Кримінальну справу проти екс-президента Леоніда Кучми таки порушили. Тепер йому обмежили виїзд за межі країни. Другого президента України підозрюють у причетності до вбивства Гонгадзе та незаконних діях щодо журналіста Подольського. Про це вчора на прес-конференції заявив заступник генпрокурора Ренат Кузьмін. «Сьогодні Леонід Данилович підозрюється у перевищенні влади, виданні незаконного розпорядження посадовим особам МВС, що призвело до вбивства журналіста», — сказав Кузьмін.
Учора ж дали відповідь на запитання, чому до справи про вбивство Гонгадзе не долучаються так звані плівки Мельниченка. Так от, за словами Рената Кузьміна, записи Миколи Мельниченка в кабінеті Леоніда Кучми долучені як речові докази у справі про вбивство журналіста Георгія Гонгадзе. Таким чином, можемо дійти висновку, що в суперечках про автентичність цих плівок поставлено крапку.
Ще один важливий момент — роль Володимира Литвина, який, як відомо, фігурує в записах Мельниченка. Тут заступник генпрокурора не дав прямої відповіді. «Що стосується Володимира Литвина, в рамках кримінальної справи будуть перевірені всі версії — повторюю, всі версії, — й відповіді на запитання, що вас цікавлять, ви отримаєте після її завершення», — сказав він. Сам Литвин уже заявив, що вважає порушену справу проти Кучми несподіваною й не вбачає в цьому політичного тиску на себе.
Цю новину цілком можна вважати громом серед відносного політичного затишшя за останній час. Залишається лише діждатися завершення справи, тоді й дізнаємося, наскільки, все-таки, серйозними є наміри влади. У той же час, уже сьогодні, попри наявну інформацію, багато запитань залишаються відкритими. Чому справу не порушували раніше? Що спонукало владу саме зараз це зробити? Чому Генпрокуратура наполягає на тому, що вбивство було скоєно за наказом, а не за замовленням? У рамках якої справи порушено справу проти Кучми — наявної чи нової? І так далі.
Олексій ПОДОЛЬСЬКИЙ, журналіст, правозахисник:
— У даному випадку я можу висловлювати лише свої припущення. По-перше, це може бути реакцією нинішньої влади на звинувачення Заходу щодо вибіркового правосуддя. Адже Захід постійно звинувачує нашу владу в переслідуванні опозиції, конкурентів.У такому разі це зроблено для того, щоб сказати: «Хлопці, ми ж переслідуємо не лише Юлю, а й усіх підряд, незалежно від рангів і посад. Наші попередники не зуміли, а от ми зуміли порушили справу проти Кучми». Те, що Тимошенко відпустили до Брюсселя, — це теж усе взаємопов’язане. Це певний крок, яким Генпрокуратура, влада хоче продемонструвати свою націленість на боротьбу з усіма порушниками.
По-друге, порушення справи проти Кучми — це гачок для самого Кучми та його оточення. Адже не можна повністю виправдати Литвина й Кучму — це політично невигідно, бо в такому разі вони стають самостійними гравцями. А так Литвин сидить і знає, що крок праворуч, крок ліворуч і — «справа Гонгадзе». Те саме й Кучма, в якого є сім’я з дуже великим капіталом. Цю справу можна розглядати як певний сигнал для нього та його оточення. Швидше, причина в іншому — щось знову не поділили.
З другого боку, порушена справа — це ж не означає, що її передали до суду. Хоча вже на цьому етапі є багато запитань, наприклад, справу проти Кучми порушено в рамках наявної чи окремої справи? Потім, скоро справу Пукача мають передати до суду. Кучма в цій справі — обвинувачений чи хто? Крім цього, виглядає дивним попереднє рішення Генпрокуратури про те, що вбивство Гонгадзе було скоєне не за замовленням, а за наказом.
У цілому, моя оцінка така: це гра, шантаж, бо якби вони хотіли розкрити справу, то давно б розкрили. По-перше, якщо реально розслідувати справу, то треба починати зі справи Кравченка. Це було вбивство, тому треба з’ясовувати, хто і навіщо фальсифікував цю справу. Потім, треба з’ясувати, хто й навіщо умисне фальсифікував мою з Гонгадзе справу, хто давав команди. Проти цих людей треба порушувати справи, й вони про все розкажуть. Натомість усі вони, як той же Потебенько, на волі, а це означає, що ніхто нічого реально не хоче розслідувати. Якщо б була політична воля, цю справу можна було розкрити протягом року ще за Ющенка. По-друге, визнання плівок Мельниченка автентичними та залучення їх як речового доказу — це, звісно, великий скандал. Там фігурує багато людей.
Валентина ТЕЛІЧЕНКО, адвокат Мирослави Гонгадзе:
— Якщо слідчий вважає, що Кучма давав вказівку вбити журналіста Гонгадзе, то такі дії слід кваліфікувати за статтею 93 Кримінального кодексу, тобто за статтею про вбивство, а не за статтею про перевищення повноважень, повідомила в коментарі «Українській правді» Валентина Теліченко. Той факт, що Кучма використовував своїх підлеглих, замовляючи вбивство Гонгадзе, має бути поглинений тяжчою статтею про вбивство. Якщо слідчий вважає, що Кучма казав якісь інші дії здійснити, тоді це можна кваліфікувати за статтею про перевищення повноважень. Перевищенням повноважень кваліфікуються дії, коли Кучма замовляв виховні заходи щодо Подольського — затримати, вивезти до лісу й так далі.
