Приміщення технікуму, на стінах якого важко було не помітити картини і лозунги часів соціалізму з переважанням яскраво-червоного революційного кольору, очевидно, навівало на членів партії деяку ностальгію, однак у непідготованого обивателя все це могло викликати, м’яко кажучи, здивування. До всього іншого, досить комічно виглядали молоді партійці у формі морпіхів, переробленій на форму матросів- учасників Жовтневої революції, що стояли біля входу до залу. Очевидно, тим самим керівництво КПРС хотіло продемонструвати свою готовність до рішучих, революційних дій, спрямованих на перетворення суспільства на соціалістичне. Адже у передвиборній програмі партії прямо говориться, що КПРС — це партія революційної дії.
Щоправда, у своєму виступі лідер КПРС О. Яковенко підкреслив, що не можна йти шляхом військового перевороту і допустити громадянську війну, — владу потрібно взяти демократичним способом. Назвавши партію новим струменем лівого спектра, хоч і більш агресивним, О. Яковенко відзначив, що розвиток партій лівого флангу загальмувався внаслідок приходу до керівництва цих партій представників номенклатури. За його словами, сьогоднішні процеси у таборі лівих свідчать про наміри влади нівелювати лівий рух. Причина поразки на виборах 1998 року одна — відсутність єдності, що стала наслідком особистих амбіцій голів КПУ і ПСПУ. Тому сьогодні головне завдання — об’єднання всіх лівих і лівоцентристів у єдиний блок прогресивних сил. Мета цього гіпотетичного блоку — отримати більшість у представницьких органах усіх рівнів, добитися відставки нинішнього Президента і прийняти соціалістичну Конституцію. Набір стандартний. Здивував лише С. Довгань, який пообіцяв у разі програшу на виборах озброєне повстання і подальше відновлення ГУЛАГу. Взагалі лідер СелПУ, навіть на відміну від Яковенка, виявив себе ще тим лівим радикалом.
Що ж до виборчого списку партії, то, як сказав «Дню» лідер КПРС, при підборі кадрів вони керувалися «доцільністю даного кандидата для партії». Остаточно партійний список буде затверджено на партійному з’їзді на початку січня. А же на міжпартійному з’їзді буде затверджено список блоку. Найбільш прийнятна пропорція у цьому списку для обох партій, як вважає О. Яковенко, 50 на 50.
Відомо, що на минулі парламентські вибори селяни Довганя йшли разом з соціалістами Мороза і набрали досить непоганий відсоток голосів. Тому досить дивним виглядає нинішнє прагнення Довганя йти у блоці з КПРС, зовсім молодою партією, створеною 30 березня 2001 року, що не приховує своєї співпраці з дрібними угрупуваннями досить визначеного напряму — КП(б)У, СКУ, ЗУБР і т. д. Причиною цьому послужило, як сказав «Дню» Сергій Довгань, те, що Мороз різко пішов у бік Заходу (?! — Ред. ) і відмовився від ідей соціалізму. До того ж Олександр Мороз, будучи спікером, «поводився стратегічно неправильно по відношенню до комуністів Симоненка та СелПУ». Відповідаючи на запитання «Дня» щодо ресурсів, на які розраховує блок під час виборів, С. Довгань послався на передвиборну програму побудови нового солідарного суспільства, засновану на соціальних цінностях. Крім програмного ресурсу, селяни розраховують на свій персональний медіа-ресурс — газету «Селянська зоря». Як заявив «головний селянин», вони розраховують набрати на майбутніх виборах 8 — 10% голосів.
