Організатори пообіцяли, що акція буде довготривалою і супроводжуватиметься пікетуванням військових комісаріатів, які здійснюють призов, збиранням підписів під вимогами розпочати військову реформу з метою переведення української армії на професійну основу і негайно припинити призов на службу випускників вищих навчальних закладів. Звісно, подібні ініціативи можна пояснити небажанням молоді служити. Однак показово також, що Рух оголосив, що його кандидат у президенти буде агітувати за армію на професійній основі. Відтак, проблеми війська стають складовими передвиборної стратегії.
За великим рахунком, Збройним силам до того, щоб змінити принцип комплектування, лише крок або й менше за те. Наприклад, з огляду на висновки фахівців Національного інституту стратегічних досліджень, для армії, що комплектується на основі загального військового обов’язку, кількість офіцерів має становити в середньому 10—12% вiд загальної кількості військовослужбовців. Фактично в Україні, за твердженням генералів з організаційно-мобілізаційного управління Генштабу, на одного офіцера припадає п’ять солдатів. Проте й ці показники виглядають дещо завищеними. Адже якщо армія України нараховує 320 тисяч вояків і 100—140 тисяч
з-поміж них є солдатами строкової служби, то хто ж решта? Це 280 штатних генералів, тисяч із тридцять контрактників і, звісно, власне офіцерський корпус — отой професіональний кістяк, на якому армія й тримається. Відтак більш ніж троє солдатів на одного офіцера не припадає. Але й за такого цілком професіонального співвідношення принцип загального військового обов’язку для армії чи не першооснова існування. Відмовитись від строкової служби в сучасних умовах для Міноборони означає перерізати тонку пуповину, котра ще якось поєднує військових і цивільне суспільства. Без цього військові-професіонали ризикують перетворитись на закриту касту, проблеми якої надалі не хвилюватимуть нікого, крім них самих.
Свого часу Борис Єльцин, коли боровся за президентське крісло, обіцяв: уже 2000 року армія Росії буде професійною. Тоді це сподобалось молоді. Адже гасло «Голосуй, бо програєш!» одразу набуло конкретного і зрозумілого змісту. Служба в армії після Афгану та Чечні лякала більше, ніж можливий прихід до влади комуністів. Десятки тисяч юнаків і батьків майбутніх призовників віддали свої голоси за Єльцина в обмін на професіоналізацію армії. Подібні вдалі передвиборні ходи обов’язково будуть включені до арсеналу українських борців за президентське крісло, що і підтверджує перший рухівський дзвоник щодо оголошення початку антипризовної кампанії.
№225 24.11.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
