Воєнна агресія Росії змусили громадських активістів перенести питання перевиборів у розряд другорядних, утім, мітинги під стінами Ради з вимогою повного перезавантаження складу народних обранців відбуваються чи не кожного пленарного тижня. Великий запит суспільства демонструють і результати соціологічних досліджень, за якими понад дві треті українців вважають за необхідне найближчим часом переобрати вищий законодавчий орган.
Якнайшвидшому проведенню дострокових парламентських виборів уже цього року намагається посприяти і Петро Порошенко. «Парламент повинен понести політичну відповідальність», — сказав новобраний Президент ще наприкінці травня, нагадавши при цьому про голосування депутатів нинішнього складу за «диктаторські закони» 16 січня.
Коли відбудуться нові вибори до ВРУ, за якою системою та які шанси мають нинішні депутати потрапити до складу наступної Ради — «День» запитав у експертів і самих депутатів.
ВОСЕНИ ЧИ НАВЕСНІ
«Депутат повинен бути готовим до перевиборів, як солдат до війни, — зіронізував у приватній розмові з «Днем» один із позафракційних народних обранців. — Їх все одно не минути. Питання тільки в тому — коли і на яких умовах. Підлаштувати парламент під Президента ми завжди встигнемо».
У кулуарах Верховної Ради є розмови, що часом парламентських перегонів може бути осінь цього року або ж весна — наступного. Називають також і 2017 рік. Однак поки спільної думки з цього приводу депутати ще не виробили.
Одні стверджують: ситуація на сході та півдні країні не вселяє оптимізму, а розпуск Верховної Ради — рівносильний тому, що здати національні інтереси України. «Треба виходити з державних інтересів країни і передусім розуміти, що нам потрібно — перевибори чи прогрес держави та спокій в українському суспільстві, — пояснює « Дню» позицію своєї партії народний депутат від «Батьківщини» Віктор Швець. — Спочатку потрібно досягнути консенсусу в суспільстві, припинити будь-які воєнні дії та ухвалити зміни до Конституції, які гарантували б волевиявлення всіх громадян країни».
«Якщо за літо буде очищено Донеччину та Луганщину — можна буде переходити до розгляду цього питання і процедури перевиборів», — погоджується з колегою-депутатом уповноважений представник депутатської групи «Суверенна європейська Україна» Олесь Доній.
Інші ж запевняють: якраз намагання «Батьківщини», «Свободи» і Ко заблокувати процес якнайшвидшого перезавантаження парламенту — ознака кон’юнктурних міркувань, а не державницької позиції партій. «БЮТ почав воювати з Президентом. І знайшов союзників у «Свободі», ПР і КПУ, які не хочуть іти на перевибори», — написала у своєму Facebook позафракційний народний депутат Інна Богословська. На думку депутатки, мета політиків — відтермінувати проведення виборів мінімум — до весни 2015-го, максимум — до осені 2017 року.
«Юлія Тимошенко перебуває зараз не в найкращій політичній кондиції та сподівається, що з часом рейтинг Порошенка падатиме, — пояснює «Дню» політолог Михайло Басараб. — Тому Президентові та прихильникам якнайшвидших парламентських виборів потрібно педалювати цей деструктивний процес, не зважати на суто формальні зачіпки, якими намагається оперувати «Батьківщина» та її лідер, і доводити справу з дочасними виборами до логічного кінця. Дуже бажано — восени 2014 року».
Зважаючи на те, що парламент вирішив продовжити свою роботу ще на два місяці — можливість конституційного розпуску ВРУ та проведення виборів уже 26 жовтня (дату неодноразово називав Петро Порошенко у своїх публічних виступах і на зустрічах з активістами) цього року існує. Якщо до 24 серпня депутати більшістю голосів проголосують за відповідну постанову — такий сценарій виявиться найвірогіднішим, вважають експерти.
ЗА ЯКИМИ ПРАВИЛАМИ?
