Російська група «НРБ» прийшла на український ринок усього кілька років тому. Її ядром є московський Національний резервний банк, що входить до двадцятки найбільших банків Росії. Свою діяльність в Україні група почала зі створення «Банку НРБ-Україна», чисті активи якого становлять майже 320 млн. грн. Крім того, комерційний банк займається і меценатською діяльністю, є спонсором різних культурологічних проектiв. Зокрема, вже не перший рік виділяє грошові премії для переможців міжнародних фотоконкурсів газети «День». Підсумки нинішнього, V фотоконкурсу, на якому будуть вручені суперпризи від «НРБ-Україна», ми оголосимо завтра, 19 вересня.
Про досягнення банку, його плани на майбутнє розповідає голова правління «Банку НРБ-Україна» Віталій МИГАШКО.
— Ваш банк перші два роки після створення досить активно розвивався. Чи здатна команда банку й надалі забезпечити високий темп розвитку і в якому напрямі він ітиме?
— Природно, концепцію, стратегію розвитку банку визначають акціонери. Але в кожного із нас, як я насмілюся вважати, генетично закладене почуття, що я не тільки можу це зробити, але можу зробити навіть краще. Це наші амбіції виключно у позитивному розумінні цього слова. А те, що у команді банку фахівці з амбіціями, це безумовно. Особливо це важливо для менеджерів центрів прибутковості. Ось тут і завдання керівництва банку і моє у тому числі — створити їм необхідні умови для досягнення головної мети — збільшення прибутковості й одночасно, якщо і не повністю виключити властиві банківській справі ризики, то принаймні мінімізувати їх. При цьому важливо підкреслити, що мінімізація ризиків досягається, зокрема, і вибором організаційної структури банку, прозорістю усіх його операцій, відпрацьованими процедурами і чітким контролем.
Важливими з цього погляду є розробка та впровадження системи управлінської інформації, яка дозволяє здійснювати названі функції і бачити якість роботи кожного підрозділу, кожного фахівця, ефективність пропонованих банківських послуг, продуктів та інструментів. Можливо, це жорстко, але кожен фахівець у банку бачить (а якщо не бачить, то йому підкажуть), де він не зовсім допрацьовує, що він має зробити для досягнення заданого результату.
— Ви кажете про результати, а які вони?
— В Україні активно формується група компаній, які, хоч і мають різні назви, проте належать до групи НРБ. Це будівельний і туристичний бізнес, який здебільшого концентрується у регіонах Криму та Києва, це страховий бізнес, зокрема компанія Європейський страховий альянс, Кредитний союз НРБ. Уже найближчим часом планується створення лізингової компанії і пенсійного фонду. Тому основне наше завдання як банку — дати їм необхідний рівень сервісу з мінімізацією можливих ризиків. Та це зовсім не означає, що ми не працюємо й з іншими клієнтами. Зовсім навпаки, кожен клієнт для нас — VIP-клієнт, до кожного індивідуальний підхід.
Формування своєї клієнтської бази, вирощування свого клієнта, який залишиться з нами надовго. Цей другий напрямок досягнення результату.
Третє — це примноження капіталу акціонерів із мінімальними ризиками, які властиві банківському бізнесу.
Якщо ми, менеджмент банку, забезпечуємо три перші складові, то й фінансовий результат отримаємо позитивний.
Саме таку постановку завдання та його виконання було підтверджено позитивним висновком аудиторської компанії «КПМГ Аудит» за результатами нашої діяльності у 2002 році.
Таким чином, отримані позитивні результати, довіра клієнтів і банківської системи до нас дозволили продовжити позитивну динаміку розвитку банку і в 2003 році. Зокрема, за сім місяців цього року кредитний портфель на прямого позичальника виріс на 8% і перевищив 200 млн. грн., виросли депозити юридичних і фізичних осіб, розширяється перелік пропонованих послуг, фіксується невеликий, але стабільний прибуток.
Так, ми за новою методикою НБУ ще не входимо до групи великих банків, проте динаміка нашого розвитку збільшення, що має вiдбутися протягом найближчого часу в три із лишком рази до майже 60 млн. євро статутного капіталу, дають нам усі підстави сподіватися ще вище піднятися у банківському рейтингу. В зв’язку з цим хотілося б особливо підкреслити, що велика заслуга у досягненні позитивного результату належить НРБ (РФ). Їхня фінансова допомога дозволяє нам почуватися впевнено.
— Яку специфіку в роботі банку ви хотіли б відзначити?
— По-перше, це чітке розуміння того, що ми робимо і робимо, насмілюся вас запевнити, якісно. Саме тому Міністерство фінансів України визначило нас як додаткового платіжного агента з так званих газпромовок. До речі, фізичне їх зберігання виконує саме наш банк. По-друге, довіра клієнтів дозволила нам зареєструвати випуск корпоративних боргових зобов’язань на суму понад 170 млн. грн. (найбільший випуск в Україні) і до того ж із терміном погашення 10 років! Готуються до випуску і боргові зобов’язання банку на суму 5,88 млн. грн., розгортається робота реєстратора групи НРБ, є й інші перспективні напрацювання.
