Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

ПОШТА НОМЕРА

22 травня, 1999 - 00:00

Шановні панове Удовенко й Костенко!

Усі патріоти України глибоко стурбовані, схвильовані, здивовані, шоковані, обурені й розлючені тими інтригами, протистоянням, взаємними звинуваченнями, підозрами, наклепами, які сталися в Русі і, що найгірше, що ви винесли сміття з хати на сміх людям, на горе патріотам України та на радість нашим лютим ворогам. У той критичний час, коли Україні загрожує смертельна небезпека, коли потрібно всім національно-патріотичним силам об'єднатися, Рух дозволяє собі гратися в «гетьманів». Кожна дитина знає казку про лебедя, щуку й рака; кожний учень знає математичне правило про те, що сили, які діють в одному напрямку додаються, а якщо діють у різних напрямках — віднімаються; що стиснутий кулак сильніший від одного пальця; ми гарно співаємо «В єдності сила народу — Боже, нам єдність подай», але чомусь наші вожді, наші лідери, наші політики забули про ці відомі істини і правила.

Тоді виникає запитання: якщо вони цього не знають, то вони неграмотні, а якщо знають, але не виконують, то вони не політики, не патріоти, вони — політикани.

Шановні панове Удовенко й Костенко, якщо ви справжні патріоти, справжні політики, якщо ви щиро вболіваєте за долю свого нещасного народу, за долю України, то ви повинні зустрінутися, зачинитися в кабінеті й до тих пір дискутувати, сперечаючись, переконувати один одного, плакати, кричати доти, поки не знайдете спільної думки, поки не примиритесь.

Ми вважаємо, що ще не пізно зупинити катастрофу в Русі. Для цього потрібно негайно провести об'єднавчий з'їзд Руху. Примирітеся, обнімітеся, брати!

Ми би щиро хотіли, щоб президентом був представник національно-патріотичних сил, наприклад, пан Удовенко, чи Костенко, чи Заєць, чи Лук'яненко, чи Юхновський. Але потрібно бути реалістами, потрібно зрозуміти, що тепер ніхто з цих людей не пройде, а отже, потрібно шукати компромісну кандидатуру. Такою людиною міг би бути Марчук.

Кого б ви не запропонували, то це має бути лише один кандидат від усіх національно-патріотичних сил!

Невже ми такий народ, що не можемо самі на основі доброї волі, на основі розуму об'єднатися, невже нас повинна об'єднати лише тюремна камера?

З повагою Методій ВОЛОШИН, Львiв

Газета: 
Рубрика: