Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Спiвпали...

Вадим КАРАСЬОВ: Зрозуміло, що щирого кохання в цьому політичному шлюбі немає
24 квітня, 2012 - 00:00
ФОТО КОСТЯНТИНА ГРИШИНА / «День»

Вони таки розписалися. «Декларацію єдності», підписану Тимошенко і Яценюком, на вчорашній прес-конференції зачитав заступник глави «Батьківщини» Олександр Турчинов.

Особливо захоплені опозиціонери вже поспішили назвати цей момент історичним. Хоча якщо вже на те пішло, «історичною» швидше буде субота 12 травня, коли відбудеться з’їзд об’єднаної опозиції.

Вчорашню подію, найімовірніше, можна назвати черговим правильним кроком. Зрозуміло, що коли влада одна, а опозицій багато, спочатку це програшний варіант. Проти потужного провладного кулака потрібен такий самий потужний опозиційний.

Список, як і очікувалося, очолить Тимошенко і Яценюк. А Турчинов керуватиме штабом. До складу «великої опозиції» поки що увійшли «Батьківщина», «Фронт Змін», Народний Рух, «Народна самооборона», «За Україну», ПРП.

Як відомо, на вихідні у газеті «Дзеркало Тижня» вийшло резонансне інтерв’ю Юлії Тимошенко. Головний месидж — опозиція будь-що має об’єднатися. Лідер «Батьківщини» готова взяти в прохідну частину списку своєї партії не лише «Фронт Змін», «Народну самооборону» і лідерів міноритарних партій, а й «Свободу», УДАР, «Громадянську позицію» і навіть «Нашу Україну» на чолі з Наливайченком. Причому, за її словами, кожна з партій, яка буде в цьому загальному списку, в новому парламенті зможе створити свою фракцію. «Вважаю, що це єдино можливий формат участі опозиції в парламентських виборах, принаймні, в тому випадку, якщо ми хочемо перемогти і зберегти країну», — пише Тимошенко.

Учора Арсеній Яценюк також заявив, що «двері для інших політичних сил теж відкрито». Втім, ця «відвертість» досить умовна. Неофіційні джерела у фракції запевнили «День», що Турчинов і Яценюк аж ніяк не прагнуть включати до списку ще кого-небудь. Вже все вирішили і поділили.

«Те, що запропонувала Тимошенко, з одного боку правильно. Але з іншого боку, чи не вийде так, що список опозиції складатиметься із заслужених ветеранів опозиційного руху? А де взагалі там будуть нові люди? — запитує політолог Вадим Карасьов. — Можливо, дати все-таки можливість деяким силам привести нових політиків? Інакше там будуть лише статусні опозиціонери, опозиційна знать. Аби не допустити програшу опозиції на цих виборах, треба об’єднуватися, але потрібно думати і про те, як все ж таки змінити якість опозиції. Потрібно заводити свіжих людей».

А ось політолог Віктора Небоженко вважає, що таке об’єднання всіх і вся може бути «лише примусовим і лише в Лук’янівській в’язниці».

«Пропонуючи об’єднатися всім, Тимошенко прекрасно розуміє, що це дуже важко зробити. І даремно вона ображається, що хтось у цьому має сумнів. Влада, насправді, не боїться цього об’єднання. Чим більшим, пухкішим, неякісним буде це об’єднання, тим більше там буде сфабриковано тушок.

Вона вимагає об’єднання не тому, що не розуміє всієї сумнівності і небезпеки цього, а тому що вона хоче різко підсилити свою політичну складову. Бути об’єднувачем опозиції».

І ще один цікавий момент. У тому ж інтерв’ю Юлія Володимирівна дещо уїдливо висловила свою вдячність Яценюку. «Перифразовуючи вислів про верблюда і вушко голки, можу сказати, що легше Яценюку потрапити до Качанівської колонії (до мене, маю на увазі, на побачення, він десь тут ходить за парканом, я йому вдячна за це), ніж роз’єднаній опозиції виграти вибори». Ця, здавалося б, незначна фраза про паркан свідчить багато про що.

Насправді, всі прекрасно розуміють, що це — шлюб за розрахунком, тому що так треба. Це тактичний союз. Яценюку зараз потрібна Тимошенко, а Тимошенко потрібен Яценюк.

«Яценюку в спину дихають «нові» опозиціонери — Кличко і Королевська. І лише Яценюк може відкрити шлях Тимошенко до свободи. Це ситуативний збіг, і зрозуміло, що щирого кохання в цьому політичному шлюбі немає», — зазначив Вадим Карасьов

Немає іншого вибору і у Турчинова. Талановитий організатор, сірий кардинал, він за певних об’єктивних причин абсолютно не підходить на роль лідера. Не може бути №1 у партійному списку. Мабуть, Олександр Валентинович і сам це розуміє...

Отже, в певному розумінні ми спостерігаємо дійсно історичний момент — унікально збіглися інтереси всіх.

Олена ЯХНО, «День»
Газета: 
Рубрика: