На Полтавщині, не чекаючи формальної «відмашки» ЦВК, деякі народні обранці та претенденти на депутатський мандат давно вже працюють з електоратом. Так, нинішній голова Держрезерву Олексій Лелюк, який 2004 року переміг на довиборах у Карлівському окрузі, виявляє постійну увагу до своєї вотчини і, вочевидь, сподівається на взаємність. Із цією метою регіонал газифікує села, допомагає школам, підтримує талановитих дітей і регулярно вітає громадян зі святами. Висвітлюючи діяльність Лелюка, місцеві мас-медіа не забувають нагадати про те, що він був нардепом кількох скликань, але й на іншій посаді продовжує турбуватися про мешканців округу.
«Звісно, самі депутати не часто бувають на місцях, однак вони періодично нагадують про себе через помічників, — каже полтавський політолог Сергій Приходько. — Громадські приймальні мають бути, адже для людей, із практичного погляду, важливо мати «свого» представника в парламенті. Він може допомогти їм через апробовані механізми — депутатські запити і звернення. Якщо в окрузі переможе кандидат від влади, йому буде легше вирішувати питання з місцевою владою та органами самоврядування. Але й навіть коли виграє представник опозиції, то влада все одно повинна буде реагувати на його звернення, хоч ефективність цих дій буде іншою».
Доволі помітну активність у Полтаві й Полтавському районі демонструють лідери громадського об’єднання «Наш Дім — Полтава» Олександр Залужний та Володимир Макар, яких підтримує міський голова Полтави Олександр Мамай і партія «Совість України». Жодних політичних гасел вони не проголошують, а для досягнення успіху на парламентських виборах застосовують добре відпрацьовану схему: соціально незахищеним верствам — продуктові набори, лікарням — медичне обладнання, школам — оргтехніку, дітям — походи в цирк, аквапарк чи планетарій та заміські екскурсії. Крім цього, Залужному і Макарові грає на руку відсутність сильних конкурентів від Партії регіонів, чиї позиції в місті не дуже сильні, але компенсуються її впливом в області.
Від опозиційних сил кандидатом у Полтавському районі може бути представник ВО «Свобода», сільський голова Ковалівки Юрій Бублик, про що «натякають» бігборди з його зображенням. Однак немає цілковитої певності, що на цьому окрузі буде висунутий саме «свободівець», адже передвиборчу ходу Бублика намагаються зупинити через суд, звинувативши його у зловживанні службовим становищем і службовому підробленні документації про виділення землі, хоч рішення про це ухвалювала його попередниця. Полтавський районний суд виніс обвинувальний вирок сільському голові, котрий передбачає три роки обмеження волі (умовно) без права обіймати керівні посади, але націоналіст не здається і сподівається на виправдальне рішення апеляційної інстанції.
Не до кінця з’ясованою залишається й питання участі кандидата від об’єднаної опозиції. Попри те, що Полтаву нещодавно відвідав Арсеній Яценюк, жодних конкретних прізвищ він публічно не озвучив, за винятком хіба що імені керівника регіонального штабу — депутата облради Валерія Головка («Фронт Змін»). Водночас Яценюк запевнив, що претенденти на полтавські округи визначені, але остаточно вони будуть затвердженні після консультацій у Києві, а не в ході праймеріз.
Симпатії виборців Лубенського округу спробує восени завоювати позафракційний народний депутат Володимир Пилипенко. Із цією метою колишній бютівець створив ГО «Моя Полтавщина», яке діє практично за тією ж «продуктово-туристичною» схемою, що й «Наш Дім — Полтава» (в аналогічному ключі на миргородській ділянці працює і його соратник, депутат облради, екс-член «Батьківщини» Олег Кулініч). Щоправда, перемога «турботливого і чуйного» Пилипенка видається не такою вже й очевидною, якщо на цьому ж окрузі йому складуть конкуренцію голова регіонального осередку партії «УДАР», депутат облради Петро Ворона і нардеп від КПУ Сергій Гордієнко.
У Кременчуцькому окрузі висуванцем від влади, вочевидь, стане Олег Надоша, який колись був міським головою цього наддніпрянського міста, а згодом двічі ставав народним депутатом, змінивши БЮТ на ПР. Позиції регіоналів в індустріальному Кременчуці традиційно сильні, хоча потужну конкуренцію їм може скласти останній бютівський мільярдер, нардеп Костянтин Жеваго. Він має в області чималі активи (промислові підприємства, футбольний клуб «Ворскла») і «свого» мера Олега Бабаєва, проте поки що публічно не заявив про намір балотуватися в Кременчуці або в сусідньому окрузі, що охоплює місто Комсомольськ, частину Автозаводського району Кременчука, Глобинський та Кременчуцький райони. Також у передвиборчій кампанії прогнозується участь начальника обласного управління Держфінінспекції Михайла Кривошея. Восени 2010-го він пройшов за «мажоритаркою» до Полтавської облради і тепер спробує повторити цей успіх на парламентських перегонах. Під час майбутніх виборів, прогнозують експерти, ідеологічні програмні питання матимуть набагато менше значення, ніж конкретні справи «міцних господарників», продуктові пайки «благодійників» та інші локальні «соціальні ініціативи», якими годують електорат у дослівному й переносному значеннях.
