Поки телеканали зволікають, радіо — зокрема, «Свобода» — продовжує залучати українських політиків у диспути на злободенні теми. Черговими учасниками «радіодуелі» в прямому ефірі стали лідер блоку «Наша Україна» Віктор Ющенко та лідер КПУ Петро Симоненко. Однак, на цей раз, всі критики, що перебували, мабуть, ще під враженням від яскравої та резонансної дискусії Юлії Тимошенко та Віктора Медведчука, погодилися, що шоу не вийшло. І річ навіть не в тому, що Ющенкові та Симоненкові немає чого ділити, — дуже вже ж різні електоральні поля «обробляють» очолювані ними політичні сили. Просто Петро Миколайович був дуже виразним, а також у міру критичним і демократичним. З Віктором Андрійовичем же наполегливе прохання організаторів зустрічі «говорити дуже чітко» (він у перших же, як кажуть, рядках своєї відповіді зізнався, що від нього цього «вимагали») зіграло злий жарт: намагаючись бути максимально зрозумілим, колишній прем’єр висловлювався ще мудріше, аніж звичайно.
На відміну від економіки, яка, як зазначив у ході бесіди В.Ющенко, «дуже проста наука», політична риторика для нього, на що вже неодноразово вказували спостерігачі, є набагато складнiшою. Однак і тут «причиново-наслідкові зв’язки», думається, наявні: важко знайти чорного кота в темній кімнаті, особливо, якщо його там немає, — важко сперечатися з чужими поглядами, та ще досить чітко сформульованими, якщо власна ідеологічна концепція вельми розмита. Іншими словами, такий опонент, як Віктор Андрійович, — безперечно, шанс для будь-якого комуніста, який поважає себе. Проте, публікуючи фрагменти розшифровки даної дискусії, «День» пропонує своїм читачам самим зробити відповідні висновки.
Ми ж, виходячи з усього почутого, візьмемо на себе сміливість дати учасникам передвиборних перегонів власний рецепт: не витрачайте гроші на політтехнологів! Краще постарайтеся потрапити в прямий ефір радіо «Свобода» в парі з Віктором Андрійовичем, а потрапивши — уникати словосполучень типу «економічна підойма», «економічний детермінізм», «академічні соціальні стандарти» і тому подібних. І тоді успіх вам буде практично забезпечено!
Віктор ЮЩЕНКО: Мені здається, якщо уникнути рясної риторики і говорити коротко і ясно, як від мене перед цим вимагали, я думаю, що відповідь можна знайти в двох площинах. Перша площина — це те, що будь-яка зміна адміністративної системи на ліберальну уповільнює економічний ріст і соціальні стандарти заради того, щоб стратегічно отримати велику економічну підойму і соціальні стандарти, але для цього є іще інша — це ясне логічне бачення логіки послідовності економічних реформ.
Ведуча: Відсутність цього бачення заважала вам?
Віктор ЮЩЕНКО: Чітка політична воля, чіткий політичний запит на проведення, політика реформ, політика економічного детермінізму. Якщо давати відповідь коротко на те запитання, яке ви задали, в економічній площині тут, безумовно, мова йде про те, що економічний курс останніх десяти років був явно невдалий. Ті пріоритети й економічні акценти на господарській політиці, які розставлялися на черговий господарський і фінансовий рік, були не кращою відповіддю на логіку послідовності цих економічних змін.
Ведуча: А яка політична сила, на ваш погляд, має все ж таки, взяти на себе відповідальність?
Віктор ЮЩЕНКО: Яка формально була при владі та формувала українську економічну владу чи в парламенті, чи...
Ведуча: Ви можете назвати? Ви можете персоніфікувати?
Віктор ЮЩЕНКО: Я можу почати з парламенту «239». Це політична сила, яка приймала бюджет, це політична сила, яка не приймала пенсійний чи податковий кодекс, чи будь-які ті зміни, яких потребують. Якщо це не приймалося, а є один тільки спосіб прийняти бюджет чи економічні зміни — парламент України. Якщо не буде консолідації відповідних сил, які можуть ці зміни прийняти, на жаль, ми не можемо чекати змін в економіці чи в соціальному житті.
