Більше того, лише 1035 (89%) із запрошених на засідання двох тисяч керівників підприємств згодилися підписати зобов’язання щодо погашення бюджетної заборгованості. Очевидно, ще менше з них щиро збирається виконувати свої обіцянки. А це тільки невелика частка із 105 тисяч підприємств-боржників бюджету. Можна зрозуміти не задоволеного результатом прем’єр-міністра Валерія Пустовойтенка. Зібрати трохи більше ніж мільйон гривень до Пенсійного фонду, тобто по 500 гривень із кожного присутнього на засіданні, — це ж рекетирам на сміх. «Фахівці» в цій справі здатні багато більше одержати й від однієї жертви. Тільки уявіть, наскільки результативно пройшли б засідання Кабінету Міністрів, якби цю справу довірили професіоналам!
Однак, давати спокій боржникам бюджету уряд ближчим часом не збирається. На думку керівників Державної податкової адміністрації та Міністерства фінансів, продемонстрований непересічний спосіб спілкування з боржниками є лише початком діалогу щодо сплати податків між виконавчою владою та суб’єктами господарювання. Інтуїція дозволяє припустити, що чим менше часу залишатиметься до президентських виборів, тим більш жвавим і захоплюючим робитиметься цей «діалог». Останні виступи прем’єр-міністра та членів Кабінету Міністрів дають зрозуміти, що аргументи уряду в цій дискусії будуть здебільшого адміністративно-каральними. Нічого принципово нового виконавча влада тут не демонструє. Адже за 6 місяців 1998 року 21,2% від загальної суми бюджетних надходжень податкові органи додатково нарахували в результаті різного роду каральних санкцій. Тобто вже сьогодні майже четверта частина бюджету — це примусові стягнення. Дещо свіжим є хіба що бажання голови уряду провести широкомасштабні звільнення з посад не досить старанних в збиранні податків керівників. У короткому спічі на Рівненщині Валерій Пустовойтенко вже пообіцяв звільнити щонайменше 50 чоловік — відомо, що готується звільнення 19 голів райдержадміністрацій.
Реально звільнити керівників підприємств уряду буде досить важко. Більшість з неплатників є головами акціонерних товариств і не підпорядковуються урядові. Боротися з ними Валерій Пустовойтенко обіцяє шляхом реприватизації АО. Поряд із очікуваними кадровими жертвами іншим магістральним напрямом роботи уряду обіцяє стати полювання за схемами приховування прибутків підприємствами. Бюджет, за скромними підрахунками уряду, втрачає майже 7 млрд.грн. щорічно від застосування схем ухиляння від оподаткування за допомогою переуступки вимог боргу, застосування векселів та короткострокових кредитів. Відомо, що частина з 6 млрд. грн. заборгованості з виплати зарплат також з’явилася внаслідок приховування прибутків. Повернути ці гроші практично неможливо, позаяк творці розрахункових схем, як правило, поважають Карний кодекс.
Проте Державна податкова адміністрація вже підготувала аналіз схем ухиляння від обов’язкових платежів до бюджету в електроенергетиці, газовій, вугільній, фінансово-кредитній та деяких інших галузях. Перший заступник голови ДПА Федір Ярошенко нещодавно в розмові зазначив, що на основі цих звітів готується низка проектів указів Президента, які мають утруднити діяльність вітчизняних фінансових талантів. Якщо справді Президент підпише ці небанальні укази, то можна сміливо прогнозувати «дев’ятий вал» громадської та політичної активності підприємців на ниві захисту власних прав. Хоча напередодні виборів підприємці мають шанс умовити Президента не порушувати налагоджену роботу.
Без сумніву ніхто не проти рішучого бажання уряду зібрати податки. Пенсійний фонд зміг би сплатити пенсіонерам 1,8 млрд. грн. боргів, якби йому самому підприємства-боржники віддали 3млрд.грн. І навряд чи хтось вважає нормальним стан, коли фактичні надходження до бюджету складають 81,7% від передбачених, а недоїмка по платежах до державного бюджету четверту його частину. Та коли кожне друге підприємство в країні порушує податкове законодавство, то важко повірити, що причина тільки у відсутності сумління у їх керівників. Тимчасом як уряд намагається переконати, що варто «притиснути» неплатників, і бюджет із пустого зробиться повним, більш реальною видається перспектива остаточного завмирання ділової активності після погашення останніх боргів.
Щоправда, готуються і деякі послаблення. Буде підписанно указ Президента про зміни в системі оподаткування, яким із 1.01.99 скасується податок до Чорнобильського фонду і на 1 % зменшиться відрахування на соціальне страхування. У результаті очікується 2 млрд. грн. щорічного звільнення коштів підприємств, які не треба буде сплачувати з фонду заробітної плати. Треба помітити що ці податки, як правило, хронологічно не сплачуються. Однак ці послаблення ідуть разом зі зміною в механізмі сплати ПДВ уже з 1 жовтня 1998, які можуть сподобатися далеко не всім. Тому доля указу в Верховній Раді може виявитися нелегкою. І потім, послаблення обіцяють лише з Нового року, а податків вимагають уже зараз.
