XI позачерговий з’їзд Прогресивної соціалістичної партії України, що проходив у неділю, план виконав. Рішення про те, що ПСПУ йтиме на вибори не самостійно, як керівництвом партії заявлялося раніше, а у блоці з мало кому відомою Партією освітян України, і все це разом сяятиме в усій красі у виборчому бюлетені під зрозумілою виборцеві і найбільш чітко відображаючою суть об’єднання назвою «Блок Наталії Вітренко», втілено у життя. Також навряд чи можна назвати сенсацією і прийняте з подачі Вітренко — Марченка рішення з’їзду звернутися до Комуністичної партії України з пропозицією «погодити розподіл мажоритарних округів зі зразковим співвідношенням 2:1, «для чого «провести переговори і підписати міжпартійну угоду між ПСПУ та КПУ до 10 січня 2002 року».
І взагалі, збори «прогресивних соціалістів», незважаючи на епатажний імідж їх лідера, проходили майже по-домашньому: делегати, не соромлячись, перекидалися зауваженнями з президією, підсумки голосування визначалися «на очко», Наталія Михайлівна з вірним соратником Володимиром Марченком мило передавали одне одному мікрофон: мовляв, я це сказав, а ти це скажи.
Виступаючи перед аудиторією, лідер ПСПУ, як це традиційно буває на передвиборних з’їздах, дала характеристику існуючим партіям і блокам з погляду їх здатності донести «слово істини» до жителів провінції, куди вона сама в «умовах інформаційної блокади» не докричиться. Так, на думку Н. Вітренко, всі існуючі політичні партії і блоки є захисниками існуючого режиму. Відповідно, всі вони діляться на три групи: ті, що обслуговують режим справа, ті, що з серцевини, і ті, що зліва. До перших Наталія Михайлівна віднесла блок «Наша Україна» і «Блок Юлії Тимошенко» — вони, на думку лідера «прогресистів», найбільш відверто виступають за західний вектор розвитку і відрізняються «підлесливістю перед Америкою». У другій групі, за словами Н. Вітренко, знаходяться блок «За єдину Україну», Партія зелених України, соціал-демократи. І у третій — комуністи П. Симоненка та соціалісти О. Мороза. Останні, на глибоке переконання їхнього прогресивного варіанту, є не просто захисниками режиму, але і його «фундаторами». Особливо добре це, як вважає Наталія Михайлівна, продемонструвало зокрема, те, що Олександр Мороз досі не вибачився перед нею і партією за скоєний його довіреною особою теракт у Кривому Розі.
Щоправда, виявилося, що є одна політична сила, яку неможливо запідозрити у служінні владі та «антинародному, напівкримінальному режиму». Це «наша партія» — гордо сказала Наталія Михайлівна. І відразу пригадалися схожі виступи безлічі інших так званих опозиційних партій. Судячи з усього, протестному електорату буде важко вибрати свою найбільш протестну партію...
Говорячи про об’єднання з Партією освітян, Н. Вітренко відзначила, що ця партія «є найближчою за програмою і за духом». А щодо домовленостей з комуністами, то пропорції 2:1 віддана перевага тому, що саме таке співвідношення голосів було під час президентських виборів між Н. Вітренко і лідером комуністів Петром Симоненком. Взагалі з виступу лідера ПСПУ слідувало, що прогресивні соціалісти були б не проти погодити свої дії з КПУ і за партійними списками (грубо кажучи, блокуватися для участі у виборах), але «Компартія, яка не раз зраджувала ПСПУ», відкрито заявила, що не буде ні з ким блокуватися.
До речі, про зраду. «Прогресивні соціалісти» прийняли ще один цікавий документ, який, на їхню думку, повинен захистити парламентську фракцію партії (якщо така буде) від зрадників, які хитрістю проникнуть до партійного списку ПСПУ, а за ним — до парламенту, а потім почнуть масово розбігатися по інших депутатських об’єднаннях. Документ цей називається Декларацією прав і обов’язків народного депутата — члена ПСПУ, і її повинен підписати кожний кандидат в депутати від партії. Згідно з декларацією, після виборів народний депутат — представник ПСПУ зобов’язаний написати заяву про складання депутатських повноважень, яка буде гарантією того, що депутат не вийде з парламентської фракції. У разі виходу депутата з фракції або прийняття з’їздом рішення про недовіру ця заява буде внесена до Верховної Ради України.
