Якщо справу цю залишити на розсуд лівих, які в цей час, за відсутності правоцентристів, справді становлять більшість, то, з урахуванням прогнозів щодо майбутнього лівого парламенту, з приватною власністю нинішні добродії можуть вже розпрощатися. А якщо не полінуватися й прямо перед Новим роком позасідати активніше, з високим кворумом - то можна, навпаки, просунутися до бажаного капіталізму. Зробити це саме в грудні для бажаючих бути вітчизняними господарями тим паче необхідно, бо Президент вже видав указ про міжнародні приватизаційні тендери. Указ набуде чинності, якщо сам національний "буржуа" не потурбується законодавчо повернути собі право на крупну приватизацію. Оскільки російські капітали, згідно з усною домовленістю президентів Кучми і Єльцина, вже на старті...
Якщо ж такого гатунку проблеми реально стурбують українських правоцентристів і вони поквапляться навести лад відповідно до конституційної норми про державний суверенітет, то їм, очевидно, неважко буде подолати й вето Президента на закон про Кабмін. Інакше парламенту доведеться визнати, що уряду в країні фактично не існує, бо те, що сьогодні зветься Кабміном, функціонує в напівпорожньому правовому полі.
Логіка підказує, що підтримати ухвалений парламентом закон про Кабмін зацікавлені й ті політичні партії, чиї лідери одночасно очолюють їхні виборчі списки й сам уряд, а також міністерства. Хоча в законі, на бажання Президента, уже немає поняття "політичний діяч", однак у ньому, як стверджує автор закону Ігор Коліушко, є поняття "державний діяч", чий статус помітно відрізняється від статусу "держслужбовець". Завдяки небажанню прем'єра Валерія Пустовойтенка йти у відпустку на період передвиборної гонки, можна передбачити, що вперше за останні півтора року фракція "Конституційний центр" підтримає більшість своїх колег у парламенті.
Проте солідарність законодавців щодо цього питання виявилася вже тепер: 17 листопада голови комітетів і фракцій не вважали за потрібне внести до порядку денного сесії до середини грудня питання про чергові поправки Президента до закону про Кабмін. Очевидно, вони погодилися з точкою зору Олександра Лавриновича, що Президент на кілька днів спізнився зі своїм вето. Й остання, прийнята в жовтні, редакція закону має бути, згідно з Конституцією, введена в дію. Інакше Президент ще раз дає привід для імпічменту... Живі перекази? Так, поки у другому читанні не ухвалено закон про регламент ВР, де саме ця дуже неприємна процедура розписана в усіх деталях. І майбутній лівий, або якщо не абсолютно лівий, то вже точно "антикучмівський", парламент зможе з цього закону про регламент і вето зняти, і в процедурі імпічменту крапку поставити.
Як відомо, проти всіх цих бід у Л. Кучми є один-єдиний, але зате, як йому та його оточенню здається, вбивчий аргумент - створення хаосу в передвиборній кампанії. Ось і вето на закон про Центрвиборчком мотивоване єдино цією метою - поставити під сумнів легітимність ЦВК. Однак є підозра, що, добре знаючи установку Президента, законодавці просто пустили по дотичній цю руйнівну енергію. Сам закон розроблено ні ким іншим, як представником самого Президента Романом Безсмертним. Так що голова держави висловив "недовіру" передусім своєму власному чиновникові. А от поправка, через яку зчинилася буча, певне, внесена парламентом з подачі О. Лавриновича мов би спеціально для того, щоб, переймаючись нею, Президент або його юридичні радники прогаяли щось важливіше. Приміром, той же закон про Кабмін.
До речі, про хаос у виборчій кампанії. Не пізніше як 18 листопада відомий конституціоналіст Владислав Носов знову зібрав 45 підписів під звертанням до Конституційного Суду з приводу закону про вибори (лише 45, тому що інші мажоритаристи, як відомо, знайшли своє щастя у виборчих списках щойно повсталих з небуття партій). Отже, пан Носов змінив свій намір звернутися до КС у лютому, а готує "позов" негайно. І не з метою знищити змішану систему, а тільки щоб нагадати депутатам про ті поправки, які він давно підготував і які дозволять назавжди забути про загрозу розпуску новообраного парламенту. Так що до реального розгляду справи в КС може й не дійти...
Ваше слово, товаришу Президенте! Знавці радять звернутися до Конституційного Суду з проханням розтлумачити 19 ст. Конституції, у якій сказано: "Правовий порядок в Україні базується на основах, відповідно до яких нікого не можна примусити робити те, що не передбачено законодавством (чи не ця норма винна в тому, що на засіданні Кабміну весь час розглядаються питання про невиконання президентських указів?). Органи державної влади..., їх посадові особи зобов'язані діяти лише на основі, в рамках повноважень і таким чином, як передбачено Конституцією і законами України". Можливо з'ясується, що Кабміну й Фонду держмайна, і Раді нацбезпеки, і багатьом іншим структурам просто не потрібні ніякі закони...
