Тимошенко зробила перший крок у напрямку дострокових виборів
Лідер БЮТ Юлія Тимошенко заявила, що її політична сила направила подання до Конституційного Cуду, рішення за яким дозволить провести дострокові вибори. «Сьогодні дострокові вибори — це найменше зло. Краще одразу різко й рішуче видрати хворий, гнилий зуб, ніж щодня по кілька годин безрезультатно кришити його бормашиною», — заявила лідер БЮТ у інтерв’ю газеті «КомерсантЪ-Україна». Вона зазначила, що для ухвалення такого рішення потрібна мужність, тому що у випадку перевиборів деякі політичні сили ризикують потрапити до парламенту в іншому статусі або взагалі не потрапити. Відповідаючи на питання, чи існують правові механізми для розпуску парламенту, Тимошенко наголосила, що правові механізми «існують для всього і завжди». «Я можу сказати, що сьогодні ми направили до Конституційного Cуду певне подання, й якщо суд ухвалить правове рішення, то буде більш ніж очікувалося підстав для дострокових виборів», — розповіла лідер опозиції. Вона відмовилася обнародувати деталі цього подання, але зазначила, що подання торкається «стрункої та зрозумілої правової послідовності відсторонення цієї команди від влади».
Тимошенко також заявила, що не має наміру бути інструментом у руках Президента в питанні боротьбі за розпуск Верховної Ради. «Я на триста відсотків упевнена, що мене хочуть використати. Але я знаю точно, що я не фантом у руках Президента. Він не може ані призначити мене прем’єром, ані відправити у відставку», — сказала вона.
ПОТВОРНА РЕФОРМА
Також Тимошенко наголосила, що дострокові вибори «проблеми, по суті, не вирішують». «Сьогодні очевидною є конституційна криза. Тому, розпускаючи парламент, ми повинні одразу ж запропонувати країні нову Конституцію. Але для того, щоб нормально і гладко провести процес створення та прийняття нової Конституції, хоч як це парадоксально, потрібно скасувати політреформу!» — сказала вона.
Тимошенко назвала конституційну реформу «потворною» і зазначила, що вона нагадує їй «панельну 5-поверхівку на курячих ніжках із картонним склопакетом».
Лідер БЮТ також не погоджується з тим, що Віктор Янукович нібито зацікавлений у скасуванні політреформи, оскільки у нього з’являться перспективи вже через три роки стати президентом. «Я можу посперечатися! Це не так, тому що якщо він покерує так країною ще років зо три, він буде зацікавлений у президентських виборах менше за всіх. Навіть сьогоднішній рейтинг Віктора Ющенка здасться йому позахмарним», — упевнена вона. Відповідаючи на запитання, як вона ставиться до можливості присутності у парламенті лише БЮТ і Партії регіонів у разі перевиборів, Тимошенко заявила, що негативно ставиться до двопартійної системи. Вона вважає необхідним «природний прилив» нових лідерів, які є незаангажованими, а також які не є «технологічним проектом».
БЮТ НЕ ПІДЕ З «НАШОЮ УКРАїНОЮ» У ОДНОМУ СПИСКУ
У разі дострокових виборів до Верховної Ради України, Блок Юлії Тимошенко не піде одним списком із партією «Народний Союз «Наша Україна». Про це заявила лідер однойменного блоку Юлія Тимошенко в інтерв’ю газеті «Комерсант-Україна», наголошуючи, що «зараз ми покладаємося лише на свої сили та стратегії».
При цьому Юлія Володимирівна висловила жаль з приводу того, що «все, що було пов’язане з «Нашою Україною», було програшним і руйнівним». «Виявилося, що партнери, які були з нами, лише послаблювали нашу боротьбу проти цього утворення на чолі з Януковичем», — заявила вона, зазначивши, що БЮТ «не хоче більше мати зв’язку й відносин із жодними руйнівними політичними силами».
Більше того, продовжила з іронією лідер української опозиції, «з «Нашою Україною» домовитися неможливо ні про що — всі їхні пропозиції зводяться до геніальної пропозиції Чебурашки: Гено, давай, я понесу чемодани, а ти будеш нести мене».
На уточнююче запитання, чи слід це розуміти так, що об’єднання списків не буде, Юлія Тимошенко відповіла: «Ні, не буде. Я проти того, щоб робити ставки на фальшиві фішки».
Луценка викликають до Генпрокуратури
Радника Президента України, екс- міністра внутрішніх справ Юрія Луценка викликають до Генеральної прокуратури. Як повідомив сам Юрій Луценко в інтерв’ю для радіо Свобода, його викликають для надання свідчень у справі щодо загибелі В’ячеслава Чорновола.
«Я, чесно кажучи, не знаю, про що мене там запитуватимуть як свідка. Коли, на жаль, загинув В’ячеслав Максимович, мене ще не було у великій політиці, навiть у Києві я не був. Якщо не помиляюся, я тоді працював у Рівненській області. Очевидно, є до мене запитання, як до свідка вбивства Улофа Пальме, Кеннеді, не знаю ще кого. Генпрокуратура у нас дуже кмітлива у цьому відношенні», — розповів Юрій Луценко. Нагадаємо, лідер Народного Руху В’ячеслав Чорновіл загинув сім років тому внаслідок автокатастрофи. Тоді автомобільну аварію слідство назвало нещасним випадком. Представники правих сил охарактеризували загибель В’ячеслава Чорновола як політичне вбивство. Нещодавно Генпрокуратура відновила розслідування обставин справи.
Засновник УПА може стати Героєм України посмертно
Обласна рада Івано-Франківщини звернулася до Президента Віктора Ющенка з закликом присвоїти звання Героя України посмертно головнокомандуючому Української повстанської армії генералу Роману ШУХЕВИЧУ . «Звертаємося до Вас із клопотанням про присвоєння звання Героя України генерал-хорунжому УПА Роману Шухевичу, 100-річчя з дня народження якого виповниться 30 червня 2007 року», — говориться в посланні до глави держави, прийнятому на 7-й сесії облради в п’ятницю, 22 грудня, передає Кореспондент.
Сесія також вирішила підтримати звернення Львівської облради й просити Ющенка проголосити 2007 рік роком Романа Шухевича й учасника ОУН Олега Кандиби-Ольжича.
Роман Шухевич народився 1907 року у Львові. Був одним із керівників українських націоналістів.
1938 року створив Генштаб національної оборони Карпатської України. 1940-го увійшов до складу «крайового проводу» — керівної групи ОУН-Б із чотирьох чоловік. У червні 1941 року увійшов до складу уряду Української держави на чолі з Ярославом Стецько.
На початку 1942 року почав на Волині підпільну антинімецьку діяльність. На початку 1943-го призначений начальником Головного військового штабу Української повстанської армії.
У грудні 1943 року на третьому надзвичайному з’їзді ОУН вибраний головним командиром УПА, яка вела партизанську війну проти радянських каральних органів.
У липні 1944 року вибраний керівником Генерального секретаріату Української головної визвольної ради, а також секретарем з військових справ і головнокомандуючим УПА.
5 березня 1950 був убитий агентами радянського МВС.
