Може, нам не хочеться в це вірити, адже стільки відваги, сил, смертей... Для чого? Щоб прийти на засідання резонансної «справи Гонгадзе» в Апеляційний суд і побачити — країна продовжує жити в старих реаліях. «Такого наглого і цинічного, навіть по формі, судового засідання я не бачив за 14 років ані при Януковичі, ані при Кучмі. А бачив, повірте, багато», — так прокоментував судовий процес 24 листопада учасник засідання щодо Пукача Олексій Подольський. Сумно і тривожно чути такі слова від єдиного живого потерпілого у справі після всіх подій, які пережила і переживає Україна.
Після тривалої перерви судовий процес поновився за участю нового складу колегії суддів — головуючий Степан Гладій. Попередня суддівська колегія на чолі з Тетяною Фрич не витримала і взяла самовідвід, так і не розпочавши розгляд апеляційних скарг на вирок Пукачу по суті. Нагадаємо, Печерський райсуд Києва ще в січні 2013-го засудив екс-генерала МВС Олексія Пукача до довічного ув’язнення за вбивство журналіста Георгія Гонгадзе і викрадення і побиття громадського діяча Олексія Подольського.
24 ЛИСТОПАДА 2014 р. НАМАГАННЯ ЗАБОРОНИТИ ПРЕДСТАВНИКАМ ЗМІ З ФОТОАПАРАТАМИ І ВІДЕОКАМЕРАМИ ЗАХОДИТИ ДО ЗАЛИ СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ ВИКЛИКАЛО ОБУРЕННЯ ЯК У ЖУРНАЛІСТІВ, ТАК І САМИХ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ, ЗОКРЕМА ОЛЕКСІЯ ПОДОЛЬСЬКОГО (ПРАВОРУЧ) I ЙОГО ПРЕДСТАВНИКА В СУДІ — ОЛЕКСАНДРА ЄЛЬЯШКЕВИЧА (ЛІВОРУЧ)
Сьогодні є досить популярними думки: який там Пукач — все це придумали колись; навіщо знову чіплятися до Кучми і піднімати старі теми; залиште вже в спокої ту «справу Гонгадзе»..., адже в країні війна і стільки проблем! Це побутова логіка і прекрасний ґрунт для того, щоб відвернути увагу від цієї історичної справи і уникнути відповідальності для її винуватців, а головне — це сприяє породженню нових злочинів. Одним словом, відбувається консервація країни.
«Українці програють, бо їм бракує пам’яті і уваги, бо вони дуже швидко розслабляються, — коментує «Дню» політолог Остап Кривдик. — Так ми програли помаранчеву революцію і мусили робити все знову. Я — теж один з тих, хто у 2005-му подумав, що можна жити звичайним життям і не продовжувати революцію. Робота преси — підтримувати цю пам’ять і увагу, робота громадських активістів — діяти. У нас не буде нормальної України, доки ми не доб’ємось розкриття «справи Гонгадзе»: безкарність породжує нову безкарність».
НА ЗАПИТАННЯ ПРО МОТИВИ ЗЛОЧИНУ ПУКАЧ ЦЬОГО РАЗУ ВІДМОВИВСЯ ВІДПОВІДАТИ. НАГАДАЄМО, ПІСЛЯ ОГОЛОШЕННЯ ВИРОКУ В ПЕЧЕРСЬКОМУ СУДІ СУДДЯ МЕЛЬНИК ЗАПИТАВ У ЗАСУДЖЕНОГО, ЧИ ПОГОДЖУЄТЬСЯ ВІН ІЗ ВИРОКОМ, НА ЩО ТОЙ ВІДПОВІВ: «Я ПОГОДЖУСЯ, КОЛИ В ЦІЙ КЛІТЦІ ЗІ МНОЮ БУДУТЬ КУЧМА І ЛИТВИН». ПРОТЕ ЗАРАЗ ПУКАЧ ПІДТВЕРДИВ: «СУДДЯ МЕЛЬНИК ЗАПУСКАВ ДО МЕНЕ ЛЮДЕЙ НА ЗАКРИТЕ ЗАСІДАННЯ, ЩОБ ВОНИ ВПЛИВАЛИ НА МЕНЕ»
На судовому засіданні в понеділок відбулося декілька скандалів. По-перше, з самого початку журналістів з фотоапаратами і відеокамерами не захотіли пускати до зали засідань. Після доволі тривалих суперечок журналісти таки змогли потрапити до приміщення. А суд згодом дозволив фото- та відеофіксацію процесу. Хоча, апріорі, проблем ту не мало бути.