Не менш дискусійним сьогодні виглядає і питання, за якою системою варто проводити дочасні вибори до ВРУ. Незважаючи на те, що на словах більшість говорить про доцільність імплементації пропорційної системи з відкритими або регіональними списками, кожна з депутатських груп та фракцій намагається нав’язати Президентові, керівництву ВРУ і навіть громадянському суспільству свій дискурс. «Ступінь оновлення Верховної Ради прямо залежить від типу виборчої системи, — каже політолог Остап Кривдик. — Класика політичної науки стверджує, що виборча система продукує еліту. Залежно від того, якою вона є — такою і буде політична еліта в державі».
Як розповіли опитані «Днем» народні обранці, зараз є щонайменше чотири варіанти «платівок» для «політичних танців» на майбутніх виборах. Так, мажоритарники виступають за впровадження мажоритарної виборчої системи: представники «Батьківщини» та комуністи (якщо їхню партію до того часу не заборонять) — неофіційно хочуть повернення пропорційної системи із закритими списками (що є характерним для партій лідерського типу), «УДАР» і «Свобода» — за пропорційну систему з відкритими списками (цього вимагає і суспільство). Наразі в Україні — змішана система: 50/50, коли половину депутатів обирають за партійними списками, а половину — на мажоритарних округах. Утім, кожна з названих систем має свої «хвороби».
«Чиста мажоритарна характеризується не лише ризиком тотального підкупу і неможливістю застосування в окупованому Криму, а й є гарантованим шляхом до двопартійної системи. У наших реаліях це дуже небезпечна схема, — вважає політолог Світлана Машаровська. — Закрита пропорційна остаточно себе дискредитувала, бо уособлює непрозорість при формуванні списків. На сьогодні в парламенті та АП є низка прихильників чинної змішаної системи. На жаль, збереження таких виборчих правил зберігає як недолік пов’язаний з підкупом виборців, так і залишає можливості кулуарного формування списків. Цьому виборчому закону може скласти обґрунтовану конкуренцію один із проектів, який передбачає відкриті регіональні списки.
Проте стосовно ймовірності зміни змішаної виборчої системи на пропорційну з відкритими списками, чого вимагає суспільство — у депутатів оптимізму поки мало. «Голоси за це знайти буде дуже важко, — каже «Дню» народний депутат від «УДАРу» Павло Розенко. — Швидше за все, нова виборча система буде заснована на компромісі, який здатен буде набрати 226 голосів. Це буде не найкраща система, але на цей крок треба йти, щоб забезпечити проведення виборів уже цього року».
На запитання «Дня» про те, якого компромісу може бути досягнуто в сесійній залі, «ударівець» зауважив, що не виключає можливості оптимізації нинішньої пропорційно-мажоритарної системи із внесенням змін щодо більшої прозорості її використання та внесення так званої системи виборчих блоків. «У будь-якому разі, доведеться обирати найкращий варіант із найгірших», — підсумував Розенко.
ХТО ЗАЛИШИТЬСЯ
Головною перешкодою для результативного голосування за саморозпуск ВРУ чи здачі депутатами більшості мандатів та автоматичного припинення існування коаліції, на думку експертів, є боязнь депутатів не потрапити до складу «перезавантаженої» Ради. Неабияке значення має і дата проведення голосування.
Якщо вибори відбудуться восени, переконані експерти, то Верховна Рада оновиться мало. «У суспільства не буде часу на ознайомлення з програмами та особистостями нових політиків, — коментує «Дню» експерт Інституту політичної освіти Олександр Солонтай. — Як наслідок, у Раду можуть пройти політики, які прикриватимуться допомогою військовим і на тлі своїх матеріальних статків та провоєнної риторики матимуть усі шанси виграти вибори».
«Очевидно, що парламент за такий короткий період часу навряд чи зможе повністю позбутися найодіозніших персонажів ганебної доби Януковича — Азарова, і вони якимось чином «пролізуть» у парламент», — каже «Дню» народний депутат від «Батьківщини» В’ячеслав Кириленко.
Сьогодні ж, переконують експерти, існує нагальна необхідність синергії — бажання Президента провести дострокові парламентські вибори і бажання сотень тисяч людей вийти на мітинги по всій країні з цією вимогою. «За таких умов у політичних сил зникне можливість для маневру, і в такому форматі ймовірність того, що дострокові парламентські вибори відбудуться якнайшвидше, існує», — підсумовує Остап Кривдик.
