Українське суспільство все ще відкрите для проросійської агітації та пропаганди. Саме це засвідчив нещодавній візит неоднозначного російського політика Володимира Жириновського. На своїй сторінці у «Facebook» народний депутат від партії «УДАР» Ірина Геращенко прокоментувала цю подію так: «За рівнем зустрічей і висвітлення у ЗМІ візит Жириновського в Київ тягне майже на державний. Хіба що Президент з ним не провів тет-а-тет... А так і спікер зустрівся, і центральні канали не пошкодували часу на головного ньюсмейкера дня». Водночас народна обраниця зауважила, що прийом такого рівня для українця-русофоба у російській столиці був би неможливим, так само, як і висвітлення цієї події у центральних кремлівських ЗМІ. Варто зазначити, що Жириновський став одним із гостей політичного ток-шоу «Свобода слова» на ICTV. «Санкціоноване приниження країни в РФ неможливе, а в нас — чому б ні», — підсумувала Геращенко.
Незважаючи на критику опозиціонерки, єдиний акт демонстрації незгоди стався підчас брифінгу російського урядовця. Жінка жбурнула у чиновника тушеною капустою, висловлюючи таким чином протест попереднім висловлюванням Жириновського щодо України.
Нагадаємо, голова Ліберально-демократичної партії Росії Володимир Жириновський відвідав Київ у понеділок. Як він повідомив ЗМІ, метою поїздки стало зміцнення взаємин між Москвою та Києвом та бажання упередити українців від «загравань із Заходом». Також він закликав відмовитись від очікувань пов’язаних із зниженням ціни на газ та порадив Україні перейти на московський час, а російську мову зробити другою державною.
Опісля, в.о. директора Департаменту інформаційної політики МЗС Євген Перебийніс зауважив на брифінгу, що висловлювання озвучені Жириновським у Києві не сприяють розвитку українсько-російських дружніх відносин, передає УКРІНФОРМ.
Олексій ТОЛКАЧОВ, президент Європейської Асоціації Українців та голова Громадського комітету національної безпеки України:
— Перебуваючи під достатньо потужним тиском з боку Москви щодо вступу України до Митного Союзу, офіційний Київ намагається усіляко задобрити нашого східного сусіда. Однак, вовків задобрити не можна — хіба що пробудити апетит. Однак, якщо не відстоювати зону свого комфорту та межі, за якими починається посягання на власні честь та гідність, довго ми не протягнемо.
Поведінка українців у багатьох моментах є яскравим проявом нелюбові та неповаги до себе. Звісно, ми повинні бути толерантними, гостинними, але цілуватися з людиною, яка відкрито зневажає нас й плює в обличчя — це принизливо для нас самих. Це обумовлено глибоко ментальними проблемами, які спостерігаються в українців вже багато сотень років поспіль: неповага та нелюбов до себе, принесення себе в жертву. З цим треба боротися на рівні колективного ментального підсвідомого.
Панацеєю для українського народу могло б стати звільнення від комплексу меншовартості та жертовності. Утвердження самопізнання, самоусвідомлення та, перш за все, усвідомленої любові до себе (не егоїзму) й, як наслідок, усвідомленої любові до ближнього. Українцям як нації потрібно, перш за все, навчитися любити себе. Зрозуміти хто ми є, яка наша історія, звідки вона бере свої витоки та куди йде наш історичний шлях. Сформулювати власну національну мрію. Тоді такі речі, як ми зараз обговорюємо, стануть неможливими.
У цьому контексті пригадується відповідь президента Грузії Михаїла Саакашвілі на запитання про те, як його країні вдалося так швидко провести реформи й досягти певного успіху. Він сказав, що грузини — це дуже малий, але гордий народ. Жити у неефективній та ганебній державі було нижче їхньої гідності. Це і є прояв любові. Ми ж не тільки дозволяємо собі жити у такій державі, а ще й терпимо приниження.
Такий стан речей призводить до того, що ми маємо абсолютно несвідомі ЗМІ, таких же політиків, громадських діячів, котрі не мають ані цінностей, ані світоглядних орієнтирів. Журналісти вже не акули пера, а шакали, які можуть накинутися на будь-яку падаль, аби видати сенсацію. Колективні ментальні проблеми проявляються у кожній верстві населення та кожній професії. Після ажіотажу довкола Жириновського засвітити своє обличчя поряд із ним захоче чимало людей. Байдуже, що це є приниження для народу та себе персонально, але це — можливість потрапити на екран. Несвідома людина не здатна мислити глобальними речами, вона думає приземлено і шукає миттєвої вигоди.
Колись я мріяв, що можна буде просто заборонити в’їзд до країни таким одіозним постатям як Жириновський. Але потім зрозумів, що будь-які законодавчі обмеження, цензура на телебаченні, нічого не змінять, якщо у самих людей не виробиться імунітет до таких речей. Коли суспільство буде на такому рівні, щоб самостійно і свідомо відкидати весь непотріб з інформаційного, політичного простору, тоді будуть можливі якісні зміни. Допоки таких змін у суспільній свідомості не відбувається, ані заборони, ані ноти протести не будуть ефективними.