По-друге — головне. Обговорення питання про закритість чи відкритість процесу його учасниками багато що розставив на свої місця. Для журналістів і суспільства відповідь давно є очевидною — процес має бути відкритим. Але рішення суду не здивувало — процес закрили. Ну що ж, система в її корумпованому і потворному вигляді живе і процвітає. Але тут важливими і показовими є позиції сторін.
Прокуратура (Віктор Лобач, Роман Волошин) — «проти» відкритого процесу. З аналогічною позицією виступив адвокат Пукача — Григорій Демиденко, пославшись на Закон «Про державну таємницю». Адвокат Мирослави Гонгадзе — Валентина Теличенко — висловилася так: «Усвідомлюю, що закриття апеляційного розгляду — це вимушений крок, але пам’ятаю, що понад п’ять років підсудний під вартою, а вирок так і не набрав законної сили. Я прийму рішення суду про закриття процесу як вимушене, але законне».
Категорично за відкритий процес виступили потерпілий у справі Олексій Подольський та його представник в суді Олександр Єльяшкевич «Я наголошую, що в цьому засіданні жодного секретного документа розглядатись не буде, і прошу передати це пану Яремі. Головний секрет в цій справі те, що згадані злочини замовив Кучма разом з Володимиром Литвиним», — заявив Подольський. «Якщо ви, панове судді, станете в ряд з тими, які всі ці 14 років знущалися над потерпілими і над їхніми представниками, ви будете нести не тільки моральну відповідальність...» — наголосив Єльяшкевич.
Більш детально про судове засідання 24 листопада можна прочитати в матеріалі «Безкарність під грифом «Таємно».
Ми звернулися по коментар до Мирослави Гонгадзе, щоб дізнатися її думку з приводу цієї ситуації: «Для того, щоб все змінилося, треба змінювати систему і дух урядування та шукати нових людей, які зможуть працювати по-новому. На жаль, система залишилася, змінилися лише ключові фігури нагорі, а урядування і судочинство працює так, як і працювало. Ми вимушені погодитись з рішенням суду, бо наше головне завдання відправити Пукача нарешті відбувати покарання. Вирок має набути законної сили. Вбивця має відбувати покарання. Ми подавали апеляцію на вирок, бо вважаємо, що відповідальність має нести не лише Пукач, а усі особи, про яких він згадував, як такі, що давали йому наказ. Він не вбивав Гію з власної ініціативи, він виконував наказ, звідки він надійшов? Це питання досі залишається відкритим, і прокуратура зобов’язана його розслідувати. Сьогодні ми відкличемо апеляцію через те, що судовий процес настільки затягнувся, що є ризик того, що Пукача доведеться випускати. Тому суд має працювати максимально ефективно і швидко, підтвердити рішення попередньої інстанції і відправити Пукача довічно відбувати покарання».
Засідання вже у закритому режимі продовжилося 25 листопада. Учора, коли готувався номер, стало відомо, що судді перенесли засідання на 8 грудня. Показово, що багато політиків і журналістів, які зробили кар’єру на цій темі, зараз намагаються триматися осторонь, мовчати. Особливо цікавою є поведінка тих журналістів, які потрапили в нову Раду. Жодного з них в Апеляційному суді не було... Сьогоднішня кров, яка ллється кожного дня, це результат правління системи «Кучми — Януковича». Не можна жити в умовах постійної корупції, злочинах, безкарності... «Справа Гонгадзе» — це тест для всіх — вона не має терміну давності. І поки в цій резонансній і історичній історії не буде поставлена юридична крапка, змін не буде. Лише поглиблення проблем. Вбивство на Євромайдані тому підтвердження. Суспільство, експерти, журналісти, політики, судді... — всі у своїх головах мають дати оцінку ситуації і визначитися. Країна перебуватиме в такому стані доти, доки не буде чіткої позиції між добром і злом.
