Реорганізація головного російського монополіста у справі продажу озброєнь та військової техніки - держкомпанії "Росвооружение" - є справою, що в перспективі може вплинути на інтереси України й на долю аналогічної української компанії "Укрспецекспорт".
Увільнення з посади шефа "Росвооружения" Олександра Котьолкіна стало необхідним і вимушеним доповненням до рішення, на яке минулого тижня зважився Борис Єльцин. Він підписав указ про реорганізацію компанії, яка під керівництвом Котьолкіна вивела Росію на друге місце у світі серед експортерів зброї, поступившись тільки США. Минулого року Росія вторгувала на зброї 5 мільярдів доларів, проте зовнішній успіх лише активізував внутрішню боротьбу в країні за право бути причетним до прибуткового бізнесу. Відтепер, окрім "Росвооружения", військово-технічним співробітництвом від імені Росії будуть займатись ще дві новостворювані компанії: "Російські технології", які будуть налагоджувати контакти з покупцями у сфері науково-дослідних та конструкторських робіт в оборонній галузі, та компанія "Промекспорт", яка торгуватиме раніш накопиченими запасами зброї та військової техніки. "Настав час для більш вузької спеціалізації", - пояснили в Москві необхідність появи президентських указів та утворення нових компаній.
Відтепер Україні, а точніше фірмі "Укрспецекспорт" доведеться мати справу і з новими компаніями, що представляють інтереси Росії в різних проявах збройового бізнесу. Якщо Москві й удасться запобігти внутрішній конкуренції між своїми фірмами, то в боротьбі проти зовнішніх конкурентів "Росвооружение", "Промекспорт" та "Російські технології" виступатимуть єдиним фронтом. І в першу чергу цей тиск відчують країни, що представляють на ринку продукцію, що схожа або аналогічна виробам російського ВПК. Насамперед це стосуватиметься України, яка за останній рік також значно збільшила обсяги продажу зброї, увійшла в десятку провідних країн-експортерів прибуткового товару.
У лютому перший заступник директора кампанії "Росвооружение" Михайло Тімкін заявив, що на ринках зброї Росія ставиться до інших держав СНД так само, як і до своїх західних опонентів. А отже, вона може призупинити постачання власних комплектуючих до військової техніки та озброєнь у країни СНД, якщо поведінка цих держав на ринках зброї буде шкодити політичним та економічним інтересам Москви. Бо й так уже, за словами Тімкіна, вони продають ту ж саму зброю, що й Росія, проте в два-три рази дешевше, а отже - лише "псують ринок".
З усіх країн СНД тільки Україна опинилась перед загрозою зриву українсько-пакистанського контракту вартістю у 650 мільйонів доларів. Київ був вимушений терміново шукати заміну російським комплектуючим до танків, обіцяних Ісламабадові. Адже зрив такого потужного контракту надовго, якщо не назавжди, підірве довіру до України як до справді серйозного продавця зброї, здатного дотримуватися своїх обіцянок.
У березні керівник "Укрспецекспорту" поїхав до Москви, де підписав договір про співробітництво з "Росвооружением". Узгоджено цінову політику та питання вивезення продукції, які Україна та Росія виготовляють у кооперації, на ринки третіх країн. Москва підтверджує рівні з нею права Києва щодо реалізації озброєнь на світовому ринку. Проте після підписання цієї угоди, також у березні, після міжнародної виставки озброєнь в Абу-Дабі "Айдекс-97" міністр оборони України Олександр Кузьмук заявив: "Я не можу сказати, що мене задовольнило спілкування з російською делегацією". У квітні, на міжнародній виставці озброєнь в Латинській Америці LAD-97, представники "Росвооружения", скориставшись відсутністю представників України, розповсюдили рекламну брошуру "Експорт російської зброї", в якій було розкритиковано політику України в галузі торгівлі військовою технікою.
Урешті-решт, у серпні генеральний директор "Укрспецекспорту" Андрій Кукін в інтерв'ю агентству УНІАН повідомляє, що стосунки з "Росвооружением" є добрими й робочими. Проте "зв'язки торкаються виробничих аспектів, а не експортної діяльності". Тут, як кажуть, кожен за себе.
Однак до боротьби за прибутки можуть долучитися й банкіри з Росії. Так, донедавна безпосередньо для фінансового обслуговування контрактів, укладених "Росвооружением" було акредитовано її російських банкірів. Усі вони ревниво опікали кожну оборудку "Росвооружения", адже навіть обслуговування одного-двох контрактів може сформувати якісно інше силове співвідношення між банками. Несподіване увільнення Олександра Котьолкіна з посади, серед іншого, якраз і пояснюють невдоволенням певних фінансових кіл, що мають своїх лобістів в уряді, небажанням екс-шефа "Росвооружения" розширювати коло акредитованих до співпраці з кампанією банків. Його наступник, Євгеній Ананьєв, уже заявив, що від "Росвооружения" вибір банків більше не залежить: "З ким нам скажуть вести справи, з тим і будемо". Проте це зовсім не означає, що конкуренція між банкірами зникне. Навпаки. Можна припустити, що на першому етапі триватиме розподіл сфер впливу між банками, які, окрім старого клієнта - "Росвооружения", будуть опікуватись інтересами і нових компаній - "Промекспорту" та "Російських технологій". У перспективі стосунки між фінансовими колами навколо прибуткових збройових оборудок знову ускладняться. І якщо система експорту зброї в Росії знову не зазнає змін, то боротьба фінансистів може вийти за межі Росії. Уже нині, попри офіційне представництво тих чи тих російських банків в Україні, особисті знайомства в банкових колах часом спрацьовують набагато ефективніше і швидше дають потрібний результат. "Укрспецекспорт", здається, має поволі готуватися до того, аби не повторити долю "Росвооружения", яке фактично вже розпрощалося зі своїми монопольними правами на торгівлю в цій прибутковій сфері. Бо занадто часто російський досвід якимось чином через рік-два знаходить своє продовження в Україні.
