. Розглядалось декілька ймовірних кандидатур. Наприклад, Костянтин Грищенко, який тоді, звісно, ще не був послом у США. Потім — Юрій Щербак, який от-от мав повернутись в Україну з посади посла у США. Ретельний підбір кандидата на цю посаду сприймався як справа далекоглядна і виправдана — не виключалося, що цивільна особа на посаді заступника міністра з питань військової політики здобуде необхідний досвід і з часом може претендувати на посаду вже власне цивільного міністра оборони.
Тепер ці очікування, здається, є передчасними. Генерал Віктор Банних тривалий час керував Прикордонними військами України. Його службове зростання було пов’язане з оперативною діяльністю, інакше кажучи, з розвідкою прикордонних військ, він закінчив вищу школу КДБ. Впродовж чотирьох останніх місяців перебував у розпорядження Президента після того, як його було зміщено з голови Держкомкордону. Колишні підлеглі характеризують Віктора Банних як досвідченого професіонала. Проте тепер питання в тому, які функції буде покладено на нового заступника міністра оборони. З точки зору демократичних засад надалі він має опікуватись не лише власним внеском у формування військової політики, але й тим, щоб зробити цю політику максимально відкритою як для власних громадян, так і для партнерів України. З іншого боку, є загроза, що Віктор Банних на новій посаді залишиться досить втаємниченою особою, специфіка роботи якої буде пов’язана з прикордонним фахом, покладеним на військове підгрунтя. І до зміцнення засад демократії у війську це матиме досить опосередковане відношення.
Проте це лише один бік медалі. Інший — в кадрових призначеннях, що відбуваються навколо Олександра Кузьмука. Адже до Віктора Банних ще одним несподіваним заступником міністра оборони став колишній командувач розформованої Національної гвардії, генерал-лейтенант Олександр Чаповський. Указ Президента від 13 квітня визначає його посаду як заступника міністра з питань проведення організаційних заходів. Але Чаповський начебто свій — до Гвардії він був заступником командира армійського корпусу у Рівному. Банних — «варяг». Втім, незалежно від цих розкладів, тенденція формування нового оточення навколо міністра оборони вже є помітною...
