Після скандалу з відставкою уряду, рішення про яку Верховна Рада Криму вирішила поки що не вводити в дію, на півострові встановилася обстановка видимого спокою. Однак її порушили директори підприємств та керівники бюджетних організацій. Вони підняли тривогу із приводу того, що в економіці Криму, яка вже відроджується, виникли штучні, як вони вважають, ускладнення зі сплатою податків до бюджету автономії. Минулої п’ятниці міністр фінансів Криму Людмила Денисова провела в Сімферополі прес-конференцію у зв’язку з тим, що Податкова адміністрація Криму з ініціативи прокуратури автономії заблокувала роботу системи електронних платежів, які використовуються для проведення внутрішніх розрахунків на півострові. Денисова вважає, що кримською прокуратурою «проводиться робота для дестабілізації ситуації» в автономії. За її словами, припинення електронних розрахунків «дуже напружило ситуацію в економіці республіки» і «дуже погано позначиться на виконанні кримського бюджету». Уже тепер, зазначила вона, відмічається зростання заборгованості із зарплатні в бюджетних установах, а торгові підприємства припинили продавати товари за електронними картками. Систему електронних платежів було запропоновано кримським Мінфіном і підтримано Києвом. І важко позбутися думки, що нинішня «ініціатива» кримської прокуратури — це не що інше, як продовження протистояння гілок влади, до речі, якраз на початку такого важливого для півострова курортного сезону. Не вдалося прокуратурі посадити Денисову за грати — значить, треба паралізувати діяльність Мінфіну? Однак наполегливість прокуратури породжує не тільки запитання. Вибірна активність силових органів бумерангом б’є по всій структурі влади. Їй перестають вірити. А без довір’я населення до влади неможливі жодні, навіть маленькі реформи. І навряд чи ліпшим виходом для столичної виконавчої влади буде дочекатися, коли конфлікт у Криму вирішиться «самостійно». Якщо проблему вперто не помічати, то це ще не означає, що її немає. І якщо конфлікт вибухне по-справжньому, то може бути вже дуже пізно.
— Людмило Леонтіївно, останнім часом навколо системи електронних розрахунків, що створена в Криму, загострюються пристрасті. За словами Сергія Куніцина ця система, по-перше, дозволила успішно вирішити багато проблем неплатежів, а по-друге, вона так само прогресивна, як і всі світові системи електронних розрахунків. То чому ж їй чиняться перешкоди?
— Так, система довго працювала в нормальному режимі, але зараз правоохоронними органами для її учасників створено штучні проблеми. Електронні розрахунки відрізняються від протокольної системи взаємозаліків що існувала в 1997—1998 роках, і вексельної системи, що використовувалася 1999 року, тим, що їй притаманна висока швидкість операцій з розрахунків між платниками та бюджетними установами, повний контроль за їх проведенням, що дозволяє викоренити всілякі зловживання. Саме це й не подобається тим силам, які зараз прагнуть скинути наш уряд.
Щоб зрозуміти значення того, що відбувається, звернімося до історії. З серпня минулого року в Криму було припинено обіг векселів. Саме тому, що вексельний обіг давав можливість несумлінним учасникам цих платежів наживатися на дисконті, який часом сягав до 80 відсотків! Міністерство фінансів отримало доручення розробити нову, не криміногенну систему взаємних розрахунків. І 14 вересня Рада міністрів Криму ухвалила постанову № 354 про введення в дію електронної системи розрахунків. Причинами для цього були, по-перше, сезонний характер наповнення бюджету, що є характерним для Криму, в більшій мірі, ніж для якогось іншого регіону країни — основні прибутки бюджету припадають на 3 і 4 квартали, хоч витрат більше в 1 і 2 кварталах. По- друге, ми домагалися максимальної прозорості грошового обігу, усунення можливих зловживань та фінансових порушень, чого було неможливо досягнути при вексельній системі.
— Людмило Леонтіївно, скажіть, будь ласка, чи проходила ваша система правову та професійну експертизу, чи були згодні на її впровадження вищестоящі органи в Києві?
— Ми розробили інструкцію і положення про систему електронних розрахунків, дали їх на експертизу до Мінфіну України і ДПАУ, котрі дали письмові висновки про законність і можливість застосування розробленої нами системи.
