Незважаючи на літню спеку й відпускний сезон, на Дніпропетровщині не вщухають пристрасті навколо обрання голови обласної ради. Минулого понеділка представникам депутатської більшості з фракції Партія регіонів, КПУ і блоку П. Лазаренка нарешті вдалося зустрітися з головуючим на першій сесії главою облвиборчкому Анатолієм Голкою та домогтися призначення пленарного засідання облради на 30 серпня. Проте упевненість у тому, що в Анатолія Кузьмича знову не загостриться недуг, що заважає зібратися депутатам п’ятий місяць поспіль, як і раніше немає. Як немає й гарантій того, що в одному з дніпропетровських судів не з’явиться черговий позов нікому невідомих громадян, які блокують роботу обласної ради. Лідеру депутатської більшості давно й відкрито заявляють, що за подібними маніпуляціями стоїть нинішнє керівництво області, що намагається зберегти належне голові крісло за висуванцем пропрезидентської «партії влади» — НСНУ Миколою Щвецом. У дніпропетровського начальства ніяк не виходить збити в його підтримку досить численну коаліцію. Хоча в хід, за словами самих депутатів, йде навіть відвертий підкуп: по будинках народних обранців у вечірній час їздять невідомі люди й пропонують за голос на сесії кругленькі суми у твердій валюті — до 50 тисяч умовних одиниць.
Проте, як можна здогадатися, в обласному керівництві зріють й інші плани на той випадок, якщо не вдасться впоратися з бунтівною більшістю обласної ради. Дніпропетровські політологи давно говорять про можливість розпуску нинішнього депутатського корпусу й оголошення виборів до облради восени поточного року. Мотив для розпуску — задача для юристів-мудрагелів. Принаймні з цією ідеєю виступили представники низки політичних сил, чиї керівники влаштувалися на роботу до обласних органів влади після помаранчевої революції. Про необхідність «припинення діяльності» Дніпропетровської облради нинішнього скликання заявили лідери обласної організації Української народної партії. Її заступник голови Анатолій Сокоринський повідомив на прес-конференції, що «костенківці», не покидаючи своїх робочих місць в облдержадміністрації, переходять в опозицію. Щоправда, не до виконавчої влади, призначеної Президентом В. Ющенком, а до обласної ради й інших органів місцевого самоврядування, де більшість отримала Партія регіонів та її союзники. У зверненні, надісланому главі держави, А. Сокоринський просить... розпустити обласну раду, оскільки депутати, на його думку, «не здатні виконувати свої повноваження» й «захищати права та свободи» простого громадянина. Розуміючи, що, згідно із законом про місцеве самоврядування, механізм розпуску облради точно не визначений, «костенківці» пропонують Президенту В. Ющенку як гаранту Конституції використати для цієї мети звернення... до Конституційного Суду України. За тією ж схемою, слідуючи їхній логіці, можна «покарати» й депутатів місцевої ради за інші «гріхи» — наприклад, за надання регіонального статусу російській мові або проголошення території, вільної від НАТО. Хоч би що там було, але свою «заангажованість» або причетність до боротьби за владу дніпропетровські «костенківці», які отримали на виборах 0,7% голосів місцевих виборців, категорично заперечують. За їхніми словами, пропонуючи Президенту схему розгону Дніпропетровської облради, вони діють лише з громадянських міркувань, бажаючи припинити безвладдя в одному з найважливіших регіонів країни. Цікаво, громадська ініціатива «костенківців» з’явилася відразу після публікації офіційного повідомлення про поновлення роботи обласної ради, депутатам якої не давали зібратися на сесію з 2 червня. Глава облвиконкому А. Галка (до речі, висуванець Руху), за словами керівників фракції, тягнув до останнього, посилаючись на різні обставини. Проте йому як головуючому на сесії і так вдалося поставити своєрідний «рекорд» — із самого моменту виборів Дніпропетровщина вважається єдиною областю в Україні, де досі немає нового керівництва обласної ради.