Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Приклад Коломойського

1 жовтня, 2014 - 11:46
Приклад Коломойського
ФОТО З АРХІВУ "Дня"

Голова Дніпропетровської облдержадміністрації Ігор Коломойський у відставку не збирається й має намір далі керувати увіреним йому регіоном. Уже понад місяць мільярдера-губернатора не було видно в Дніпропетровську, й з’явилися чутки, що він перебуває за кордоном. Але минулої суботи, невдовзі після прес-конференції Президента, він з’явився в Дніпропетровську і скликав свою прес-конференцію.

Під час недавньої прес-конференції Президента України було порушено і питання про відносини Петра Порошенка та Ігоря Коломойського. Прикметно, що саме журналіст російського телеканалу «Дождь» звернувся з таким питанням до Петра Порошенка: «Одним з найбільш конструктивних критиків того, що пов’язано з армією, є Дніпропетровська облдержадміністрація. Коломойський і Корбан відбудували свою, досить ефективну структуру. Є дуже багато розмов про те, що між вами існують розбіжності. Чи так це? Говорили, що деякі люди з його списку зникли зі списку Блоку Порошенко. Чи є ці розбіжності і згадувалося його прізвище під час ваших переговорів з Путіним? Всім відомо, що Коломойський — це ворог номер один».

Глава держави спростував твердження російського журналіста, правда, із обмовкою: «Я не знаю, кому «всім відомо» і кого Коломойський ворог номер один. Прізвище Коломойського не згадувалася. Я собі погано уявляю, яким чином може бути ворогом президента глава обладміністрації. Якби це перейшло в те, про що ви говорите, то перше рішення, яке я б прийняв, — це відправив у відставку». Він продовжив, правда, з обмовкою: «Я вважаю, що поки (може, навіть слово «поки» треба зняти) функції глави адміністрації в Дніпропетровську, в тому числі і з міркування розвитку економічного комплексу, і з міркування оборони, головою адміністрації виконуються ефективно. Міняти його я не збираюся на цьому етапі», — відповів П.Порошенко.

Незабаром після цього на прес-конференції, де були присутні столичні й іноземні журналісти, засмаглий, помолоділий і енергійний губернатор твердо заявив, що залишається на своїй посаді й не планує балотуватися до Верховної Ради. «Усе літо Льовочкін хвилювався, що я піду на вибори й що ще й прем’єром стану», — сказав І.Коломойський. При цьому губернатор підкреслив, що без будь-якої скрути може зареєструвати партію й знайти однодумців, але не робить цього, оскільки він не проти політики Президента Порошенка та прем’єр-міністра Яценюка. «Я є головою Дніпропетровської ОДА, у мене є безпосередні керівники — адміністрація Президента й Кабінет Міністрів. Якщо ми говоримо про те, що ми міняємо країну, хочемо очистити її, то цей процес необхідно починати з самого себе. А якщо починати з себе, то не треба йти в політичні проекти й займатися політикою, перебуваючи на своїй посаді», — пояснив І.Коломойський. Він запевнив також, що не планує створювати в парламенті ніяких фракцій або груп впливу.

Той факт, що два його заступники — Борис Філатов і Святослав Олійник — йдуть у народні депутати, І.Коломойський вважає їхнім особистим вибором. «Ухилитися» губернаторові не вдалося, відповідаючи на запитання про похід за депутатством міського голови Дніпропетровська Івана Куличенка. Він визнав, що мав бесіду з мером, який за п’ятнадцять років дещо «втомився», але ще готовий працювати. «До Івана Івановича я ставлюся навіть з симпатією», — зізнався І.Коломойський. Було вирішено перевірити, наскільки у мера «порох сухий» — і І.Куличенко, який ще недавно носив партквиток Партії регіонів, виявився офіційним кандидатом від «Блоку Петра Порошенка» в мажоритарному окрузі №28. Хто буде новим мером Дніпропетровська — обирати самим городянам, зауважив І.Коломойський. Хоча в міськраді вже з’явився перший заступник міського голови, який до цього працював у облдержадміністрації.