Таким чином, сьогодні банк готовий надати практично увесь спектр послуг, який необхідний клієнту.
— Група НРБ — піонер у роботі з українськими цінними паперами. Наскільки вигідний для банку цей вид діяльності?
— Ми були першими, хто почав працювати на ринках СНД і на міжнародних ринках з українськими зовнішніми облігаціями. Нам тоді говорили, що з Україною ось- ось щось станеться, а ми цього просто не розуміємо (ціна ризиків, під якими ми підписалися, сягала $800 млн.). Ніхто не вірив, що Україні вдасться зупинити гіперінфляцію. Але в групі НРБ у це повірили і сьогодні вважаємо цей цінний папір одним із найвдаліших виходів України на міжнародний ринок позик. У 1995—1996 роках він періодично опускався у вартості до 20—30 відсотків від номіналу, а сьогодні коштує від 105 і більше відсотків. Рідкісний випадок. Це свідчить про зростання довіри до України. Ті ж папери, які сьогодні ходять на внутрішньому ринку, абсолютно нецікаві. Я би не назвав жодної причини, яка б вказувала на те, що їх можна купувати. Це собі на збиток. Не керуючись іншими, неекономічними інтересами, жоден банк цей папір собі у портфель не купуватиме. На ринку сьогодні вистачає інших інструментів, що дозволяють отримувати доходність від 10 до 15 відсотків. А за внутрішніми держпаперами сьогодні можна отримати від 7 до 9 відсотків, і вони, повторюся, явно нецікаві. Їх покупка може диктуватися тільки якимись політичними причинами. Щоправда, бувають винятки…
— Крім інвестицій у цінні папери, група НРБ виступає інвестором і в інших проектах в Україні. У зв’язку з цим два запитання: як ви оцінюєте інвестиційний клімат в Україні та як просуваються ваші інвестиційні проекти, зокрема у Криму?
— Наша оцінка інвестиційного клімату в цілому — «недостатньо привабливий». Водночас оцінка власних досягнень у цій сфері — «досить вдало», оскільки ми пристосувалися і розуміємо, що і як слід робити. Ілюстрацією до цього можуть слугувати проекти групи у Криму. Протягом останніх кількох років зусиллями НРБ там реконструювали, а по суті побудували заново рекреаційний комплекс — пансіонат «Море». Це новий чотиризірковий комплекс, що відповідає найвищим європейським вимогам. Загальновизнано, що рівних йому сьогодні у Криму немає. Щоправда, ефективність вкладень у рекреаційну базу Криму зумовлена сезонністю. Це довгострокові (10—12 років) інвестиції. І в групі НРБ навіть існує вислів: ці інвестиції — для душі. Тому що кожен має дитячі та юнацькі спогади про цей райський край. Тому сюди ми вкладаємо гроші без жорсткого розрахунку термінів їхнього повернення (скептики кажуть, що це безумство). Але ми все ж хочемо довести, що цілорічний сезон тут можливий. Паралельно тут же (на орендованій на 49 років ділянці в 10 га) минулого року розпочате будівництво найбільшого аквапарку, рівного якому в Україні немає. А в жовтні там же починаємо будівництво п’ятизіркового готелю «Мигдалевий гай» із величезним конференц-залом, концертним і кінозалами, ресторанами й іншими розважальними закладами. Обсяг інвестиції — не менше $30 млн.
— Яка стратегія розвитку банку на найближчу перспективу?
— Частково я вже відповів на ваше запитання. Разом із тим, можна доповнити, що важливим елементом нашої стратегії є SWOT-аналіз, з огляду на який банк і вибудовує свою діяльність. При цьому чітке розуміння всіх сильних і слабких сторін, можливостей і потенційних загроз, які властиві зростаючому банку, побудова своєї позиції у цьому секторі та постійний контроль за ризиками дозволяють нам розумно консервативно інтегруватися в українську економіку.
ДОВІДКА «Дня»
МИГАШКО Віталій Олексійович, 54 роки, уродженець Києва. Дружина Тетяна — викладач Національного університету культури. Дочка Анна — студентка Національного університету ім. Т. Шевченка. Закінчив Київський державний університет і Київський інститут народного господарства. Володіє англійською, французькою і трохи арабською (чотири роки пропрацював у Єгипті та Південному Йемені). Стажувався у центральних і комерційних банках США, Великої Британії, Франції, Австрії. З 1992 по 1997 рік у Національному банку України, остання посада — начальник управління ринку капіталів і бірж. Брав участь у розробці ідеології функціонування ринку державних боргових зобов’язань. З 1997 по 2001 рік — казначей, заступник голови правління, перший заступник голови правління ING Банк України, у березні 2001 запрошений на посаду голови правління «Банку НРБ-Україна».
