Цікаво, що проблеми, які «дістають» підприємців, останніми роками практично не змінилися. Вони, як і раніше, пов’язані з податковим тиском, надмірним втручанням чиновників у справи приватних підприємців та недостатньою фінансовою підтримкою держави.
Логічне бажання змiнити ситуацію, судячи з усього, стало причиною того, що підприємці з надією сприйняли появу вищезгаданого Указу. Минулого тижня в підприємницьких колах його активно обговорювали, але мова йшла не тільки про «рятівні» положення документа, але і про причини та суть проблем, що накопичилися.
ФIНАНСОВИЙ «ГОЛОД»
Порівняно із країнами Центральної та Східної Європи (за обсягами кредитування економіки) українська банківська система аж ніяк не вигідно вирізняється: 17,9% ВВП (в Чехії, Угорщині та Польщі цей показник становить 40-60%, а в розвинених країнах — 80-100%) . «Сьогодні державна фінансова підтримка українських малих підприємств незначна, тоді як у розвинених країнах 1-2% витратної частини бюджету спрямовується для фінансової допомоги підприємницьким структурам», — твердить заступник голови Держкомітету з регуляторної політики та підприємництва Геннадій Білоус. Тільки для 8% малих підприємств в Україні є доступними наявні джерела фінансування. Лише декілька українських банків дають кредити малим підприємствам (на термін від 6 місяців до 2 років) під відсоткові ставки, що перевищують 50% річних, а вимоги до застави звичайно досягають 100- 200%. У банках, які обслуговують іноземні кредитні лінії для малих підприємств, вимоги такі, що шанси одержати кредит вельми незначні. 1370 кредитних небанківських організацій, що є в Україні (за даними Держкомітету з регуляторної політики та підприємництва), не тільки не мають правового обгрунтування свого існування, але й реально не здатні зробити «погоду» в загальному кліматі фінансового «голоду». Передбачені указом розробка та впровадження програм мікрокредитування суб’єктів малого підприємництва через кредитні спілки та інші небанківські фінансові організації породили в підприємців деякі надії.
Майбутня фінансова допомога держави малому бізнесу не обмежуватиметься лише кредитуванням. Указом передбачено впровадження механізму гарантованої участі (виключно на конкурсних засадах) суб’єктів малого підприємництва в постачанні продукції для державних потреб та резервування для них фіксованої частини державного (регіонального) замовлення». «У всіх країнах із розвиненою ринковою економікою 5-10% держзамовлення призначається суб’єктам малого бізнесу. Щоправда, в українських умовах впровадити подібне буде досить складно. Якщо проаналізувати перелік продукції, включеної в держзамовлення, то стає зрозуміло, що малим підприємствам буде досить складно конкурувати з великими. Однак у будь-якому випадку це питання треба вирішувати», — вважає Г. Білоус.
ПОПЕРЕДУ КОЛУМБIЇ ТА ГВАТЕМАЛИ
За оцінками організації «Transparency International» («Міжнародна прозорість»), індекс корумпованості України 1999 року становив 2,6 бала (оцінка в 10 балів означає майже повну відсутність корупції, нульове значення — найвищий її рівень). У списку «Transparency International» Україна займає 77-ме місце серед 99 країн, де проводилося дослідження. Позаду лише Колумбія, Гватемала, Коста- Ріка та Італія.
«Сьогодні державні органи часто використовуються для покарання конкурентів або тих підприємців, які не заручилися підтримкою чиновників на місцях», — зазначає Г. Білоус. Дослідження Міжнародної фінансової корпорації «Стан малого бізнесу в Україні» засвідчило, що в середньому малі підприємства за рік перевірялися 9,6 разу. Підприємцям такі «набіги» обійшлися в 1400 гривень, або 0,47% виторгу від реалізації (в доларовому еквіваленті вартість перевірок зросла порівняно з 1998 роком удвiчi). Найбільшу старанність виявили податкові органи, що перевіряли кожну фірму в середньому 2,8 разу. При цьому тривалість перевірок становила 5,6 дня. Таку активність цілком можна пояснити, оскільки ще недавно уряд дозволяв їм залишати частину штрафів і зборів на власні потреби. І хоч сьогодні таку практику вже відмінили, викликає зацікавлення той факт, що в бюджеті- 2000 заплановано суму штрафів. Заступник голови Держкомітету з регуляторної політики та підприємництва Юлія Футоранська вважає, що сьогодні діяльність перевіряльних органів являє собою яскравий приклад негативного втручання в роботу підприємців і часто є основною причиною їхнього переходу «в тінь» (майже 70% малих підприємств. — Авт. ). Повертаючись до Указу, треба зазначити, що ним передбачено як «упорядкування перевірок», так і «посилення персональної відповідальності керівників місцевих органів виконавчої влади за прийняття рішень, які погіршують умови ведення підприємницької діяльності».
КОМЕНТАРI
Володимир БАРАБАШ, генеральний директор фірми «Мономах»:
— У багатьох поява Указу викликала лише песимістичну реакцію: ось, черговий документ. Та я оцінив би його все ж позитивно. Передусім, у підприємницькому середовищі вже як у медицині: головне — не нашкодити. У цьому відношенні Указ безумовно не зашкодить. Указ можна сприймати як накопичення кількісних кроків, спрямованих на «лікування» підприємництва, яке обов’язково дасть якісне зрушення. Звичайно, хотілося б, щоб ухвалили указ, а наступного дня все змінилося. Адже такого не буває. В Указі мене надихають два моменти. По-перше, один із пунктів зобов’язує Кабінет Міністрів розробити законопроект, який передбачає паритетну відповідальність між чиновниками та підприємцями. Це дуже важливий момент, тому що сьогодні відповідальність асиметрична. По-друге, колосально вплинути може той факт, що тепер діяльність голів обладміністрацій оцінюватиметься по тому, які успіхи матиме підприємницький сектор в області. Через громадські організації підприємці здійснюватимуть моніторинг виконання Указу. Якщо буде виявлено, що хтось із голів обладміністрацій чинить перешкоду, ми з конкретними фактами зможемо звертатися до адміністрації Президента.
В’ячеслав КРЕДІСОВ, голова правління об’єднання підприємців «Нова формація»:
— Сьогодні немає державної програми підтримки середнього та малого бізнесу. Одна з головних проблем малих підприємців — це неможливість взяти дешеві кредити на тривалий час. Коли підприємець приходить у банк, йому в більшості випадків відмовляють. В Указі є вказівка урядові терміново розробити кредитний механізм, який би допоміг підприємництву піднятися. В більшості країн світу існують державні програми підтримки малого бізнесу. Указ дає надію, що так само буде зроблено й в Україні. Інший «головний біль» — кількість перевірок. Навіть високі податки іноді турбують підприємців менше, ніж чиновники, які приходять перевіряти і починають трактувати кожну букву закону в своєму розумінні. Сьогодні в Україні одне підприємство перевіряється в середньому 10 разів на рік. Це надзвичайно багато. В Європі малі підприємства перевіряються один раз на три роки, при чому бізнесменів про це попередньо інформують. Хочеться вірити, що Указ вирішить цю проблему. Підготувала Дар’я МУСТЕЦА
