Цікаво, що перед тим, як заявити про свій вихід із переговорів щодо створення коаліції з Тимошенко, Віктор Янукович таємно злітав до Москви. Сам «лідер» пізніше пояснив: він відвідував приватну клініку, де проходив плановий огляд ноги (хоча кілька років тому він лікував своє коліно в Іспанії). Кажуть, що під час цієї поїздки Янукович і Медведєв провели неформальну зустріч, і саме після її закінчення лідер Партії регіонів затвердився в думці, що союз із Тимошенко є недоцільним.
Однак перший президент України Леонід Кравчук має свої міркування стосовно того, чому провалилася коаліція ПР і БЮТ. На його думку, «зовнішній вплив» тут лише на третьому місці.
— Леоніде Макаровичу, ви весь цей час були прибічником коаліції ПР і БЮТ. Як ви вважаєте, чому вона не була реалізована?
— Головна причина — це надії Віктора Федоровича, що, маючи достатньо високий рейтинг, він зможе перемогти на всенародних виборах Президента. Це — перша причина і, напевно, головна. Ще одна причина — в самій Партії регіонів були люди, котрі хотіли, аби Янукович ішов на всенародні вибори. А конституційними, адміністративними та судовими реформами планували зайнятися потім, після президентських виборів.
Третій момент — це, звісно ж, зовнішній вплив... Але наступний президент, ким би він не був, муситиме налагодити нормальні партнерські відносини з Росією.
— Чи робитиме, на вашу думку, Росія ставку на когось з українських політиків на виборах?
— Перебуваючи у Москві, я ставив це питання людям, близьким до Кремля. Більшість, із ким я спілкувався, сказали: ми гадаємо, що вони нікого не підтримуватимуть прямо. Такого, як 2004 року, вже не буде.
По-перше, Росія здобула досвід. По-друге, Росія засвоїла урок, що кого б вони не підтримали, все одно він проводитиме свою власну політику, не беручи до уваги інтереси РФ. Так було сказано. Але це зовсім не означає, що російські орієнтири не можуть помінятися. Показником буде призначення російського посла в Україні. Хто буде послом? Чи буде це політик, чи кадровий дипломат? Яструб чи голуб? Усе буде видно по цій людині.
— У понеділок на ICTV Юлія Тимошенко висловила припущення, що Віктор Ющенко є технічним кандидатом Арсенія Яценюка, а сам Яценюк — технічний кандидат Віктора Януковича. Як вам таке?
— Мені важко сказати, Юлія Володимирівна сказала, що вони мають спільний штаб.
— І очолює його Фірташ.
— Якщо це відповідає дійсності, тоді можна сказати, що об’єднуються всі реальні сили, котрі мають фінансовий і політичний ресурс для того, щоб відсторонити від влади Юлію Володимирівну Тимошенко. Проте надто вже різні вони за своїм складом люди. Я не думаю, що Ющенко за всіх його мінімальних шансів, на закінчення своєї кар’єри пішов на те, щоб бути технічним кандидатом у Яценюка.
— Як ви правильно зауважили, шансів Ющенко не має, і він фактично виступає як кандидат-spoiler.
— Так, але якщо він буде в такій ролі, це означатиме, що він поставив хрест не лише на своїй кар’єрі (це й так зрозуміло), але й на своїй історії як людини. Мені не хочеться вірити, що «покарання» Тимошенко може стати для Віктора Андрійовича найголовнішою ідеєю, і він підпорядкує всі свої сили саме цьому завданню, незважаючи ні на що.
— Але навіть якщо, припустімо, Янукович виграє, Тимошенко все одно залишається прем’єром. Чи можлива домовленість Януковича й Тимошенко після виборів?
— Я вважаю, їм треба буде домовлятися. Усе питання в тому, що саме покласти в основу домовленостей. Одна річ — особисті інтереси, інша річ — інтереси України. Такої розбалансованої влади, як в Україні, я більше ніде не знаходжу. І їм варто замислитися, як зробити владу ефективною. Їм не можна не домовлятися. Хто б не переміг на виборах, їм слід перекреслити всі образи й починати з чистого аркуша, на якому буде написано: корінні інтереси України. Вони зобов’язані це зробити.
Мені здається, що навіть олігархи Тимошенко та Януковича підштовхуватимуть їх до об’єднання, бо якщо не буде об’єднання, то буде розорення. Розорення, яке і їм принесе колосальні втрати. Усе змінилося: криза — це не тимчасове явище. Вона триватиме. І люди повинні навчитися жити в умовах кризи.
— І останнє питання, стосовно Медведчука. Була інформація, що Віктор Медведчук писав Конституцію для Тимошенко. І ось днями на одному з ток-шоу Нестор Шуфрич зізнався, що Медведчук консультував Партію регіонів під час переговорів із БЮТ щодо внесення змін до Конституції. Вам що-небудь відомо про це?
— Мені відомо, що і БЮТ, і ПР зверталися до Віктора Володимировича за консультацією. Проте не можна перебільшувати вплив Медведчука і на Партію регіонів, і на БЮТ. Він лише дає консультації. Він дає формулювання. Як людина досвідчена в цих питаннях, яка має високу наукову освіту в рамках конституційного процесу. Він має докторську дисертацію на цю тему. Себто він нікому не відмовляє. Конституційна реформа — це завдання дуже важке, дуже амбіційне. Медведчук у цьому бере участь.
Але ще раз повторюю: не варто перебільшувати його роль. До мене також звертаються за консультаціями, я їх даю. Політичні сили приймають рішення самостійно. А Медведчук не бере участі у їхніх голосуваннях, засіданнях фракцій. Медведчук тільки дає консультації. І не більше.
Та, очевидно, для Секретаріату Президента Медведчук є таким собі «великим котом», на фоні якого «миші» Президента здаються зовсім маленькими. І вони його так бояться, що щойно він з’являється, кричать зі своїх щілин: «Медведчук прийшов, караул! Рятуймося, Медведчук дає консультації!». Але це ж повна маячня! Не треба боятися Медведчука. Медведчук — досвідчена людина. Він має свою позицію, він її демонструє. Хочуть — зроблять, як він каже, не хочуть — не зроблять. Жодних адміністративних та організаційних ресурсів він не має. Він просто досвідчена і грамотна людина, яку незаслужено відсторонили від політико-правового процесу в Україні.