Наприклад, 8 грудня 1999 року заступник голови ДПАУ Копилов нам писав, цитую: «ДПАУ вважає за необхідне здійснювати погашення зобов’язань міністерства фінансів АРК перед суб’єктами підприємницької діяльності шляхом погашення зустрічних зобов’язань вказаних суб’єктів перед республіканським і місцевим бюджетом щодо сплати податків, зборів, штрафних санкцій та інших обов’язкових платежів відповідно до інструкції Міністерства фінансів». Після того як набрав чинності закон про бюджет на 2000р., і ДПАУ і Мінфін України на наш новий запит знову дозволили використати систему електронних платежів цього року. ДПАУ підтвердила це листом від 31 січня 2000 року, а міністр фінансів України — листом від 27 січня 2000 року. Тут прямо сказано, що існування системи спрямоване на розв’язання проблеми взаєморозрахунків, і «ми вважаємо за можливе і не заперечуємо використання такої системи в Криму».
Систему було схвалено колегією Мінфіну України для поширення її на Україні загалом. Але це було 1999 року, а 2000 року, коли провели скорочення всіх обласних бюджетів і залишили їм лише прибутковий податок, звичайно існування системи в інших регіонах стало малоефективним. Цим пояснюється її незначне поширення. Однак система електронних платежів буде використовуватися також у Севастополі та Одесі. Річ у тім, що всі обласні бюджети дотаційні, там вивільняється значно менше коштів за допомогою електронних розрахунків, що використовуються для виплати зарплатні та вирішення інших питань. Бюджети такого рівня, як і в нас, є ще лише в місті Києві. Та й то там їх менше — в їх розпорядженні залишили лише 2 податки, а в Криму залишається три податки — акциз, прибутковий податок і податок на прибуток — і зараховуються вони прямо до республіканського бюджету. Тому заміщення «живих» грошей в обороті дає можливість вивільнити їх для ліквідації боргів з пенсій, зарплатні, інших соціальних платежів.
— Наскільки широко розповсюдилася система в Криму, чи схвалюють її керівники підприємств, банки, самі підприємці?
— Сьогодні учасниками системи електронних розрахунків у Криму є 687 бюджетних установ і 1029 суб’єктів підприємницької діяльності. А також 30 підприємств із інших регіонів України. За нею працюють багато торговельних, комунальних, всі організації, котрі постачають енергію — «Крименерго», «Кримгаз», «Кримтеплокомуненерго», зв’язок — «Кримтелеком». Емісія зобов’язань за 8 місяців роботи становила 100 мільйонів гривень. Система дозволила нам заплатити 66 мільйонів гривень за енергоносії, що значно знизило проблему розрахунків за заробітною платнею в усіх установах.
— Хто ж торпедує систему, якi перешкоди і навіщо їй ставлять?
— За два останніх місяцi Кримська податкова адміністрація чотири рази припиняла дію системи, що значно загострює проблему неплатежів. Питання чотири рази розглядалося арбітражним судом, але ухвалу ще не прийнято, ведеться додаткове вивчення документації. А прокурор АРК звернувся до Центрального суду Сімферополя з позовом до Мінфіну, в якому зажадав скасувати нашу інструкцію про введення в дію системи електронних платежів. 25 травня суд задовольнив його позов, причому нас навіть не було сповіщено про засідання суду. У зв’язку з цим ДПА в АРК надіслала інспекціям на місцях листа, яким наказала припинити прийом залікових листів зі сплати податків підприємствами та організаціями за операції, здійснені в електронній формі.
Ми звернулися до Верховного суду Криму з касаційною скаргою, яку буде розглянуто 5 липня. Але оскільки ухвала суду не набрала чинності, голова ДПА відкликав свій лист, однак це вже створило масу проблем для учасників системи, які, відчувши нестабільність, бояться застосовувати електронні платежі, при яких заліки зі сплати податків від них може бути не прийнято, а це призведе до зростання пені та всіх можливих згідно із законом санкцій. Тепер вже прокуратура надіслала нам листа, в якому вимагає погодити положення інструкції з Кабінетом Міністрів України, і податкова адміністрація знову всіляко гальмує прийняття залікових листів сплати податків. Виходить, що в налагоджену систему платежів начебто вклинився якийсь вірус, який послідовно її розвалює. Ми ще не маємо досить прибутків від курортного комплексу, але витрачатися доводиться — на посівну і збирання врожаю, на відпускні та платню вчителям, на розрахунки за енергоносії. Це все загальмувалося, бо ці дії прокуратури та ДПА послідовно розвалюють фінансову систему зсередини. Це дуже загострило економічну ситуацію в АРК і може привести до вибуху. Тому я вважаю, що ті, хто це робить, повинні або запропонувати нам щось більш довершене, ніж електронні платежі (якщо вони це зможуть зробити!), або дати можливість існувати тому, що вже довело свою користь…
Суб’єкти підприємницької діяльності зараз звертаються до нас і в Раду міністрів з листами, в яких доводять переваги системи електронних платежів і прохають продовжити її дію й далі…
— Чим аргументує прокуратура свої дії, які причини своїх дій вона називає? — Ви знаєте, аргументи не висловлюються. Перший аргумент прокуратури полягав у тому, що ця система містить в собі операцію уступки вимог, яку заборонено Указом Президента № 167 від 1998 року. Ми звернулися до ДПАУ з проханням роз’яснити ситуацію, і вона дала нам відповідь, що тут має місце не уступка вимог, а продаж боргових зобов’язань. У нас є висновок заступника голови ДПАУ Копилова, що ця система дій щодо уступок вимог не містить…
— Які наслідки цих дій, як вони впливають на економіку Криму?