Ведуча: ...Пане Симоненко, у вас, напевно, дещо інше бачення цієї ситуації?
Петро СИМОНЕНКО: ...Ті, хто взявся за реформування економіки і політичного устрою, і ладу у нас в Україні, — показали, що вони є бездарними політиками, і взагалі не ставили в основу своєї політики питання захисту національних інтересів. І наступні 10 років, які ми прожили, довели, що вони створили залежну економіку і знищили економічний базис незалежності України. Вони створили умови для того, щоб до влади прийшли кримінально- олігархічні клани...
Ведуча: ...Ми вам поставили конкретне запитання, — що гальмувало розвиток України, яка політична сила має взяти на себе відповідальність?
Петро СИМОНЕНКО: Політична сила не одна, а кілька політичних сил. Але всі вони призвели тільки до одного, — що Україна сьогодні має «авторитет» найкорумпованішої держави, а це система влади. Україна сьогодні, за оцінками ООН, і, зокрема, народ наш — це вимираюча нація, — це не ми, не комуністи, це світове співтовариство вже визнало все це. Чинники зовнішні — це дійсно дуже серйозний вплив і диктат визначення маяків розвитку держави Міжнародним валютним фондом. Тим, хто не вірив нам, комуністам, коли ми відверто про це говорили, Аргентина уже довела, до чого призводить реалізація ось цих рекомендацій, які висловлює Міжнародний валютний фонд. Ми були проти цього, коли урядовці України підписували декларацію...
Ведуча: Пане Симоненко, ви голосували проти уряду Ющенка, який виплачував зарплати, виплачував пенсії, тобто обслуговував ваш електорат. Виходить так, що ви фактично мали завжди найбільше представництво і підтримували ті уряди, які були більш успішні і результативні, а ось уряд Ющенка рішуче критикували і були причетні до його усунення. Як пояснити цю непослідовність?
Петро СИМОНЕНКО: Розумієте, ми як політики сьогодні повинні в комплексі розглядати будь-яку проблему. Ви сьогодні в актив відносите виплату пенсій. А 25 процентів інфляції — ви забули про це? Витягнули ж півтора мільярда з тих, які повинні були виплачувати, забрали ж у ветеранів. Якщо, так скажемо, уряд Ющенка призупинив через бюджет на 2001 рік діяльність кількох десятків законів і 16 мільярдів забрали у наших жінок, студентів, молоді нашої і таке інше. А повернули тільки півтора мільярда. Куди поділися 13,5 мільярда?
Чому сьогодні уряд Ющенка не повинен нести відповідальність, що в Міністерстві юстиції створилася вже, сьогодні треба відверто говорити, злочинна організація Укрспецюст, і продали 3 електростанції за безцінь у Донбасі, у тому числі й «Россава», найпотужніше підприємство? Чому я не повинен сьогодні, аналізуючи діяльність уряду Ющенка, заявити, що з Росією найгірші були стосунки під час уряду Ющенка?
Ведуча: А роботою попередніх урядів ви були задоволені?
Петро СИМОНЕНКО: Ні. Я ще раз кажу, що ми по всіх попередніх урядах — виходячи з того, що ми пропонували зовсім іншу програму захисту національних інтересів, ми кожному уряду окремо висловлювали свої критичні зауваження. Так, як і уряду Ющенка з самого початку, коли вони почали працювати, ми запропонували через відкритий лист, що треба зробити в енергетичній галузі. Уряд Ющенка не вважає за потрібне те, що ми пропонуємо сьогодні, реально враховувати, а тим паче реалізовувати.
Ведуча: Пане Ющенко, чи була в України якась альтернатива іншого розвитку за ці 11 років з іншими, більш успішними результатами?
Віктор ЮЩЕНКО: ...Нам дійсно бракувало політичної системи, яка б тримала стабільну демократію і яка б здатна була ефективно проводити законодавче забезпечення економічних змін.
Ведуча: Пане Ющенко, а чи не повинна Конституція надавати якусь таку політичну систему?