Цікаво, що люди, близькі до керівництва області, в період висунення кандидатів усе-таки з’явилися не лише в списках найрейтинговіших партій, а й майже в усіх мажоритарних округах. Політичні аналітики вже склали своєрідну «шахматку» з громадських активістів, військових, чиновників і бізнесменів. Так, у п’яти округах Дніпропетровська до них окрім І.Куличенка (№28) зараховують двох кандидатів від блоку П.Порошенка — депутата міськради Максима Курячого (№25) і Андрія Денисенка (№26) — недавнього заступника Д.Яроша по «Правому сектору», а також самовисуванця, заступника губернатора Бориса Філатова (№27). Цікаво, що з двома офіційними кандидатами, висунутими з’їздом Блоку П.Порошенка в дніпропетровських округах, трапився казус. В окрузі №27 з неясних причин «зависло питання» з реєстрацією журналістки Анастасії Староскольцевої, а в окрузі №24 — депутата міськради Вадима Гетьмана. На ранок 30 вересня інформації про їхню реєстрацію ще не було на сайті ЦВК України. Втім, з останнім округом — там, де балотується близький до В. Пінчука кандидат Яків Безбах, різні «чудеса» відбувалися і на минулих парламентських виборах, коли на Дніпропетровщині ще правили регіонали. Навряд чи ворогуватимуть з губернатором і інші відомі «мажоритарники», які балотуються в 17 округах області, — екс-губернатор і давній «симпатик» групи «Приват» Микола Швець, глава правління «Дніпроазот» Олександр Дубінін, командир батальйону «Кривбас» Микола Колесник, лідер «Правого сектора» Дмитро Ярош. Незважаючи на те, що сам Д.Ярош — з Дніпродзержинська, «самовисунутися» він вирішив у сільському окрузі №39, на кордоні з Донецькою областю, де розташований табір його військового формування. Ще одна близька до губернатора людина, командир спецбатальйону «Дніпро-1» Юрій Береза, виявився в першій десятці партійного списку прем’єрсько-спікерського «Народного фронту».

Варто зауважити, що переважна більшість нардепів від Партії регіонів, які перемогли в мажоритарних округах Дніпропетровщини два роки тому, несподівано передумали йти у владу, хоча, швидше за все, такі наміри були. І, можливо, не випадково. Буквально днями правоохоронці нагрянули з обшуком на квартиру батьків однієї зі співробітниць Фонду Олександра Вілкула «Українська перспектива», яка «самовисунулася» в окрузі №27. Цілком можливо, що прямого зв’язку з виборами це не має, але осад, як то кажуть, залишився. Ще в середині вересня заступник губернатора Б.Філатов в одному зі своїх постів у мережі «Фейсбук» порадив «недобитим дніпропетровським ригам» «добре подумати перед тим, як прийняти рішення йти й балотуватися». Задля справедливості варто зазначити, що колишня влада на минулих виборах до парламенту з конкурентами не надто церемонилася.

Хоч би як там було, керівник дніпропетровського «Центру політичних досліджень» Олексій Цаценко і політолог Костянтин Татаркін стверджують, що колишній лідер дніпропетровських регіоналів Олександр Вілкул, який тепер входить до виборчого списку «Опозиційного блоку», залишається одним з найбільш популярних політиків на Дніпропетровщині. Причому цю популярність він ділить разом з новим губернатором Ігорем Коломойським і його заступником Борисом Філатовим. Згідно з соціологічним опитуванням дослідницької компанії «Ю.СС», більшість виборців області готова віддати перевагу на наступних виборах до парламенту Блоку Петра Порошенка (43,7%), Радикальній партії О.Ляшка (19,5%), «Народному фронту Арсенія Яценюка» (9,8%), «Батьківщині» Юлії Тимошенко (8,6%) і «Громадянській позиції» А.Гриценка (5,4%). Якщо виходити з цих «розкладів», то в майбутньому парламенті може зібратися чимало «симпатиків» І.Коломойського, незважаючи на антиолігархічну риторику О.Ляшка, Ю.Тимошенко й А.Гриценка. Картина може вийти ще більш вражаючою, якщо врахувати вплив дніпропетровського губернатора в Одеській, Запорізькій і цілій низці районів Донецької області, які навіть пропонували приєднати до Дніпропетровщини.

