Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Прокуратура доведе до кінця справу Замковенка,

стверджує Юрій Гайсинський
16 червня, 2001 - 00:00


Учора Київський обласний суд задовольнив скаргу голови Печерського райсуду столиці Миколи Замковенка і визнав дії представників Генеральної прокуратури України та Київської міськпрокуратури незаконними. Таку ухвалу оголосила після закінчення судового засідання у п’ятницю головуючий суддя Ольга Кравченко, повідомляє Інтерфакс-Україна. Київська міська прокуратура збирається оскаржити рішення Київського обласного суду за скаргою судді Миколи Замковенка. Про це після закінчення судового слухання повідомив заступник Генерального прокурора — прокурор Києва Юрій Гайсинський (див. на фото ліворуч). «Є процедура оскарження, і ми продумаємо, якою саме вона має бути», — сказав він. При цьому прокурор підкреслив, що «це — принципове питання і треба його відрегулювати шляхом перегляду ухвали судді». Відповідаючи на запитання журналістів, чи вплине це рішення суду на розслідування карної справи стосовно М.Замковенка, Ю.Гайсинський зазначив, що справа буде розслідуватися й далі. «Ця ухвала ніяк не перешкоджає провадженню карного судочинства в стадії досудового слідства», — сказав він. Ю.Гайсинський підкреслив, що в карній справі, порушеній стосовно М. Замковенка, «досить доказів, щоб вирішити питання про притягнення до відповідальності, відповідно до чинних в Україні процедур».

Чотирнадцятого червня Київський обласний суд почав розгляд скарги адвоката судді Замковенка про незаконність дій працівників Прокуратури міста Києва та Генеральної прокуратури України. Нагадаємо, 29 травня поточного року було порушено карну справу за статтею 165, частина 2, Кримінального кодексу України стосовно голови Печерського районного суду міста Києва. Того ж дня було проведено обшуки в квартирі та службових кабінетах Замковенка, його секретаря. Вилучено 4 системних комп’ютерних блоки і три принтери.

Адвокат Андрій Федур обгрунтував скаргу тим, що мали місце багато юридичних погрішностей, які не дозволяли працівникам прокуратури чинити вище перелічені дії стосовно недоторканної особи. Зокрема, санкції на обшуки підписував тимчасово виконуючий обов’язки Генерального прокурора Віктор Кудрявцев, а не особисто Потебенько, що, на думку адвоката, грубо порушує закон про недоторканність суддів. По-друге, обшуки проводилися в нічний час, що так само суперечить закону. По-третє, адвокат заявив, що комп’ютерний блок, вилучений із помешкання Замковенка, належав його синові. Санкції на це ніхто не давав.

Із боку відповідача заступник Генерального прокурора України Юрій Гайсинський заявив судді, що в законі немає акценту на тому, що санкцію на обшук у судді має давати лише Генеральний прокурор, як, наприклад, мовиться в законі про недоторканність народних депутатів України. Крім того, сказав Гайсинський, не було потреби в нічних обшуках. Сталося це лише внаслідок одного — перешкоди Замковенка та народних депутатів у проведенні обшуків у денний час доби.

У бесіді із «Днем» Юрій Гайсинський висловив занепокоєння із приводу того, що ЗМІ, висвітлюючи процес, явно схиляються на бік Замковенка і недостатньо об’єктивно подають позицію прокуратури міста Києва. «Практично ніде в ЗМІ, — сказав він, — не йдеться про те, що саме послужило підставою для порушення карної справи і після цього — для санкціонування обшуків, виїмки документів, інших предметів із приміщень суду. А я вам розповім. Ось одна зі справ. До суду були віддані троє осіб, які звинувачувалися в торгівлі наркотиками в складі організованої злочинної групи. Санкція статті, за якою ці особи звинувачувалися, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на термін від 8 до 15 років. Із цих трьох осіб двох було арештовано. Суддя Замковенко звільнив їх з-під варти, призначив покарання, нижче за нижчу межу, яка визначена законом. Зробив до того ж покарання це умовним, і наркоторговці випарувалися. Законом установлено право прокурора вносити касаційне подання, оскільки вирок явно несправедливий, міра покарання явно непропорційна тяжкості скоєного. Суд був зобов’язаний передати справу того ж дня, коли зажадав прокурор. Вирок винесено 4 березня 1998 року. Прокурор зробив своє подання 11 березня. 12 березня суддя Замковенко повинен був передати цю справу. Справу не було передано 3 роки, незважаючи на сотні наших попереджень, вимог притягнути суддю до дисциплінарної відповідальності. Мені здається, що тут пахне корупцією.

Це — підозра, тому і було порушено карну справу. Потрібно зібрати докази для того, щоб — або підтвердити підозри в корупції, або спростувати їх. Ви ж розумієте, хто такі наркоторговці? Це — один із найприбутковіших незаконних бізнесів. І тепер організовується тиск на прокуратуру з різних боків: відбувається публічна демонстрація того, що Замковенко просто хвора людина, яку переслідують із політичних мотивів. Ніякого переслідування немає! А тиск на прокуратуру має місце, я підозрюю, з боку злочинної зграї наркоторговців. Можливо, будуть якісь тяжкі наслідки для працівників прокуратури, які підняли голос на захист справедливості. Такого ніде в Україні не було. Тільки-но, — продовжує Гайсинський, — ми ухвалили кардинальне рішення, відразу з’явилися карні справи. Та коли справи з’явилися і ми подивилися вироки, друковані на комп’ютері, у нас виникли сумніви, а чи дійсно ці вироки виносилися 3 роки тому, а не вчора або позавчора, коли прокурор прийняв передбачені законом рішення. Тому виникла друга потреба, і було проведено обшук, його не оскаржено, якщо ви звернули увагу. Було вилучено справи. Потім обшук депутати заблокували. А вже третю спробу обшуку було спрямовано на вилучення комп’ютерів, щоб підтвердити або спростувати підозри».

Юрій Гайсинський не став висловлювати припущень щодо результату судового розгляду за скаргою адвоката Миколи Замковенка. Однак за будь-якого результату, вважає він, справжня боротьба попереду. Відбудуться судові розгляди щодо правомірності порушення карної справи проти Замковенка. Гайсинський заявив, що прокуратура незважаючи на тиск доведе справу до кінця.

Дмитро БРОВКІН, «День»
Газета: 
Рубрика: