Чи не здається вам, вельмишановна Ларисо Олексіївно, що настав нарешті час перервати багаторічне сумовите і безславне правління бездарних українських президентів. Для цього потрібно, поки ще не пізно, зупинити напористе просування до влади Януковича. А це можливе лише за активного сприяння найвпливовіших ЗМІ.
Після отримання незалежності в українському суспільстві почався природний процес демократизації. За цей період внаслідок виборів змінилося три президенти. І кожний із них робив спроби зробити свій внесок у цей процес відповідно до своїх вельми суб’єктивних уявлень про демократію. Однак жоден із них, на жаль, не виявився особистістю, здатною запропонувати програму перетворення колишньої радянської республіки в сучасну демократичну державу. І переважно через це Україна невідворотно стала сповзати на задвірки цивілізованого світу. Потрібно також визнати, що і в міжнародному співтоваристві жоден із наших президентів як політичний лідер, так і не був сприйнятий всерйоз. Але ось настав час знову обирати президента. Доки ж ми червонітимемо за своїх лідерів?
Але, схоже, що цю негативну традицію суспільство намірилося переламати. Але як? Сьогодні виник рух «Геть усіх», на хвилі якого піднявся пан А. Яценюк як «нове обличчя» зі своїм «Фронтом змін». Публічність свою, як уже зазначали оглядачі, намагається завоювати, демонструючи суспільству нестримне базікання, що явно віддає «хлестаковщиною», внаслідок своєї (цитуючи Гоголя) «легкости необыкновенной в мыслях». Йому передусім було б корисно спробувати самому «зійти на свою Голгофу».
А поки що в боротьбу за президентську посаду вступили лідери двох найбільших політичних партій: Янукович і Тимошенко.
В. Янукович для суспільства є повною реінкарнацією президента Кучми, колишнього «червоного директора нової олігархічної індустрії». Так само як і Кучма, Янукович представляє з себе зразок «технаря», гуманітарно неосвіченого і повністю позбавленого креативного початку, такого необхідного лідеру нації. Так само як і Кучма, він від природи обділений ораторськими здібностями і нудно спостерігати з якими болісними гримасами він видавлює з себе заздалегідь заготовані спічрайтерами експромти. Нестачу красномовства він намагається компенсувати тріумфальним здійманням рук до неба, виставляючи тим самим себе на загальне посміховище. І в страшному сні неможливо уявити його на посаді президента європейської держави, який виступає, наприклад, із трибун ООН та ЄС чи розмовляє з Обамою, Меркель або Саркозі. Майдан свого часу не дозволив Кучмі передати владу «в спадщину» Януковичу. Але сьогодні, через неадекватну діяльність Ющенка, Янукович відчув можливість реваншу. І якщо його не зупинити, він прорветься до президентського крісла. Річ у тім, що його головний суперник — Ю. Тимошенко — перебуває в невигідній у порівнянні з ним ситуації. По-перше, вона втрачає рейтинг, оскільки втілює нині діючу владу, і відповідно зазнає тотальної атаки з боку більшості ЗМІ і особливо, з боку олігархічних каналів, а також з боку чинного Президента. В результаті саме на її особистості умисно фокусуються всі проблеми глобальної кризи, від якої, як відомо, жорстоко страждають навіть країни з могутнішою економікою. По-друге, суспільству нав’язаний стереотип, згідно з яким, на Тимошенко «перерозподіляються» всі негативи багаторічної неадекватної діяльності самого Ющенка, оскільки вона значиться в його команді, хоч вона фактично весь цей час залишається до нього в жорсткій опозиції, оскільки він постійно торпедує всі її ініціативи... Тож Янукович, єзуїтськи використовуючи загальне невдоволення діяльністю Ющенка, закликає до політичної розправи як над Президентом, а заодно так само й над прем’єр-міністром, розчищаючи, немов бульдозер, собі дорогу до влади.
Що ж принесе нам перемога Януковича? Він приведе свою команду: Азарова, який прибіг свого часу про всяк випадок постояти на трибуні Майдану і не здатний за багато років вивчити «рідної країни мову та вдачі». Шуфрича, якому не дають спокою лаври Жириновського. Кузьмука, «генерала-бурбона», який прославив Україну ефектними ракетними атаками. Табачника, липового підполковника, який співробітничає за сумісництвом у комуністичній пресі. Двох екзальтованих феміністок, які томляться чорною заздрістю до удачливішої жінки-політика тощо. І ось під їхнім керівництвом Україна як і раніше рухатиметься накатаною Кучмою дорогою, в царство навіженої олігархії, викликаючи знущальні усмішки іноземних політиків. І хіба не межею лицемірства є той факт, що «відданий без лестощів» олігархам Янукович організує протести на захист трудящих(!). Вельмишановна редакціє! Потрібно зупинити Януковича! Заради майбутнього України. Якщо не ви, то хто ж?
Із найкращими побажаннями, «Товариство мешканців святошинських «хрущовок»