На згаданій прес-конференції І.Коломойський не без гумору сказав про становище, в якому опинився найбагатший бізнесмен України Рінат Ахметов. Його активи, «якщо не рахувати Маріуполя», зазначив він, опинилися на території, що перебуває під владою сепаратистів. За словами І.Коломойського, не зумів своєчасно диверсифікувати свій бізнес і інший мільярдер — Віктор Пінчук, реалізація продукції якого залежить від Росії. Ймовірно, в найбільш виграшному становищі опинився сам І.Коломойський, незважаючи на незначні конфіскації в Москві й Криму. Більше того, дніпропетровський губернатор погрожує виставити позов Росії в Гаазькому економічному суді й сподівається отримати компенсацію в 2 млрд доларів. Щоправда, шанси на успіх не дуже великі, відверто зізнається він. Наскільки успішною виявиться політична кар’єра І.Коломойського, покаже найближче майбутнє. В усякому разі, посаду дніпропетровського губернатора давно називають «трампліном», з якого можна вдало стартувати на високу посаду в Києві.

«МОЖНА ГОВОРИТИ ПРО ЗСУВИ ТА ЗМІНИ КОНСТРУКЦІЇ В ОЛІГАРХІЧНІЙ СИСТЕМІ УКРАЇНИ»

Максим РОЗУМНИЙ, доктор політичних наук, завідувач відділу політичних стратегій Національного інституту стратегічних досліджень:

— Що ж до Коломойського на фоні інших олігархів, то ця постать особлива, і ця особливість виникла і сформувалася ще в попередній період — в 90-і рр. Але ця специфіка в основному пов’язана із становищем Коломойського і його бізнес-імперії в умовах панування «донецьких» в період президентства Януковича. В той час проти Коломойського велася серйозна боротьба — намагалися обмежити його вплив, відібрати якісь активи. Він зумів відстояти свої позиції і підготувався до боротьби — його внесок у повалення донецького клану був одним із ключових. В зв’язку з цим, він, за правом переможця, претендує на особливий статус, особливі можливості впливу на владу. Хоча ситуація сьогодні складається таким чином, що його претензії ввійшли в суперечність з політичними і бізнес-інтересами, які складаються в середовищі економічної та політичної еліти України.

Загалом, можна говорити про зсуви та зміни конструкції в олігархічній системі України. Вона була закладена в часи президентства Леоніда Кучми і складалася як розподіл сфер впливу та баланс між ними. Спочатку Коломойський був вписаний в систему, в якій був Фірташ, Пінчук, Ахметов і т.д. А держава із її силовим, управлінським апаратом, політичними силами виконувала роль регулятора цих відносин. Ще більше ситуація змінилася з приходом до влади представника бізнес-еліти Петра Порошенка. Він за своєю природою та походженням не схильний до повернення системи Леоніда Кучми, бо він не є силовиком-адміністратором, який перерозподіляє потоки. Порошенко сам себе забезпечує і зацікавлений в тому, щоб олігархи в своєму первісному корупційно-перерозподільчому варіанті перейшла у більш цивілізовані рамки рівної конкуренції та виведення з тіні.

На сьогоднішній день ставки Коломойського знаходяться в площині місцевого самоврядування — Дніпропетровська область із прилеглими регіонами, які відчувають її економічний вплив, відійшли під контроль олігарха в економічному, політичному та військовому житті. В цьому контексті його ставка буде на розширення повноважень регіонального самоврядування — він буде лобістом проголошеної децентралізації. Звичайно, надалі буде присутній вплив Коломойського через медійні інструменти, центри формування громадської думки, прямі контакти з депутатами-мажоритарниками та представниками різних партійних списків.

Підготував Дмитро КРИВЦУН, «День»

Вадим РИЖКОВ, «День», Дніпропетровськ
Газета: 
Рубрика: