Якщо мавпу Макаку (чи ж Читу) навчити читати, а читати дозволити тільки газету «Правда» (центральний орган ЦК КПРС), то після цього можна об’являти, що це є «самая читающая нація». Одночасно на весь світ трубити, що це найосвіченіша нація з найвищім рівнем наукової думки. ( Відомо, що імперія комуністична навчила всіх читати, проте ізолювала народ, її інтелігенцію від інформаційного набутку всієї цивілізації і дозволила читати тільки фальшовану дійсність, фальшовану історію і навіть фальшовану науку Тотальні ізоляція, брехня і пропаганда оболванили нашу націю вщент). З того часу нічого не помінялося.
Коли ж цій «самой читающей нации» надати можливість вибрати собі президента!? То «самая читающая» вибере собі президента не з множини тих молодих і не заангажованих, які б грамотно керували цією нацією і вели її до заможнішого життя, а, згідно закону маргіналів, згідно закону підлості, вибере собі президента з середовища рекетирів чи наперсточників.
Наївність та прямолінійність світобачення «самой читающей», її безпам’ятство та довірливість до влади, до МАС-МЕДІА спокушають різних мерзотних політиків до маніпуляцій її свідомістю. Отож, ті брешуть все нахабніше — а ці вірять все наївніше.
Відомо, що довірливість і недовірливість — це найважливіші якості особи. Зайва, надмірна довірливість притаманна недосвідченим, легко уразливим людям з такими рисами характеру, як емоційність, романтичність, безконфліктність, неуважність, необережність, необачність. Переліченими рисами якраз і характеризується наші люди. А тому наперед можна передбачити — в результаті наступних президентських виборів станеться найстрашніше: необмежена влада опиниться в руках якоїсь обмеженої людини. Програють всі.
На жаль народ України не має орієнтиру, бо не дочекався побачити/відчути велику різницю між життям в чужій державі під владою імператорів, порівняно з життям в своїй державі під владою своїх високоосвічених молодих патріотів, а не рекетирів та наперсточників.
Тому вважаємо своїм обов’язком попередити про зло. Закликаємо слухатися правди критично, піддавати сумніву всі обіцянки, обов’язково аналізувати і порівнювати з фактами. А факти красномовно свідчать, що претенденти/лідери перегонів, їх дії є чужими для України.
Закликаємо звільнитися від гіпнозу, не ідеалізувати, не довіряти невартим/недостойним людям керувати вашою державою, не довіряйте свої долі і долі своїх дітей, бо негідники, за допомогою вашої необачності, в першу чергу награбують собі мільярди (поки що заважає президент), а вже затим зможуть досхочу поглумитися над вами та над найзаповітнішими, найпотаємнішими почуттями українського народу.
Не зважайте на те, що навколо цих кандидатів/претендентів вештаються може навіть щирі патріоти, навіть такі, для яких Україна не пусте місце, але вони теж знаходяться в полоні своєї довірливості, знаходяться під гіпнозом цих фальшивих образів. Віримо — тимчасово. Але їхнє прозріння, їхнє похмілля буде дуже болісним і навіки ганебним. Для них самих і їхніх дітей
Не завадить нагадати, що лихо наших гетьманів і президентів (і теперішніх теж) — передусім від притаманних українству таких душевних рис, як доброта, довірливість, миролюбність. Сподіваючись на допомогу від «братів» у боротьбі з бусурманами, українці довірились Росії і отримали 300 років колоніального стану з кріпацтвом, війнами, репресіями, голодоморами, нищенням мови, культури.
Тож, чи будемо картати себе самих за надмірну довірливість?