Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Регіонали продовжать «скандал»

Семен НОВОПРУДСЬКИЙ: «Якщо б я жив в Україні, ніколи не ухвалював би подібного закону про мовну політику»
29 травня, 2012 - 00:00

Лідери церков закликають депутатів не розглядати мовного законопроекту. Але для владних обранців це не указ. Автор скандального законопроекту, постійний захисник «великого и могучего» в Україні Колесніченко каже, що закон буде ухвалено на найближчому засіданні Ради. Ну, й у руслі російської шовіністичної пропаганди називає своїх опонентів у парламенті «угрупованням націонал-фашистів українського забарвлення», які бажають українізувати країну. Як називають самого Колесніченка, напевно, не варто нагадувати, хоча для паритету — не інакше як представник п’ятої колони Росії. Чи виграє від такої допомоги партія влади?

«Мовне питання, яке зараз порушили, є безглуздим, — вважає громадський діяч, правник Олексій Толкачов. — Партія регіонів намагається підвищити свій рейтинг за рахунок того, що вони начебто виконали передвиборчі обіцянки. Але вийде навпаки. ПР тільки втратить підтримку. Бо мовне питання розколює українське суспільство. Виборець сумнівається в щирості ПР, яка проводить незважену політику».

От у чому регіонали найкращі, то це в організації скандалів. Відео бійки в Раді побачив світ. Це не кажучи про Інтернет. Телеканал Russia Today взагалі порівняв наш парламент з ірландським пабом. «Український парламент був схожий на ірландський паб — між опозиційними і пропрезидентськими депутатами розв’язалася бійка», — йдеться в коментарі каналу.

Можливо, для росіян це шоу. Але тільки не для нас. У нас ними вже ситі, хочеться реальних змін. «Ситуація із законом про мови не потребує коментарів. Вона є неприйнятною — це зрозуміло кожному, — каже філософ Андрій Баумейстер. — Якщо наступний обраний парламент буде таким же, як цей, Україні не уникнути чергових скандалів. Однак, на мою думку, має відбуватися якесь паралельне життя: життя суспільства, громадські рухи. Чекати змін на політичному рівні найближчим часом не доводиться».

А от деякі росіяни не проти побачити шоу в своєму парламенті. «Я не відмовився б, якби щось подібне було й у нашій Думі. А то надто вже там усе сумно, — пише у своєму блозі на «Эхо Москвы» оглядач Антон Орєхъ. — ...Якщо людина нормальна, то, живучи в Україні, вона намагатиметься вивчити українську мову. Якщо людина нормальна, то, живучи поруч із тисячами російськомовних, вона намагатиметься вивчити заодно і російську. Хіба погано, врешті-решт, знати ще одну мову? А схід і захід України — це частини однієї країни, яку люблять і там, і там».

«Якби я жив в Україні, ніколи не ухвалював би подібного закону, — коментує відповідальний секретар газети «Московские новости» Семен Новопрудський. — На законодавчому рівні є офіційно затверджена мова, і не слід обмежувати території її вжитку. Мова в тих умовах, в яких існує Україна, — мало не головний державотворчий фактор. Якби така ситуація склалася за президентства Ющенка, резонанс був би куди більший. Ситуацію в Україні активно обговорювали, коли до влади прийшов Янукович: чекали на принципові зміни української політики щодо Росії. Зараз наші політики фактично не коментують української ситуації. Звісно, у нас пишуть про цей законопроект, але російські політичні сили не висловлюються «за» чи «проти». Події в нашій країні складаються таким чином, що влада та опозиція змушені перейматися проблемами, що існують усередині держави».

Якщо в Україні заговорили про мову, це означає, що скоро вибори. Це розуміє дедалі більше громадян. Особливо з подачі Партії регіонів. Наразі вони намагаються впритул наблизитися до своєї улюбленої теми та ухвалити закон, який фактично запроваджує в окремих областях другу державну — російську. Невже представники влади сподіваються компенсувати таким чином відсутність обіцяної модернізації країни?

Іван КАПСАМУН, «День»
Газета: 
Рубрика: