— Що сталося, Леонтію Івановичу, чому вас так наполегливо відштовхують і від професійної праці педагога, і від політичної, як досвідченого дипломата і громадського діяча?
— У своєму житті я послуговуюся кращими набутками цивілізації. Ще древні римляни говорили про будь-які суспільні процеси і вплив на них людей: «Дивись, кому це вигідно». Дивлюся. Я є український державник, патріот і демократ. Чомусь саме ці риси і ця позиція не цінуються владними мужами держави. Їм, напевне, вигідно мати біля себе інших людей. Ще будучи Послом у Румунії, я звертався до уряду (Кучма тоді був прем'єр-міністром) з інформацією про те, що біля Констанци румуни могли б переробляти близько 20 млн. тонн близькосхідної нафти. Потрібні були лише допомога й розуміння України. Бо ця нафта дешевша від російської і змогла б нас позбавити енергетичної залежності від північно- східного сусіда. Кучма мене тоді послав до Йофе, який холодно відреагував на пропозицію. Саме тоді я й зрозумів, що вони не бажали незалежності від Росії. Після цього почалися всі проблеми, які тривають досі.
— Це на рівні дипломатії та державної політики. Але у вас є проблеми й на рівні громадської діяльності. Вас, засновника Руху, цей же Рух виключив зі своїх рядів. Як це сталося? І чому?
— Офіційно, нібито за підтримку на виборах Євгена Марчука. Але тут собака зарита глибше. Бо голова крайового проводу отаман Бурденюк, який мене виключав із Руху, сам ще весною заявляв в інтерв'ю обласним ґазетам, що підтримує Кучму. Мені достеменно відомо, що Кучма не висувається від Руху: ані удовенківського, ані костенківського. Підемо далі: Манчуленко, депутат, ініціатор розколу, сьогодні є членом костенківського Руху, а в Чернівцях також є членом проводу удовенківського Руху. Георгій Філіпчук, депутат, колишній голова облдержадміністрації на виборах до Верховної Ради взагалі працював проти членів Руху Володимира Клима, Леонтія Сандуляка, Василя Бурлаки. Він є одним з ідеологів розколу. Але додумався до цього не сам. Мав завдання від патрона. На сьогодні Філіпчук є членом проводу костенківського Руху, а аґітує за Кучму.
— Ви ж знаєте підводні течії цієї рухівської вакханалії. Які вони?
— У Рух були заслані люди для того, щоб його знищити. Поки був живий Чорновіл, цього їм не вдавалося. Після його смерті вони очолили керівні органи і цим самим поховали те, чого самі не створювали. Але й мали перед цим небезпеку: в Русі ще залишилися члени-фундатори організацій з 80-х років. У першу чергу треба було позбутися їх. Ось вони і виключили останніх творців Руху Сандуляка та Малиша.
— Чому саме до нашої обласної організації така пильна увага?
— Не тільки до нашої. Є ще й Тернопільська. Бо ідея Руху як вираження ментальності українських людей зародилася саме тут. І на цій території ми мали сильні позиції. Тому Кучма змушений був рахуватися з нами. Він призначав на керівні посади рухівців, бо вважав, що ці області не впливають на загальну політику держави. Знаючи це, до Руху прибивалися всілякі пройдисвіти. Вони виторговували посади і приходили до влади. У нас є приклад, коли Теофіл Бауер за ніч вступив до Руху, а сьогодні нібито призупинив членство в партії. Його з Руху ніхто не виключав. Він же активно аґітує за Кучму, а не за рухівця Удовенка. Київська влада боялася і боїться справжніх рухівців. Вона ставить на таких же, якою є сама, перевертнів.
— Але в народі говорять, що демократи винні в наших бідах?..
— Хіба секретар з ідеології КПУ Кравчук був демократом, а Кучма — секретар парткому, член ЦК КПРС. Чи той же Павло Лазаренко, секретар обкому. Вони всі були і є при владі. Самі визначайте тепер, хто з них більший, а хто менший демократ.
— На початку 90-х років Рух відмовився від влади, пославшись на те, що в нього немає підготовлених кадрів.
— Я каюсь від себе, від покійного Чорновола, від Левка Лук'яненка за те, що ми вважали, нібито нас у тюрмах і опозиції не навчили керувати державою, а тому треба, щоб на керівних посадах були фахівці. Але ці «фахівці» тільки використовували державу у власних цілях.
— Що тепер буде з Рухом?
— Рух — це не тiльки наш Філіпчук, Манчуленко чи Бурденюк. Вони нічого не творили. Вони його тільки використовували. Рух — це ментальність народу. А ментальність неможливо знищити. Таким, яким він був, він уже не відродиться. Залишиться добра пам'ять про романтику душевних поривів людей і справжніх героїв. Буде суд Божий над іудами рухівськими. А суспільство розвиватиметься далі. 26 серпня Чернівецька обласна організація Руху мала б відзначити 10-річчя свого народження. На жаль, ніхто в області навіть не згадав про цей день. Бо не було кому. Рух у своїх лавах не має жодного свого засновника.
