24 народних депутатів України із групи «За мир і стабільність» 17 вересня відвідали російську Держдуму та провели зустріч з її депутатами і головою Сергієм Наришкіним. Голова цієї депутатської групи Віталій Грушевський зазначив, що метою поїздки є «налагодження діалогу між парламентаріями двох країн», а один з гостей російської столиці Владислав Лук’янов заявив, що вони мали намір «поговорити про зниження рівня протистояння, про перехід до взаємовигідних комерційних операцій, про відновлення енергопостачання». Окрім згаданого Лук’янова, серед «миротворців», які завітали до парламенту країни-агресора, були народні депутати, які підтримували сепаратизм, ухвалювали «диктаторські закони» 16 січня, вели антиукраїнську риторику в залі Верховної Ради та в складі ПР і КПУ були опорою режиму Януковича. Серед них: Володимир Олійник, Олена Бондаренко, Таїсія Повалій, Олександр Присяжнюк, Олександр Голуб та інші.
Голова комітету Держдуми РФ у справах СНД Леонід Слуцький, звичайно, позитивно оцінив дану поїздку українських депутатів і зазначив, що вони «в надзвичайно непростих умовах, ризикуючи життям, відстоюють інтереси «Русского мира». Голова ж Верховної Ради Олександр Турчинов зазначив, що представники групи «За мир та стабільність» ніколи не голосують у ВРУ за «питання посилення обороноздатності держави». Він заявив: «Ми не маємо права блокувати виїзд і заїзд народних депутатів, але я вважаю, що такий вояж є неповагою до власної країни і зрадницькою позицією».
Коментують експерти «Дня»:
«ЦЕ ЗРАДНИКИ УКРАЇНИ, ЯКИХ РОСІЯ РОЗГЛЯДАЄ ЯК ПОЛІТКРИЛА ТЕРОРИСТІВ»
Тарас БЕРЕЗОВЕЦЬ, політтехнолог, директор компанії Berta Communications:
— Я уважно стежу за цією депутатською групою з моменту її створення в липні місяці. Ми розуміємо, що спонсором її появи була «сім’я», а саме Курченко та Арбузов. Вони фінансували групу «За мир та стабільність» через пана Віталія Грушевського, який був її неформальним куратором. Але на сьогоднішній день Грушевський усунений від її керівництва, підтвердженням чого є його невключення до складу групи, яка відвідала Державну думу. Це також свідчення того, що Кремль на сьогоднішній день безпосередньо перейняв керівництво цією «групою зрадників». Треба розуміти, що це агенти Москви — дехто з яких прямо завербований, деякі — ні, але всі вони однозначно розуміють, що і для кого роблять.
Сьогоднішнє завдання цієї групи — самопрезентація себе. Грубо кажучи, це можливий «уряд Новоросії», якому явно не вистачає Олега Царьова, адже всі інші — терористи, алкоголіки та наркомани. Є бойовики, а є люди, які мають бути очевидними представниками цього «русского мира». Вони представляли себе на випадок окупації і хочуть стати лідерами цього руху. Це не має жодного стосунку до виборчої кампанії, тому що у них немає шансів пройти до Верховної Ради. Хоча вони й розраховують знайти фінансування на виборах, Москву в цьому плані сильно вони не цікавлять. І те, що Слуцький заявив, що ці депутати обстоюють інтереси «русского мира», підтверджує, що вони є зрадниками і їх розглядають як політичне крило терористів.
Щодо заяви Грушевського про можливі переговори з приводу повернення до України Януковича, Клименка та Арбузова: Янукович був «запасним бронепоїздом», який розглядався як можливий президент окупованої території України. Але зараз це швидше особиста ініціатива групи, яка не буде підтримана Росією, і Янукович, природно, не повернеться.
Українські правоохоронці зможуть розслідувати діяльність депутатів групи «За мир та стабільність», коли її члени втратять статус і депутатський мандат. А це станеться або після виборів до ВРУ, або після подання Генпрокураторою клопотання про на зняття з них недоторканності, як це було у випадку з Олегом Царьовим. Враховуючи одіозність цих персонажів, все це легко можна зробити, набравши необхідну кількість голосів у парламенті. Однак цим має зайнятися яка-небудь політична сила. Громадськість свою думку висловила — тепер справа за політиками, які повинні запустити цю процедуру.
«ЦЕ ВИГЛЯДАЄ ЯК КОНТАКТ МІЖ КРАЇНОЮ-МЕТРОПОЛІЄЮ ТА ДЕРЖАВОЮ, ЯКУ НАМАГАЮТЬСЯ ПЕРЕТВОРИТИ НА КОЛОНІЮ»
Роман ДОБРОХОТОВ, голова демократичного руху «Мы», Росія:
— У нинішньому контексті цей приїзд розглядається не просто як дипломатичний візит. У будь-якій іншій ситуації спілкування депутатів виглядає як нормальна практика обміну досвідом, налагодження стосунків. Проте зараз це виглядає як контакт між країною-метрополією та сусідньою державою, яку вона намагається перетворити на свою колонію. Ми знаємо, що ці спроби протягом багатьох років були досить успішними. Партії (які приходили до влади в Україні. — Ред.) були маріонетковими й відстоювали інтереси Москви. Тому ні для кого не секрет, що дві українські революції: 2004 року і цьогорічна були протестами проти Москви та її ставлеників.
Реакція української громадськості на такі візити, особливо під час війни, вкрай негативна. Скоро в Україні будуть нові вибори, й українці отримають чудовий шанс обрати тих депутатів, яких вони хочуть. У Росії давно немає такої можливості. В українського виборця є можливість: позбутися прокремлівських депутатів у Раді, не вдаючись до сили та агресії. Тому коли з’являються відеозаписи з фізичним нападом на депутатів — це погана картинка. Російська пропаганда починає її відразу ж тиражувати, це бачать і європейські колеги.
Таким депутатам треба дати тверезу оцінку, а українцям знайти в собі сили уникнути проявів насильства щодо таких людей — просто виявити свою волю на голосуванні.