Віктор ЮЩЕНКО: Ну, знаєте, треба мати імунітет, щоб не допустити такої ситуації. Наприклад, майже в будь-якому європейському парламенті є декілька безвідкатних таких механізмів. Наприклад, не створена політична більшість у парламенті країни, — парламент іде у відставку. Це правило, практично, для будь-якого парламенту Європи. Чи, наприклад, не прийняв парламент своєчасно бюджет, — парламент іде у відставку. Ми до 99- го року включно не мали жодного року прийняття бюджету. Ми не мали жодного року політичної більшості в парламенті. Я вже не кажу — чи демократичної, чи будь-якої. А хотіли б бачити розвиток в Україні. Такого не буває.
Ведуча: Пане Симоненко?
Петро СИМОНЕНКО: Якщо взяти за основу для аналізу успіхи України, які навів зараз Віктор Андрійович, — що я можу сказати, — Конституція, якою дехто пишається, але не збирається нічого робити для того, щоб вона виконувалась сьогодні, створює передумови, що Україна рухається від демократії до диктатури. І вже так звана більшість визнала, що фракція комуністів була права, коли запропонувала терміново внести зміни до Конституції і посилити сьогодні засади нашої демократії через парламент.
Дзвінок у студію. Юрій Романов, пенсіонер міліції : Вопрос к Симоненко и к Ющенко сразу. Первый вопрос: скажите, пожалуйста, — это вопрос к Симоненко, — как вы оцениваете события с 1917 года по 1939 год, ведь в стране произошла великая трагедия — геноцид всех народов, проживающих в России? И второй вопрос к Виктору Андреевичу — правда, что вас рекомендуют в госдепартамент США, а также радио «Свобода»? И еще — вы рассказывали, что военным сделали какую-то прибавку, а вы лично меня и моих коллег лишили льгот, будучи премьером.
Петро СИМОНЕНКО: Юрий, спасибо вам за вопрос. Я хочу поддержать вас еще и в том, что в прошлом году на 5 милиционеров, получавших нищенскую зарплату, выдавалась только одна пара обуви у нас в Украине. В то время, как вы знаете, кто ездит на лимузинах, и, наверное, также понимаете, почему ездит на лимузинах.
В отношении 17-го — 39-го годов. 17-й год признан во всем мире как действительно революция, давшая возможность сегодня, уже оценивая с высот следующего, то есть нынешнего столетия, признать, что это была революция прогресса и развития. Те ошибки, которые были совершены, я вместе с вами осуждаю, так же, как и осуждаю 37-й год, о котором вы говорите. Но с позиции уже любого ученого, мы должны с вами оценивать, что были конкретные объективные и субъективные факторы, в которых развивалась наша страна. И надо ведь признать, что когда Россия, вышла из Первой мировой войны, гражданской войны, — действительно был почти разрушен экономический базис страны, надо было создавать вновь все, создавать материальную базу, но практически к 40-му году восстановили и создали развитую и мощную страну, которая выиграла Вторую мировую войну, уже надо учитывать это...
Віктор ЮЩЕНКО: ...Я хотів би пану офіцеру дати таку відповідь — пане офіцер, я дуже шаную, що ви читаєте передовиці тих газет, в яких говоряться речі, які ви назвали про мене чи про дії мого уряду. Я вам хочу відверто сказати, друже, — я такий же офіцер українських Збройних сил, як і ви. І я дійсний офіцер, і я служу своїй Вітчизні, і я є українець, і будь-який крок, який я робив чи на посаді голови Національного банку, чи будучи прем’єром, він виходив із мого професіоналізму, із щирості в діях відносно майбутнього України.
Ведуча: Ви, пане Симоненко, є комуністом, за вами стоїть партія. Ви, пане Ющенко, не належите до жодної партії, але все-таки маєте якісь переконання, якесь бачення. Що вам ближче до серця, шановні гості, — партійні інтереси, ідеологічні інтереси чи інтереси вашої Батьківщини України? Пане Симоненко?
Петро СИМОНЕНКО: Я переконаний, що для кожного чесного політика головне — це інтереси народу, який утворив державу і який хоче жити в нормальній державі.
Ведуча: Пане Ющенко?
Віктор ЮЩЕНКО: Я теж скажу, що, безумовно, верховенство інтересів, ключовий інтерес знаходиться в площині інтересів України.
