У такий спосіб вони протестують проти виключення з її лав очільника районної організації Юрія Коробки. Він переконує, що це зробили безпричинно. Також представники районної організації партії невдоволені бездіяльністю обласного осередку. «Насправді Корецька районна організація ВО «Свобода» багато чим завдячує Юрію Коробці, який був у її лавах понад шість років. Для розбудови він зробив чимало. У той же час із ним вчинили неетично, — вважає член партії Богдана Ісаєнко. — Також обурює бездіяльність обласного осередку. Нині не організовують обговорень, конференцій... Раніше ж нас чули. А востаннє про партійну конференцію, яка, як виявилося, вже відбулася, я дізналася зі ЗМІ».
Водночас одеський історик Олександр МУЗИЧКО написав щодо цієї новини у Facebook таке: «Як у нас заведено, партію, яка опинилася хоча б частково у владного корита, елементарно купують. Романтики, як завжди, залишаються на узбіччі. А, по-друге, мати свою думку, а не бути гвинтиком, у всіх українських партіях не можна. У «Свободі» було багато ідеалістів, яких цинічно використовували й використовують. Тому тут ці процеси певний час відчуватимуться більш гостро. А потім все втихомириться й стане, як у всіх, якщо ця партія взагалі зможе існувати на філософії «баригства», маючи вивіскою позірно ідеалістичний націоналізм. Принаймні з інтелігенцією в цієї партії не складається, хоча саме вона покладала на «Свободу» велику надію як на останній бастіон українськості. Але інтелігенція має властивість думати».
Сергій ШТУРХЕЦЬКИЙ, заступник директора Інституту глобальних стратегій управління Національного університету «Острозька академія», кандидат наук державного управління, пояснює ситуацію так: «Гадаю, у ВО «Свобода» не виникне проблем зі створенням нового осередку партії в Корецькому районі. Тим часом у подіях, які нині відбуваються, є декілька причин. По-перше, це реакція, хоча й запізніла, на парламентські вибори. По-друге, ситуацію варто розглядати в контексті обласних виборів. Так, наскільки мені відомо, «Свобода», «УДАР» та «Батьківщина» висунули узгоджених кандидатів на п’ять округів. Однак не всім це подобається. Зокрема, й представникам «Свободи», які переживали ейфорію після парламентських виборів. Водночас рішення відносно узгодження кандидатів, наскільки мені відомо, ухвалювали в Києві. І це зробили заради далекоглядної мети. Таким чином, політичні сили ідуть на непопулярні компроміси. А це у свою чергу може викликати конфлікти на місцевому рівні. По-третє, варто брати до уваги й саму історію становлення партії. Тепер, маючи свого віце-спікера, партія повинна стати професійною. А це вимагає інших підходів та структуризації. Ймовірно, до такого не були готові окремі люди. На сьогодні «Свобода» переживає етапи становлення. Зрештою, варто розуміти: щоб воювати — потрібні одні підходи, натомість, щоб працювати в парламенті — інші».