— Я розцінюю це як продовження тієї ж системи тиску на наш уряд з боку керівництва колишнього уряду, який вводив у обіг ліквідовані нами векселі. Прокуратура стала органом такого тиску. Насправді прокуратурою Криму проводиться робота з дестабілізації економічної ситуації в республіці. Дійсно питання відставки не закрите, ми перебуваємо в підвішеному стані і, природно, що працювати «спокійно та без ажіотажу» в такій ситуації неможливо. Вони домагаються того, щоб не дати нам поліпшити ситуацію в економіці, а потім знову поставити питання про відставку уряду. Ми чекаємо, що в липні знову будуть спроби знайти причину для відставки нашого уряду, і прокуратура зараз готує грунт саме для цього.
Так, утворюється досить чіткий ланцюжок: коли не вдалося розібратися зі мною та Орловським і назвати якимось чином наш уряд корумпованим, вони почали знищувати систему електронних платежів, що тепер може зруйнувати всю економіку Криму. Але інтерес до ОПСУ був і до цього.
Їх не влаштовує ця прозорість системи, якщо раніше цей вексель йшов своїм шляхом і ми не знали, що з ним відбувається, повертався він лише до кінця року, й ми бачили, що він перепродувався безліч разів із великими знижками. Розрив емісії векселів доходив до 20 мільйонів гривень, які цілий рік «блукали» невідомо де…
Йдуть численні скарги від платників податків, вони дезорієнтовані. Наприклад, прокуратура та податкова адміністрація намагаються саботувати прийняття залікових листів за податковими платежами «Крименерго», а це може призвести до колапсу всієї енергетичної системи. Або, наприклад, підприємство «Шкірвзуття», яке постачає багато своєї продукції в рахунок заробітної платні працівникам бюджетної сфери, зокрема взуття в дитячі будинки і подібне. Ось вони пишуть: «За період роботи в системі ОПС з’явилася можливість реалізації нашої продукції, зниження дебіторської заборгованості й проведення розрахунків із платежів. Це дало можливість нарощувати виробництво та збільшити зайнятість робочої сили…»
А сьогодні прийшов лист генерального директора Об’єднаної платіжної системи, в якому вона повідомляє, що й у них ситуація ускладнилася, почався тиск. Учора був конфлікт з податковою адміністрацією, вчора приходило КРУ. Вже постійно йде перевірка. Важко працювати в стані постійної перевірки. Але ми ж бачимо позитивні результати цієї системи, чому не можна перевіряти не постійно, а періодично, як і годиться? На мене також тиск аніскільки не поменшав. Перевіряються всі мої близькі й далекі родичі.
Конкретні збитки від цього тиску рахуватимуть самі підприємства, а я можу тільки сказати, що це негативно відбилося на фінансуванні бюджетних установ. Ми відчули зростання заборгованості виплати платні — торговельні підприємства відмовляються відпускати товар за магнітними картками, збільшилася заборгованість за виплатою матеріальної допомоги батькам з дітьми. По-третє, збільшилася заборгованість у системі енергоплатежів, що відразу ж відчули споживачі — збільшилася кількість вимкнень різних об’єктів, зросли борги, посилилися труднощі з придбанням палива. — А чи ви намагалися захистити себе й свій витвір, наприклад, звернутися до Генеральної прокуратури?
— До Генеральної прокуратури звернувся голова Ради міністрів АРК Сергій Володимирович Куніцин. Він надіслав запит щодо постанови, якою було припинено карну справу стосовно мене. Проте вже минуло три тижні, але ми її не отримали.
Я подаватиму позов до суду на прокуратуру Криму про захист честі та гідності, я вважаю, що моє затримання було незаконним, а порушення карної справи — необгрунтованим. Я гадаю, що вже суд надішле запит на цей документ з Генеральної прокуратури…
