Перехід до відкритої стадії конфлікту по лінії «Батьківщина» — Гриценко пророкували давно. Але вибухнув він тільки зараз. На вечірньому засіданні фракції в понеділок було ухвалено рішення звернутися до народного депутата Анатолія Гриценка з вимогою скласти депутатський мандат. Причина: його дії суперечать угоді про непоборювання опозиційних політичних сил та про його активну участь в інформаційній війні влади проти опозиції. У відповідь Гриценко заявив, що готовий скласти мандат разом із Арсенієм Яценюком. Далі пішли взаємні звинувачення — хто ходить на Банкову в Адміністрацію Президента за порадами тощо.
Парадокс. З одного боку, партія тільки-но об’єдналася, а отже має стати сильнішою, з другого — можливо, це і є метод концентрації влади керівниками партії, позбавляючись від «неугодних».
Чому виник цей конфлікт?
«Саме формування ОО «Батьківщина» на момент свого створення передбачала конкуренцію лідерів з різних партій, — коментує «Дню» політолог Михайло Басараб. — Зараз між деякими лідерами стосунки нормальні, а між деякими існує взаємне несприйняття. Це можуть бути суто психологічні моменти або передісторія якихось взаємин. Думаю, приховане несприйняття між Яценюком і Гриценком було і раніше. Але для того, щоб конфлікт увійшов у відкриту фазу, потрібні були сприйнятливі обставини чи привід. Зараз, коли у опозиції багато чого не виходить, коли опозиційні лідери не завжди відповідають запитам опозиційного виборця, ці конфлікти загострюється. Ситуація є не найкращою для «Батьківщини», адже піднімає на гору приховані проблеми».
Поставимо два запитання. Перше — чи має рацію Анатолій Гриценко, коли критикує «Батьківщину»? Скоріше, так. Друге — чи має він на це право? Скоріше, ні. До питання відповідальності всіх. Нагадаємо, що за відсутності Юлії Тимошенко, Гриценко фактично став другим номером у списку «Батьківщини», що забезпечило йому комфортне проходження до парламенту. Адже подолати прохідний бар’єр у «Громадянської позиції» самотужки — шансів не було.
«Хотілося б, щоб «Батьківщина» ставала сильнішою, — говорить «Дню» член партії Остап Семерак. — Для цього має бути внутрішня дискусія. Я підкреслюю, дискусія має бути внутрішньою. Є безліч можливих інструментів — як провести цю дискусію. Майданчик програми «Шустер Life» — є останнім де можна проводити внутрішню дискусію. Крім цього, треба брати на себе якусь відповідальність. Гриценко каже, що у фракції погана дисципліна при голосуванні. Мені здається, що замість того, щоб критикувати це на програмі Шустера, треба на засідання фракції сказати: Яценюк не справився, я лідер однієї з партії-засновниць, тому беру на себе відповідальність забезпечувати дисципліну при голосуваннях».
Семерак визнає, що такий конфлікт є шкідливим для партії, адже підриває її єдність. Разом з тим, він переконаний, що висновки будуть зроблені. Тим часом, в іншому таборі — владному, такими хворобами не хворіють (навіть перебуваючи в опозиції, Партія регіонів зберігала єдність). У нинішній владній партії є різні групи впливу, але характер публічності внутрішньопартійні конфлікти отримують вкрай рідко. В опозиції це пояснюють тим, що мовляв «ми демократичні, а вони — авторитарні». Це, дійсно, різні партії, але навряд чи це може бути єдиним поясненням.
«Постійні спроби приховати великий пласт проблем, які є серед опозиції, роблять її не сильнішою, а слабшою, — наголошує Басараб. — Багаторічні спроби пробачати багатьом опозиційним політикам їхні позазаконні вчинки, спроби утаємничити постійну міжусобну війну і боротьбу за впливи, інтриганство, візантійщину, яка сьогодні охоплює опозицію, призводить до того, що опозиція стає слабшою. Насправді, для того, щоб будь-який суб’єкт, який знаходиться в конкурентному середовищі, ставав сильнішим, йому не потрібно приховувати негаразди. Перед усім самому собі треба сказати правду і проаналізувати те, що відбувається в даному випадку. Коли будуть зроблені висновки із своїх помилок, лише в такому випадку цей суб’єкт стане сильнішим».
Хоч чим би завершився конфлікт «Батьківщина» — Гриценко», а все йде до того, що останнього буде виключено з фракції, протистояння демонструє низьку планку опозиції. Інакше бути й не могло. Із самого початку — при формування ти же списків, виставлялися низькі критерії.
